Початкова сторінка

Валентин Стецюк (Львів)

Персональний сайт

?

Літературна діяльність


Мій літературний доробок не такий вже і великий, але досить таки різноманітний за жанрами та тематикою. Він розкиданий у матеріальному та віртуальному інформаціному просторі, однак, дякуючи Миколі Жарких, з'явилася можливість зібрати до купи дещо з того, що ще можна зібрати. Можливо, деякі мої матеріали колись зацікавлять істориків нашої буремної епохи.

Зокрема для глибшого розуміння подій останнього часу пропоную познайомитися з моїм перекладом роботи Дмитра Донцова "Дух Росії", поданому на Мисленому Древі, який веде Микола Жарких



Дома за роботою. Фото О. Крушинської.


Усі свої думки я викладав виключно прозою, але якщо вони часом викликалися емоціями, то без поезії було не обійтися. Подаю приклади моєї поетичної творчості:


Славетним бути некрасиво


Переклад з Бориса Пастернака


Славетним бути некрасиво.

Не це підносить нас увись.

Не треба плекати архіву,

Над рукописами трястись.


Ціль творчості самозростання,

Але не галас, й не успіх.

Ганебно, не відзначившись таланом,

Стать притчею серед усіх.


Не треба самовихваляння,

А так провадь своє життя

Щоб стати прикладом землянам,

Відчувши подих майбуття


Привчися залишать прогалин

У долі, а не в паперах

Місця й роки, що приминали

Відкреслюючи на полях.


І поринати в невідомість,

Свої ховати кроки в ній

Як в млі ховається місцевість,

Коли в ній не видати ніц.


Нащадки свіжими слідами

Пройдуть твій шлях за п'яддю п'ядь,

Але поразки й перемоги

Ти не повинен розрізнять.


І мусиш жодної крапельки

Свого не втратити лиця,

І будь живим, живим і тільки,

Живим і тільки до кінця.


ГІМН ДНІСТРЯН


У горах Карпатських бере початки

І до моря, моря Чорного

Плине Дністер серед лісів, ланів.

У тому краю,

Немов у раю,

Будем жити ми безжурно!


Готовий до спливу наш катамаран

І команда наша – о-го-го-о!

Рушимо в путь каньйоном Дністровим

Від Галичини

До Буковини

І на сонячне Поділля!


Містечка і села, фортеці й церкви

На своєму шляху ми не минемо.

Дослідимо і збережемо

Природу Дністра,

Культуру людей

На прийдешні покоління.


Природа привітна до нас не завжди -

На Дністрі або спека або негода,

Вітер жене бурхливих хвиль вали.

Та в дощ і туман

Іде караван,

З нами синьо-жовта фана!


Вітрила подерті, а вітер в лице,

Ми на веслах, веслах аж до ночі,

Ділим сухпай і залишки води.

Хай сонце пече,

Хай дощик січе –

Витривалі ми і дужі.


У горах Карпатських бере початки…

і до моря, моря Чорного і т.д.



Ф. Шиллер. ДІВЧИНА З ЧУЖИНИ

Переклад з німецької


В одній долині красна діва

Серед місцевих пастухів

З'являлась навесні щорічно,

Зачувши жайворонків спів.


Не була роджена в долині,

А де – про те ніхто не знав.

І слід її зникав о днині,

Як час прощання наставав


Завжди вітала вся долина

Її багословенний спів,

Хоча не мала та дівчина

Довіри й шани до панів.


Приносила плоди і квіти

Доспілі в іншій царині,

В інакшім зовсім сонця світлі,

У щасливішій стороні.


Давала кожному дарунок,

Тому – троянду, цьому фрукт.

Юнак це мав за поцілунок,

Старому ж дар підносив дух.


Приймала радо всякі гості,

Та для коханців молодих

Тримала найгарніші айстри

І найсмачнішії плоди.




Людвіг Уланд. ПІСНЯ ПРО ДРУГА

Переклад з німецької


Я вірного мав друга

Мені його дав Бог

Він поруч йшов зі мною

Вперед за кроком крок


Летить шалена куля,

Я ухиливсь, а друг не зміг.

Як ніби з мого тіла

Душа його злетіла,

Він впав біля моїх ніг.


Простяг мені він руку,

А взяти я не міг,

Не дав все той же бій

Та в серці моїм друг мій

Залишиться навік.


Діалектика


Полемічний переклад-переспів з російської вірша Н. Кончаловської "Жадоба"


Друже, чи потрафиш

Прагнути безтямно,

Жадібно шукати

Долю тут і там,

Якщо не потрафиш,

Осягни уміння,

Перше чим щось дати,

Взяти мусиш сам!



Навесні з-за хмари

Промінь землі прагне,

Спрага в день спекотний

Добре знана теж.

Хай не охолоне

Серце з перевтоми,

Бо якщо не прагнеш –

Ніби не живеш.


В променях пшениця

Рясно колоситься,

Спрагу затамує

Щедре джерело.

Хай не доторкнеться

Зимний вітер серця,

Щедрим зимне серце

Зроду не було.


Друже, чи ти можеш

Дати людям пісню,

Викопати студню,

Посадити сад?

Якщо не потрафиш,

Осягни уміння,

Щоб від світу взяти

Маєш внести вклад.


Не існує міри

Міряти жадобу.

Як немає міри

Щедроcті сердець.

Маю тверду віру,

Палко прагнуть буду,

Хай жадібний буду,

Тільки б не скупець.







Free counter and web stats