Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Етногенетичні процеси в… / Германські племена в… / Чувасько-германські мовні відповідності.

Чувасько-германські мовні відповідності.


Скорочення, прийняті в текстах.


Причини виникнення деяких збігів між чувашскою і германськими мовами розглядаються в розділі Полеміка


Випадково виявлені відповідності в мовах індоєвропейців та тюрків не залишилися без серйозної уваги лінгвістів. Особливо багато лексичних збігів було виявлено між між чуваською і німецькою мовами. Цей факт незаледно один від другого відмічало кілька дослідників. (Корнилов Г.Е., 1973; Егоров Г., 1993, Стецюк В., 1998). Однак ці відповідності або невідомі німецьким лінгвістам, або вважаються ними випадковими. Принаймні Ю.К. Кузьменко, який часто цитує німецьких авторів, нічого не пише про таке явище (Кузьменко Ю.К., 2011). Тим часом, в німецькій мові близько третини слів вважаються запозиченими з невідомої мови (там же, 99-101). Якась частина з них може бути доїндоєвропейським субстратом, але без знання про точне місце розташування прабатьківщини германців і сусідні з ними народів встановлення етимології таких слів подібно пошуку голки в копиці сіна.

Навіть при наявності великого списку тюрксько-німецьких відповідників виникає безліч питань без відповіді, таких як, де, коли і за яких умов відбувалися контакти між німецькими і тюркськими народами, а також найбільш делікатний з них – хто у кого запозичив. Всі ці питання взаємопов'язані між собою і відповідь на них не може бути дана тільки вибірковим порівнянням мовних відповідностей. Методом індукції випадкові лінгвістичні факти складно привести до закономірного результату. Труднощі виникають не тільки через відсутність достатніх знань і методики порівняння мовних явищ, а й через упередженість, що спостерігається у лінгвістів різних національностей, які вільно чи мимоволі віддають перевагу власній або спорідненим мовам при намаганні знайти і довести якщо не велич, то хоча б високий культурний рівень власного народу в минулому.

При цьому не обходиться без образ і звинувачень. Східні вчені звинувачують західних мало не в расизмі, оскільки останні нібито не допускають можливості високого рівня розвитку деяких народів Азії у минулому, і загальні мовні явища пояснюють запозиченням слів і понять з індоєвропейських мов, а зворотні впливи апріорі вважають малоймовірними або несуттєвими (Karatay Osman, 2003–2, 126). Очевидно, таке явище існує, але треба віддати належне європейській лінгвістиці, яка завдяки довгому існуванню накопичила великий досвід і розробила більш-менш ефективні методи досліджень, нерідко ігноровані східними вченими. Крім того, сучасні європейські вчені визнають свої попередні помилки: "традиційна європейська археологічна перспектива ex orient lux послідовно недооцінювала культурні імпульси зі сходу" (Rassmann Knyt a.o. 2014, 97).

Слід мати на увазі, що деякі відповідності можуть відноситися ще до періоду ностратичної спільності і на них не можна звертати увагу, коли ми розглядаємо взаємодію культур пізнішого періоду. Особливо слід бути обережними при знаходженні подібності в словах, найбільш частих у вживанні і таких, що означають найпростіші поняття. Навпаки, коли ми знаходимо схожість, наприклад, в назвах видів рідкісних рослин чи знарядь праці, ці випадки мають велике значення. Важлива й кількість знайдених лексичних відповідностей в розглянутих мовах, тому що поширення окремих слів разом з поняттями, що їх позначають, можуть бути дуже складними і відновити їх шляхи просто неможливо через відсутність пояснення навіть видимих фонетичних відповідностей. Як приклад можна привести назви мила, які є подібними в багатьох мовах, але їх різноманіття не дозволяє відновити їх праформу.

На помилковий шлях дослідження ведуть також погляди про історію розвитку мов, що встановилися ще на зорі мовознавства. Якщо ми, наприклад, вважаємо, що в певний час існувала одна спільна прамова якихось споріднених мов, а насправді її існування треба відносити до більш раннього періоду, то ігнорування виняткових особливостей однієї з мов не приведе нас до істини. У випадку з дослідженням зв'язків тюркських мов з індоєвропейськими часто без уваги залишається чуваська мова, особливості якої пояснюються надуманою теорією її походження. Однак знаючи, що предки чувашів довший час заселяли територію сусідню з поселеннями індоєвропейців, а пізніше германців, ми легко знаходимо мовні відповідності між чуваською та латинською, грецькою і німецькими мовами.

Осман Каратай стверджує, що в сучасній англійській мові є близько 400 запозичень з тюркських і чимала частина з них відноситься до загального давньотюркського фонду, хоча сам він розглядає лише кілька прикладів германо-тюркських відповідностей, частина з яких досить спірна (там же, 135). Тут не місце для дискусії, але незаперечні відповідності, наведені турецьким вченим, слід відмітити. Наприклад, не можна сперечатися з тим, що німецький суфікс -lich відповідає тюркському – lık (-lik). В чуваській йому відповідає – лăк (-лĕк). Однак англійський суфікс –ly походить не від скорочення спільнотюркського lık (-lik) до – (–li), а від чуваського –лă (–лĕ, –ллă, –ллĕ). Не викликає заперечення запозичення з тюркських таких англійських слів як girl, to tel.


З наведеного нижче списку лексичних відповідностей германських і чуваської мов видно, що паралелі для них далеко не завжди є в інших тюркських. З другого боку, з усіх германських найбільше відповідностей чуваським словами ми знаходимо в німецькій мові. Цей особливий зв'язок німецької та чуваської мов повинен мати своє пояснення. Як ми можемо побачити в розділі "Полеміка", предки чувашів, протобулгари довший час проживали в тісному сусідстві з тевтонами, і це могло би бути поясненням взаємним мовним зв'язкам між цими двома народами. Однак пізніше і англосакси, які залишалися на території України до скіфо-сарматських часів, також повинні були мати не менше тісні контакти зі скіфо–булгарами. Про це свідчать тюркське походження деяких англійських слів і деякі особливості англійської граматики. Наприклад, зникнення категорії роду в англійській мові може бути пояснене саме тюркським впливом, оскільки в тюркських мовах категорія роду відсутня. Проте, чувасько–англійських мовних відповідностей виявлено значно менше, ніж чувасько–німецьких. Очевидно, крім сусідства, особливі зв'язки німецької та чуваської мов мають причину у впливі протобулгарского субстрату. Носії культури шнурової кераміки, племена тюрків приблизно п'ять тисяч років тому протягом короткого часу заселили величезні простори Центральної та Північної Європи. Особливо густими були їх поселення на території сучасної Німеччини, про що говорять збережені до нашого часу топоніми, які можуть мати булгарське походження (див. мапу в системі Goggle на німецькій мові нижче



View Ansiedlungen von Schöpfer der schnurkeramischen Kultur im Deutschland in a larger map


Мапа поселень творців шнурової кераміки в Німеччині.
На мапі значками у вигляді червоних вогників показані місця знахідок пам'яток культури шнурової кераміки в Німеччині, а жовтими хатками – топоніми, які розшифровуються за допомогою чуваської мови.


На мапі видно, що і пам'ятки шнурової кераміки, і булгарські топоніми в основному концентруються у тих самих місцях, що засвідчує високу вірогідність зроблених припущень. Таким чином, стає очевидним, що пізніші прибульці не тільки зберегли назви давніших поселень, але могли також відчувати певні впливи попереднього населення у мові, що видно з нижченаведеного списку.


чув. apat “їжа, корм” – д.-анг. ofett, нім. Obst “овоч”. Кидається в очі співзвуччя чуваського слова зі слов’янскими обід, обед, обjед, obed, obiad та ін., які відносяться до кореня *ĕd- , наявного, наприклад, в рос. еда. Складний випадок.

чув. armuti “полин” (подібні слова є в інших тюркських мовах) – нім. Wermut “полин”.

чув. ătăr “видра” – герм. *utra, анг. otter , нім Otter.

чув ăvăs “осика” – герм. *apso, д.-анг. æps, нім Espe “осика”. Чуваське слово може бути запозиченим з іншої індоєвропейської мови (Фасмер Макс, 1971, том III, 159).

чув. avăn "овин", споруда для сушіння снопів – анг., гол. oven, нім. Ofen "піч". М. Фасмер, відкидаючи звяз'ок російського овин зі вказаними германськими словами, не згадує чуваського слова, хоча вважає тат. avyn запозиченням з російської.

чув. avlan „женитися” – д.-анг. ǽwnian, ǽwan “женитися”. Чув афіккс -лан утворює від германської іменної основ aw "законний (шлюб)", "дружина" дієслово зі значенням "отримувати якість, вказану в основі", указанное в основе».

чув. çak(k) “колоти” (слова цього кореня є в інших тюркських мовах) – нім. Zacke “зуб, зубец”.

чув. čělkhe 1.“язик”, 2. "мова"(спільнотюркський корінь til) – анг. to tell “говорити, розповідати”. Англійському слову є відповідності в інших германських мовах і на думку багатьох визнаних спеціалістів всі вони належать до і.-є. кореня del "націлюватися, рахувати", однак лишень кілька відповідностей, які йому приводяться, семантично стоять далеко (лат. dolus , гр. δολοσ "обман"), навпаки, слова til/tili/dili в значенні "мова" присутні в усіх тюркських мовах.

чув. čětre “тремтіти” (спільнотюркський корінь titr) – нім. zittern “тремтіти”.

чув. ja “так” – нім. ja “так”.

чув. jěkel “жолудь” – герм. *aikel, нім. Eichel “жолудь”.

чув. kavle “жувати” – нім. kauen “жувати”.

чув. kěrt “зграя” – герм. *herdo, нім. Herde, анг. herd, шв. hjord “череда, отара”.

чув. кěсле “пута для вівці” (башк., тат. кешəн, балк., карач. кишан "пута") – герм. *skakula, др.-анг. sceacel “пута”, др.исл. skökull "дишло", гол. schakel “ланка ланцюга”.

чув. karta “паркан” – герм. *gatdon, нім. Garten, анг. garden “сад”.

чув. lank “доторкатися” –нім. lenken “направляти, правити”.

чув. latlă “добрий” – анг. little “маленький” (зах.-герм. *lutila “маленький”).

чув. lăkh-lăkh “посміхатися”, lăkhlat “голосно сміятися”, – нім. lachen та ін. под. герм. “сміятися”.

чув. lăm “волога, сирість”, “туман, роса” – і.-є. корінь (лат. lama, "калюжа, багно, болото", лтш. lāma "улоговина", болг. лама “яма, рів” та ін.

чув. – (–, –llă, –llĕ) – суфікс, який утворює прикметники від іменників – анг. -ly (1) – подібний суфікс.

чув. lutra "низький" – д.-анг. loddere "жебрак", д.-в.-н. lotar "порожній, марний", нім. Lotterbube "ледар, нікчема".

чув. măkăn’ “мак” – нім. Mohn “мак” (давня форма *măhon). Пор. гр. μηκον “мак”

чув. năkă “сильний”, тат. nyk “сильний” та ін. – д.-анг. ge-nàg “швидкий, скорий”, лтш. naiks “сильний, бистрий”.

чув. palt “швидко” – герм. *balþa, “сміливий”, нім. bald “скоро”.

чув. patak “палиця”, д. тюрк. bodaq “гілка” від д.-тюрк. bod "тіло, тулуб; плем’я, рід" – д.анг. bodig „стовбур“, анг. body, д.-в.нем. botah «тіло».

чув. pike "жінка, пані", тат., баш. pikә "пані", тат. bičä "дружина" – д.-анг. bicce "самиця собаки, вовка, лисиці".

чув. pěçen “осот” – нім. Vesen “полба, голомша”.

чув. pičĕke, pičke “бочка” – герм. *büka- (нем. Bauch, д.-анг. būc “живіт”).

чув. pulkkă “зграя, стадо” – чуваське слово запозичене з давньогерманської мови, в якій на підставі нім. Volk, анг. folk, шв. volc та ін. “народ” реставрується *fulka “народ, військо” неясного походження (Kluge Friedrich, Seebold Elmar1989). Без сумніву слово мандрівне, бо подібні слова без чітких фонетичних відповідностей наявні в інших індоєвропейських мовах, наприклад лат. volgus, vulgus “(простий) народ”, “отара”, “натовп”, лат. volgō, vulgāris “звичний, звичайний”, д.інд. vargah “відділ, група”, д.-слов. pъlkъ “полк”, лит. pulkas, алб. plogu “натовп” та ін. (див. Фасмер Макс, 1971, том III;, Walde A.,1965). Очевидно сюди ж лат. populus “народ”, plebs “народ, натовп”, гр. φυλον “люди, народ, плем’я”, етноніми "вольки", "поляки", "поляне", "булгари" (Bulgar – давня назва тюркського племені, предків чувашів).

чув. pultăran “борщівник” – нім. Baldrian “валеріана”. Латинська назва рослини Valeriana, зовні подібної до борщівника очевидно змінена з огляду на лат. valere “бути сильним”. Німецькому слову фонетично ліпше відповідає тур. baldiran “борщівник”. Назва цих рослин тюркського походження, бо подібні слова є ще балкарській, татарській, казахській та алтайській мовах. Коли і в яку з індоєвропейських мов сталося перше запозичення, не можна встановити.

чув. pülemes "огрядний, повний" – це слово подібне до назви села і озера Пулемець на прабатьківщині тевтонов, котре ми пояснюємо як "повна міра зерна" (д.-в.н. fulle mezza).

чув. săpsa „оса” – герм. * wabso «оса» (д.-анг. wæfs, wæps, нім. Wespe), (сюди ж слов. osa).

чув. sepper "підвечірок" – анг. supper "вечеря". Англійське слово вважається запозиченим зі старофранцузької, в яку воно саме запозичене з якоїсь германської. (Meyer-Lübke W. 1992, 8464).

чув. sěnk "куняти", тюрк. *siŋ (тат. seŋü, каз. siŋdirlu, узб. singdirmoq та ін.) "опускати" – нім. senken, д.-анг. sencan "никнути, понижувати".

чув. sěre "дуже" – сер.-в.нім. sēre, д.анг. sāre, нім. sehr “дуже”.

чув. çirěp “міцний”, сер Джерард Клоусон (Gerard Clauson) відновлює тюркське слово *jarp (jarpuz) як “терпкий” (узб. jalpiz, каз. žalbyz м’ята (Mentha L.), Xakani- jarp “міцний, солидний” та ін.) – анг. herb, герм. herb “терпкий”.

чув. šěpěl “дерев’яна лопаточка для здирання кори дерев” – д.-анг. scofl “лопата, весло”, нім. Schaufel “лопата”.

чув. tărpa "пічна труба" – герм. *þarpa "будинок, двір", анг. thorp, нім. Dorf "село".

чув. tără "верх" – анг. tor “кам'яний верх”. Див. також лат. torus.

чув. tetel "рибальська сітка" – нім. Zettel "основа (довгі нитки тканини)".

чув. tu "робити" – нім. tun, анг. do, гол. doen "робити".

чув. turǎ "бог" (з тюркських teŋgri) – герм. þunre "бог грому, Тор".

чув. ulăp “велетень” – нім. Alp, Alb “ кобольд, злий дух”, анг. elf «ельф, карлик, злостива істота». Див також вірм. alap’-em “грабувати”

чув. urpa (тюрк. arpa) “ячмінь” – д.-герм. *arwa, нім Erbse “горох”.

чув. vak “ополонка” – д.-герм. *wakwo, нім. Wake, анг. wake, шв. vak “ополонка”.

чув. vălta “вудка” – герм. *walþu "жмуток, гілка", д.-анг. weald "ліс, кущ, хмиз", нім. Wald "ліс".

чув. vantă “верша” – нім. Want, голл. want, "канат для кріплення щогли", сер.-нід. want "сітка для ловлі оселедців". Припускається походження від герм. *wend- "вити".

чув. varak “вимоїна, ярок вибоїна” – герм. *furkh, нім. Furche, д.-анг. i>furh, сер.-нід. vorke "борозна".

чув. větel “дупель” – нім. Wachtel (д.-в.-н.wahtel) “перепел”.

чув. vĕrke "снувати", "рухатись взад і вперед" – і.-є. *werg "робити, працювати" (нім. Werk, wirken, анг. work "робота" та багато інших подібних слів у різних індоєвропейських мовах).

чув. vulǎ “стовбур дерева” – д.анг. wala, walu “палиця, посох”.

чув. xaltară “мерзнути” – д.-герм. *kalda, нім. kalt, анг. cold “холодний”.

чув. xatăr “бадьорий, веселий” – д.-анг. hador, нім. heiter “бадьорий, веселий”.

чув.xămla, "хміль" – подібні слова поширені серед багатьох мов, в тому числі і серед германських (напр., д.-ісл. humli, humla, humall, англос. hуmеlе) але булгарське джерело запозичення здається для них неімовірним, всупереч добрій фонетичній відповідності. (Фасмер Макс. 1973. Т. 4, 249-250). Однак саме так воно і є.

чув. xăt, д.-тюрк. qut 1. “щастя, благо, користь”, 2. "душа, дух, життєва сила" – д.-анг. gōd, анг. good, нім. gut “добрий”, д.-анг. god, нім Gott "бог".

чув. xĕr “дівчина, дочка” (тюрк. – qyř) – англ. girl. Тюркський довгий вібрант (шиплячий вибрант) ř (rz) міг переходити в звуки r або z в різних мовах в часі їх розвитку. Звук ř мав також модифікацію ĺ (), котра могла перетворюватися в l або š. Тюркське слово qyrz “дівчина” було запозичене в англійську мову в передісторичні часи і пізніше розвинувся у girl, зберігши тенденцію до довгого вібранта (дрижачого) в кінці слова.

чув. xitren “гарно” – д.-анг. cytren “гарний”.

чув. xupax "корчма", кар, балк. gabaq "аул, село" – н.-нім. kabacke "хижа, хатинка".

чув. xurlaxǎn (узб. qorygat, туркм. garağat та ін.) “смородина” – Eng currants „смородина”.

чув. xüšĕ "курінь, хижа, легкий будинок" – нім. Haus, анг. house "будинок".

чув. xüte “захист, укриття” – д.-герм. *hoda, нім. Hut, анг. hood, hat, шв. hatt "охорона, захист".

Чув. xyr, xyră (в багатьох інших тюркських мовах qarağaj) “сосна” – д.-анг. furho, д.-пн.-нім. fura, нім. Fohre “сосна”.

чув. ytla “зайвий” – зах.-герм. *ìdla “нікчемний, порожній”, нім. eitel, анг. idle, гол. ijdel.






Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 3250

Модифіковано : 22.05.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.