Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Етногенетичні процеси в… / Германські племена в Східній Європі в епоху бронзи.

Германські племена в Східній Європі в епоху бронзи.


У 2011 р в Росії була опублікована книга "Ранні германці та їх сусіди: Лінгвістика, археологія, генетика" (Кузьменко Ю.К. 2011), в якій автор розглядає сім гіпотез про появу на історичній арені германців. Можливість їх первісних місць поселення в Східній Європі не береться до уваги, незважаючи на те, що вона вже розглядалася за 13 років до цього (Стецюк Валентин. 1998.) Поки академічна наука продовжує товкти воду в ступі, ми повернемося до цього питання ще раз.


Після Першого Великого переселення народів германці, як балти і слов'яни теж, лишалися поблизу своїх старих місць поселень, хоча значно розширили свою територію. Це стало причиною діалектного членування їх батьківських мов. При цьому прагерманська мова спочатку розчленувалася на три гілки: східну, північну і західну(Meier-Brügger Michael, 2003, 36). Більше десятка відомих німецьких мов як продовження цих початкових гілок зазвичай поділяють таким чином: північна група складається з данськоої, шведської, норвезької, ісландської і фарерського мов; до західної відносять англійську, німецьку, нідерландську і фризьку; до східної – мертві готську, бургундську, вандальску мови. Проте відповідно до п'ятьох німецьких етнічних група, до яких з минулого століття відносили вінділов, інгевонів, істевонів, герміонів, гіллевонів, можливий поділ германських мов на п'ять груп (Жлуктенко Ю.О., Яворська Т.А., 1974, 9). Пізніше був запропонований дещо інакший поділ германських племен: північні германці (предки сучасних данців, шведів, норвежців, ісландців), східні германці (вандали, бургунди, готи), полабські германці (семнони, алемани, гермундури, лангобарди, маркомани, квади – предки сучасних німців), райнсько-везерські германці (франки і гесси – предки сучасних нідерландців, фламандців), північноморські германці, до яких належать предки сучасних англійців та фризів (Schmidt Wilhelm, 1976, 45). Вважається, що спільна мова для всіх германських племен існувала до ІІІ ст. н.е. і її поділ на окремі мови стався вже після переселення германців в Центральну та Північну Європу (Там же, 44). Аналіз германських мов графоаналітичним методом приводить нас до зовсім інших висновків.

Спочатку для аналізу були залучені такі сучасні германські мови: німецька, англійська, нідерландська, шведська, а також мертва готська. Пізніше матеріал шведської мови був доповнений лексикою інших північногерманських мов, а також до дослідження була залучена фризька. На основі аналізу двомовних словників були складені таблиці германських ізоглос, котрі були доповнені матеріалами з етимологічних словників німецької, нідерландської, готської та давньоанглійскої мови (А. Kluge Friedrich, 1989; Veen van R.A.F., Sijs van der Nicoline, 1989, Holthausen F., 1934, Holthausen F, 1974) та з двомовних словників інших германських, головним чином північногерманських мов (див. Літературу). Зведені Етимологічні словники-таблиці для різних мовних сімей і груп, за яким велися підрахунки, подаються на моєму сайті "Альтернативна історична лінгвістика". Для побудови моделі спорідненості германських мов було проаналізовано 2629 ізоглос, 1424 з яких виявилися спільногерманськими. Кількість спільних слів між окремими парами германських мов подана в таблиці 10.


Таблиця 10. Кількість спільних слів в парах германських мов.


Мови нім. англ. гол. швед. гот. фриз.
німецька 884
англійська 601 858
нідерландська 503 357 630
шведська 412 468 226 651
готська 228 205 132 166 306
фризька 248 237 245 128 82 329

На підставі отриманих даних була побудована схема родинних взаємин германських мов (див. малюнок 38).


Мал. 38. Схема родинних взаємин германських мов.


Після кількаразових доповнень таблиці-словника германських мов нічого в схемі родинних взаємин цих мов не мінялося. Розташування англійської, німецької, нідерландської і північногерманських мов завжди залишалося тим самим, але для надійного розміщення готської мови бракувало даних.

Введення в схему фризької мови суттєво не допомогло вирішити ситуацію. Через те, що ми маємо тільки чотири надійних вузли графа, достатньо точно найти для схеми відповідник на географічній карті складно – в даному випадку можуть бути різні варіанти розміщення, оскільки загальна кількість мов порівняно мала. Приймемо розміщення схеми таким чином, щоб ареал предків англійців (будемо називати їх англосаксами) лягав на колишній ареал італіків між Тетеревом, Прип’яттю та Случчю, ареал предків сучасних німців (тевтонів)– на ареал іллірійців між Случчю, Бугом і Прип’яттю, предків нідерландців (назвемо їх умовно франками) – на ареал кельтів по обидва береги Бугу до Вісли. Тоді предки сучасних північних германців зайняли би ареал греків між Прип’яттю, Дніпром і Березиною.

Це припущення підтверджується переміщенням грецького мовного субстрату в прамові північних германців, з якої він проникає також і в українську мову, оскільки предки українців займали цей самий ареал пізніше.

Безсумнівно, грецьким субстратним словом є *krene “криниця, джерело”, хоча більшість спеціалістів заперечують зв’язок укр. криниця та блр. крыніца з гр. κρηνη (еольське κράννα) “т.с.” Однак Г. Фриск і Ф. Гольтгаузен це слово, як і κρουνός "джерело, приплив, потік, струмінь" ставить у зв’язок з д. ісл. hrønn "хвиля", д.-анг. hræn "хвиля, приплив, море". Очевидно, північні германці і англосакси перейняли це слово у решток грецького населення, а від них воно у більш вузькому значенні потрапило до предків українців, котрі додали до слова слов’янський корінь – иця, а вже в українців слово запозичили білоруси, росіяни і поляки.

Інші приклади можливого грецько-північногерманського субстрату:

гр. βλεμμα “погляд, очі” – ісл. blim-skakka “косити оком” (ісл. skakka “кривина”) – укр. блимати.

н.-гр. γλεπω ”дивлюся” – дат. glippe шв. glippa “кліпати, дивитися” – укр. глипати.

гр. κωβιοσ “пічкур” (Gobio gobio) – ісл. kobbi “молодий тюлень”, шв. kobbe “тюлень”) – укр. ковбик, коблик “пічкур” , блр. ковбель “т.с.” Подібні слова є в балтійських і російській мовах (А. Лаучуте Ю.А., 1982, 143), але фонетично вони стоять далі. Можливо, це мандрівне слово.

гр. σκαπερδα “гра юнаків під час діонісій” – ісл. skoppa “відскок” і ісл. jörðin "земля" – укр. скопердин як назва гри, в якій кидають палицю так, щоб вона по черзі вдарялася об землю обома кінцями.

гр. σμῶδιξ "смуга", "синець" – ісл. smuga “вузька долина” – укр. смуга.

гр. χαρισ “краса” – д.-ісл. hannr "майстерний" – укр. гарний.

Прийнявши вказане вище розміщення германських мов ми бачимо, що для готської і фризької залишився лише один вільний ареал між верхів’ями Прип’яті та Німану від Ясельди до Случі. Розміщенню тут прабатьківщини предків готів, вандалів та бургундів суперечить недостатня кількість спільних слів між нідерландською і готською мовою, яка дає підстави стверджувати, що готи, вандали і буругунди не були сусідами франків. Між ними повинні були би мати якісь інші германські племена. Очевидно, це були предки сучасних фризів. Кількість спільних слів між фризькою та іншими германськими мовами не суперечить такому припущенню. В цій ситуації вирішення проблеми може бути таке. Франки заселяли не обидва береги Бугу, а лише лівий, а на правому березі мали свої поселення предки фризів. Тоді розміщення германських племен мало би бути таке, як це показано на малюнку 39.


Малюнок 39. Територія формувань германських мов в ІІ тис. до н.е.


Однак не виключена можливість, що взаємні зв'язки нідерландскої та готської мов ще недостатньо вивчені. Виявлені сепаратні лексичні паралелі можуть свідчити про їх більш тісних зв'язках, ніж це вважалося досі. Для прикладу, розглянемо таку фонетичну відповідність: застаріле гол. eiber "лелека" – гот. aibr "жертва". Лелеки у багатьох народів вважались священними птахами і були символами плодючості, багатства, довголіття. У вірменській міфології лелеки є у своїй країні людьми, землеробами, які перед відльотом туди приносять в жертву одного зі своїх пташенят (Арутюнян С.Б., 1991, 105). Повір'я, що лелеки, викидаючи з гнізда одного з пташенят, приносять його у жертву, існує у багатьох європейських народів. Давні германці вважали, що лелеки закльовують одного зі зграї як жертву перед відльотом. Інакше кажучи, між словами лелека і жертва семантичний зв'язок можливий. Є непогана фонетична відповідність у назвах вільхи готською і нідерландською мовами: гот. *alisa, нід. els (нім. Erle д.-анг. alor).

Є історичне свідчення про присутність германців на території України, що відноситься до часу, коли їх там бути вже було не повинно, а їх назва була перенесена на слов'ян, які поселилися на старих германських землях. У 970 р. візантійський імператор Іоанн I Цимісхій (969 -976) передав київському князю Святославу (964 – 972) через послів послання, в якому містилися такі слова:


Мислю, що ти не забув про поразку батька твого Інгоря, який, знехтувавши клятвою, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах суден, а до Кіммерійського Боспору прибув тільки-но з десятком човнів, сам ставши вісником своєї біди. Не згадую я вже про його [подальшу] жалюгідну долю, коли, вирушивши в похід на германців, він був узятий ними в полон, прив'язаний до стовбурів дерев і розірваний надвоє (Лев Диякон, 1988, VI, 10).


Ясно, що мова йде про князя Ігоря, який загинув мученицькою смертю від рук деревлян, що заселяли саме в ті часи ареал англосаксів. Як ми побачимо надалі, є свідчення про те, що англосакси залишалися на території Україні аж до "Великого переселення народів". У зв'язку з цим походження етноніму «деревляни» можна виводити від назви відомого германського племені тервініїв (Яйленко В.П., 1990, 116). Плем'я деревлян довгий час не входило до складу давньоруської держави. Принаймні, в 10-му ст. деревляни в нього не входили, що неодноразово підкреслював свого роботі О.М. Насонов (Насонов А.Н., 1951, 29, 41, 55-56). Те, що варяги не могли включити до складу «руської землі» сусідніх полянам деревлян може говорити про те, що це були залишки споріднених до них англосаксів, які змішалися із зайшлим слов'янським населенням. У літописі зазначається, що у полян був звичай «лагідний і тихий», тоді як древляни «живяху звіриним способом», тобто вони були більш войовничі або непокірливі.

Розташування ареалів формування германських мов підтверджує також залишена германськими племенами топоніміка (детальніше про це в розділах Давня тевтонська, готська і франкська топоніміка в Східній Європі, Давня англосаксонська топоніміка у Східній і Центральній Європі, Північногерманська топоніміка у Білорусі, Прибалтиці і Росії) саме в тих ареалах, які були визначені як прабатьківщини предків німців (назвемо їх тевтонами), нідерландців (умовно, франків) ы фризыв, англосаксів, готів і скандинавів. Більше того, топоніміка навіть інколи маркує шляхи міграцій германських народів до місць їх сучасного поселення. Особливо це наочно видно для англосаксів і північних германців. На мапі нижче подана топоніміка в ареалах формування германських мов і поблизу них. Мапи англосаксонської і північногерманської топоніміки подаються окремо у відповідних розділах.





Германська топоніміка в Східній Європі.


На мапі населені позначені зірочками.
Тевтонські топоніми – червоні. Прабатьківщина тевтонів затонована червоним кольором.
Франкські топоніми – сині. Прабатьківщина франків затонована синім.
Готськіські топоніми – зеленіні. Прабатьківщина готів затонована зеленим.
Північногерманські топоніми – коричневі. Прабатьківщина північних германців затонована коричневим.
Англосаксонські топоніми – помаранчеві. Прабатьківщина англосаксів затонована помаранчевимевим.
Гідроніми позначені синіми кружечками і лініями.


А тепер спробуємо підтвердити достовірність саме такого розташування ареалів формування германських мов також їх зв’язками з окремими іранськими, ареали формувань яких нам відомі (див. розділ Іранські племена в Східній Європі за часів бронзи).


Мапа поселень германських і иранських племен у ІІ тис до Р.Х.


На підставі порівняльного аналізу таблиць германських та іранських мов була складена вибірка з 334 германо-іранські ізоглоси. Насправді їх значно більше і наведені нижче дані лише відбивають їх пропорційність в окремих мовах. Приклади ізоглос з відповідниками для деяких германських та іранських можна знайти серед інших східноєвропейських лексичних відповідностей.

Проведені підрахунки за вказаною вибіркою показали, що німецька мова має 160 відповідностей хоча б в одній з іранських мов, англійська – 204 відповідності, шведська – 204. З іранських мов найбільше германських відповідностей має осетинська – 157. Далі йдуть курдська – 107 відповідностей, пушту – 97 відповідностей, перська – 79, ягнобська – 62, талиська – 61. Дані по кількості взаємних відповідностей між окремими іранськими і германськими мовами наведені в таблиці 11.


Таблиця 11. Кількість взаємних лексичних відповідностей між окремими германськими та іранськими мовами.


Мови осет. курд. пушту перс. ягн. тал.
Всього 157 107 97 79 63 61
швед. 204 134 92 66 63 52 51
англ. 204 120 82 82 59 49 45
нім. 160 105 64 55 45 35 32

З наведених у таблиці даних видно, що найбільш тісні мовні контакти були між предками осетин і північними германцями і англосаксами. Зв'язки осетинського мови з германськими і особливо з північногерманськими, виражені в кількісному відношенні приводить осетинський лінгвіст:


За нашими підрахунками, в осетинській виявляється значна кількість слів, що відбивають генетичну спорідненість з германськими мовами: осетинсько-готських ізоглос близько 180, осетинсько-давньопівнічних – понад 130, осетинсько-норвезьких – близько 70, осетинсько-шведських – понад 60, осетинсько-англосаксонських – не менше 120, осетинсько-англійських і осетинсько-давньоверхньонімецьких – по 160… Найбільше число сходжень відзначається між осетинською і німецькими мовами – близько 400 (Камболов Т.Т. 2006, 23)


До проведених підрахунків є два зауваження. По-перше, точніше треба сказати, що вони відображають не "генетичну спорідненість" осетинської мови з германськими, а мовні контакти, обумовлені сусідством предків осетин з різними племенами германців в різний час. Інакше походження осетинської мови може здатися більш складним, ніж яким воно є насправді, якщо не враховувати хронологію лексичних сходжень. По-друге, неясною є методика підрахунку. Автор дає кількість слів для давньопівнічних мов, а потім для норвезької і шведського мов окремо. Стає незрозумілим, чи кількості слів цих двох мов є доповненням до кількості давньопівнічних слів, чи входять в неї. Створюється враження, що автор зовсім по особливому уявляє собі генезис північногерманських мов, подібно заплутаному поданню генезису осетінської. Те ж саме можна сказати про англосаксонську і "німецькі" мови. У зв'язку з цим для точної локалізації прабатьківщини осетин користуватися даними Камболова практично неможливо, хоча в цілому вони можуть підтвердити сусідство ареалів германських мов з ареалом осетинської в разі, коли його локалізація відома.

Ареали північних германців і осетинів межували один з одним, а з англосаксами і готами осетини тісніше контактували у більш пізні часи (про це мова йде в розділах "Англосакси в Східній Європі " і Етнічний склад населення Великої Скіфії за даними топонімії). Так само близькими сусідами праосетинів були балти, котрі зайняли ареал тохарців між Дніпром і Березиною. Дослідивши осетинсько-германські та осетинсько-балтійські мовні зв’язки, Абаєв прийшов до висновку, що аграрну культуру предки осетинів запозичали із заходу, бо крім назви проса jäw в осетинській мові нема слів рільничої термінології іранського походження. Серед багатьох інших запозичень з германських та балтійських в осетинській Абаєв наводить цілу серію рільничих термінів: осет. xsyrf "серп" має відповідники в слов’янських і балтійських мовах; осет. fsīr "колос" – в германських; осет. fsondz "ярмо" – в балтійських, германських; осет. stivz "штифт" – в германських; осет. fäst "ступа" – слов’янських та балтійських; tilläg "урожай" – в германських. Є запозичення в сфері будівництва (осет. räf "кроква, рейка" – швед. raft "кроква" та ін.) В цілому осетинсько-германські зв’язки вивчені вже достатньо добре (А. Абаев В.И., 1958-1989, Абаев В.И., 1965), але при цьому меншу увагу було приділено тісним мовним зв’язкам осетинської з північногерманськими мовами. Наприклад, Абаєв не побачив зв'язку осет. fyd "м'ясо" зі шв. föda і анг. food "їжа" і більше робив посилань на німецьку мову, хоча тевтонський ареал лежав більш далі, ніж північногерманський і англосаксонський, і, відповідно, тевтонсько-осетинські зв'язки не могли бути тісними.

В цілому Абаєв відносив осетинсько-германські мовні зв'язки до скіфсько-сарматських часів. Проте це справедливо лише для деяких англо-осетинських та готьско-осетинських лексичних паралелей, оскільки англосакси в скіфські, а готи в сарматські часи перебували на території Східної України, так само, як і предки осетинів, в той час як інші германські племена вже покинули межі України.

Далі за кількістю лексичних відповідностей з германськими мовами іде курдська, хоча ареал її формування знаходиться далі, ніж ареали ягнобської і пуштунської мов. Ця суперечність пояснюються тим, що, як ми побачимо далі, давні курди свого часу переселилися на правий берег Дніпра і тут мали більш тісні мовні контакти з германцями, ніж інші іранці.

Зв’язки германських мов з ягнобською та пуштунською, напевно, ще не досліджені. Їх детальне вивчення могло би дати багато матеріалу для лінгвістів. При проведенні описуваних досліджень лексичний матеріал з ягнобської мови брався з невеликого словника в додатку до книги "Ягнобские тексты" (А. Андреев М.С., Пещерова Е.М., 1957) з долученням випадкових прикладів з іншої літератури, тому загальна кількість лексики ягнобської мови представлена в таблицях дуже бідно. Тим не менше, серед цього матеріалу знайдені цікаві приклади сепаратних зв’язків цієї мови з давньою мовою північних германців та давньоанглійською мовою, носії яких були сусідами предків ягнобців. Ось деякі з них:

швед. digna "падати", dingla "звішуватися" – ягн. dangal "падаючий";

швед. mögel "пліснява" – ягн. magor "т.с.";

швед. sarg "край" – ягн. sarak "т.с.";

анг. bug "блощиця" (амер. "жук") – янг. bugalak "ґедзь";

анг. cog "зубець" – ягн. ozax "зуб-різець"; м

анг. jump "стрибати" – ягн. jûmb "рухатися";

анг. moth "міль", швед. mott, нім. Motte "т.с". – ягн. mоtta "хлібна міль".

Пуштунська мова була представлена в таблиція багатше, прикладів її сепаратних зв’язків з протоанглійською більше показані в таблиці 12:


Таблиця 12. Англо-афганські лексичні відповідності.


Англійська Пушту
д.анг., анг. beam “балка, брус”,
нім. Baumта ін. герм. "дерево"
bêna “дерево”
анг. dapper 1. “ошатний”, 2. “рухливий debər “грубий, повний”
д.-анг. gǽt, анг. gate "ворота" get. “ворота”
анг.сакс. quest "віник з листя", нім. Quast “пензель” γōšt “просо”
д.анг. fright, анг. right "правий" rixtija “правда”;
д.анг. lyft “слабий, лінивий”, анг. left “лівий” lavt “слабий”
анг.-сакс. minnia (нім. Minne) “любов”mina “любов”
д.анг. gnagan, нім. nagan “гризти” ngardəl , осет. nyqqyryn “ковтати”
анг. rate “сварити” ratəl “дорікати, сварити”
анг. to search «шукати»– surag’, перс. sorag’ “шукати”
д.анг. scīr, гот. skeirs, д.ісл. scìr
та ін. герм. “чистий, білий, блискучий”
x.kāra “явний, ясний”
д.анг. spearca,
анг. spark “іскра”
spərəgəj “іскра”
OE wadan “йти вперед”, Eng wade "переходити вбрід" wāte “вихід”, watəna "вихід" (дія)
д.анг. weddian “укладати угоду, женитися”,
анг. wedding “весілля”
vādə “весілля”
анг. wherry “човен”bərəj, berrah “човен”
д.анг. wīd “широкий”wīt “широкий”

Цікавим є збіг афг. panga "капітал" і дан. penge "гроші", яким є дещо віддалені відповідники в інших германських мовах, походження яких вважається неясним (нім. Pfenning, шв. pengar та ін). Це питання вимагає окремого дослідження. Те, що германо-іранські мовні зв’язки досі ще в достатній мірі не досліджені, підтверджує той факт, що в етимологічному словнику німецької мови (А. Kluge Friedrich, 1989) багатьом давнім германським словам, котрі подаються з позначкою "непевно, ненадійно" („unsicher“), зовсім не подаються іранські паралелі, котрі інколи дуже прозорі. Наприклад, німецьким словам Damm (швед. damm) "гребля", Faß (д. півн. герм. fat) "діжка", Haus (швед. hus) "хата", Hammel (д. півн. герм. hamla) "ягня", Rain (д. півн. герм. rein) "границя", Reif (анг. rope) "ремінь", waten (aнг. wade) "йти вбрід", Zagel (швед. tagel) "хвіст" та багатьом іншим є відповідники в одній-двох (найчастіше в осетинській, пушту, курдській) іранських мовах. Крім того, є такі германо-іранські паралелі, в котрих зв’язок не проявляється достатньо явно. Наприклад, нім. Bast, анг., гол., ісл. bast "лико", "ликовий мотуз" відповідає наявне в більшості іранських мов bast "зв’язувати"; нім. Hirse, д. сак. hersija "просо" відповідає курд. herzin, тал. arzyn, перс. ärzan "т.с." Але найцікавішим прикладом є наступна германо-осетинська паралель. Є в німецькій мові таке слово Farbe "фарба", котрому відповідають гол. verv "т.с.", швед. färg "колір", гот. farwa "статура". Не зразу можна знайти відповідник в англійській мові fallow "коричнево-жовтий". Всі ці слова поєднує поодиноке серед іранських мов осет. färw "вільха". Як відомо, кора вільхи надається до фарбування і здавна використовувалася для фарбування шкір, при чому дає червоно-жовтий чи коричнево-жовтий відтінок. До цього кореня належить, очевидно, також нім. Falbe "буланий (світло-жовтий) кінь". Абаєв вважав, що осетинське слово походить від дв. в. нім. fёlawa "верба". В такому випадку сюди ж слід віднести і слов. * vьrba (укр. "верба"), лит. virbas "лозина", лат. verbena "листя лавра" та ін. В словнику Клюге етимологія слова Farbe пов’язується з і.-є. коренем *querw "робити, утворювати", що зовсім непереконливо, але Falbe пов’язується з fahl від герм. *falwa "світложовтий", споріднене із слов. *polvь (рус. "половый"), з лит. palwas і т. д. Як бачимо, семантика слів того самого кореня надзвичайно розгалужена і сягає індоєвропейських коренів, тому в даному випадку вираз "германо-осетинська паралель" умовний, бо важко визначити, де саме треба обмежувати семантичне поле. Отже, елемент суб’єктивізму при проведенні досліджень такого роду виключати не можна, але коли лінгвістичні факти вкладаються в певну систему, то тоді стає більш-менш ясним, які слова належать до давнішої верстви, а котрі є продуктом дальшого розвитку, і це допомагає нам вести дослідження на різних рівнях, хоча не завжди можна бути певним, якому рівню належить та чи інша ізоглоса. Коли ми розглядали спорідненість індоєвропейських мов, можна було звернути увагу, що германські і іранські мови мають дещо більше спільних слів, ніж це мало би бути виходячи з відстані між їхніми ареалами. Тепер ясно, що раніше в таблицю-словник періоду індоєвропейських мовних стосунків ми внесли деякі слова, спільні для германських та іранських мов, котрі стосуються пізнішого періоду германо-іранських контактів. Тепер можна вернутися до тих даних і дещо з них вилучити. Критерієм для вилучення якихось слів з таблиці в першу чергу може бути поширеність слова в споріднених групах мов. Скажімо, якщо слово дуже поширене в германських та іранських мовах, то з високою імовірністю можна говорити про приналежність його рівню індоєвропейських відносин. Якщо ж якесь слово поширене в одній-двох мовах, і тим більше в мовах сусідніх ареалів, то є підстави вважати його таким, що походить з пізніших часів, і, відповідно, переводити його в таблицю вищого рівня. Наприклад, в таблицю індоєвропейських відносин було внесене в групу іранських слів осет. läsäg "лосось", котрому є відповідники в германських, слов’янських, балтійських та тохарській мовах. В іранських мовах йому надійних відповідників нема, але вони могли зникнути. Тепер, коли ми бачимо, що предки осетинів межували з балтами і германцями, є всі підстави вважати осетинське слово запозиченим пізніших часів, вилучити його з таблиці нижчого рівня і внести в таблицю вищого рівня. Діючи таким способом, поступово можна чіткіше стратифікувати лексику досліджуваних мов по рівнях, визначити коло слів, котрі не мають надійної етимології і далі досліджувати їх з урахуванням семантики, історико-географічних обставин тощо. Такі дослідження можуть привести нас до реконструкції хоча би в загальних рисах "мертвих" мов палеоєвропейського населення, трипільців і т. д.

Як видно з карти на малюнку 39, фракійці були найближчими сусідами германців на південному сході. Тепер ще раз згадаймо, що після грецької албанська мова має найбільше спільних слів з германською – 152 (див. вище). Частина з цих слів була запозичена в протоалбанську з германських саме в ці часи. Слід очікувати, що у фракійській і албанській мовах є найбільше паралелей в англійській мові (щоправда, з фракійської ми не маємо достатньо лексичного матеріалу). Взагалі ж, албансько-германські мовні зв’язки (як і фракійсько-германські також) досліджені недостатньо. Щоправда, Десницька в одній із своїх робіт наводить два десятки прикладів албансько-германських відповідностей, але більше говорить про албансько-балтійські зв’язки (Десницкая А.В., 1954; Desnickaja A.V., 1984, 728). Детально фракійсько-балтійські зв’язки досліджував Дуріданов (А. Duridanov Ivan, 1969), а також Топоров (Топоров В.Н., 1973). Однак уважний порівняльний аналіз основного словникового складу албанської мови з окремими германськими переконує нас, що найбільше лексичних відповідностей з албанською мають англійська, шведська, німецька мови.

до анг. beam та пушт. bêna (див. вище) слід додати ще алб. pemё "дерево" (в естонській мові теж є відповідник poom "дерево"),

анг. blay (нім. Blei) "лящ" відповідає алб. bli "осетер",

д. анг. borgian (нім. Borg) "позичати" – алб. barga "борг",

анг. raft (нім. Drift) "пліт" – алб. trap "пліт",

анг. trunk "стовбур" – алб. trung "пень" (якщо не запозичене в обидві мови з латинської, де є truncus "т.с."),

Народи, які заселяли басейн середнього і верхнього Дніпра, жили між собою у досить тісному контакті, принаймні вони обмінювалися досвідом у веденні господарства, виготовлені зброї, знарядь праці і продуктів харчування. Є цілий ряд прикладів слів, поширених в ті часи в германських, балтійських, фінно-угорських, іранських та албанській мовах. Вище говорилося про германсько-осетинську паралель Farbefærw, сюди ж належить алб. verr "вільха". Із знарядь праці (зброї) можна навести такі паралелі:

швед. bila "сокира", анг. bill "алебарда", алб. bel "лопата", осет. bel "лопата", пушт. bel "лопата", ягн. bel "лопата", перс. bil "лопата";

анг. borst "щітка", нім. Borste "т.с.", швед. borst "чесати щіткою", алб. brushё "щітка", осет. barc "т.с.", пушт. b(a)raš "т.с.", перс. bros "т.с.";

анг. rope "мотузка", швед. rep "т.с.", осет. räwäjnä "грубий довгий мотуз", алб. ripp "ремінь";

алб. havan "ступа", курд. heweng "т.с.", тал. hêvêng "т.с.", вепс. hobdä "товкти в ступі".

Останнє слово може походити від герм. *hawwa бити.



Карта території поселень германських і іранських племен в ІІ тис. до н.е.



ГЕРМАНСЬКІ ПЛЕМЕНА СЕРЕД САРМАТІВ


Алани.

Алансько-англосаксонський ономастикон.





Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2018 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 8400

Модифіковано : 9.03.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.