Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Етногенетичні процеси в… / Іранські племена в Східній Європі за часів бронзи

Іранські племена в Східній Європі за часів бронзи


Ми знаємо, що давня іранська мова розчленувалася на велику кількість мов вищого порядку, на трохи меншу кількість розчленувалася слов’янська, але велика подібність слов’янських мов одна до одної дає підстави вважати, що поділ слов’янської мови на окремі діалекти стався дещо пізніше, ніж поділ іранських мов. Поділ германських та балтійських пройшов, без сумніву, раніше поділу слов’янських. Для вирішення питання місця і часу членування цих мов на окремі діалекти знову спробуємо застосувати графоаналітичний метод.

В групу іранських мов входять близько 40 сучасних мов (Оранский И.М., 1979) . Серед них найбільш відомі такі як осетинська, ягнобська, пушту, мунджанська, парачі, ормурі, язгулямська, шугнано-рушанська група мов, ішкашимська, ваханська, перська, таджицька, курдська, белуджська (балучі), талиська, татська, гілянська, мазендеранська, кумзарі, діалекти Фарса, дрібні мови центрального Ірану, лурські, бахтіярські та деякі інші діалекти (Эдельман Д.И., 1968). Крім того існували ще авестійська, бактрійська, парфянська, согдійська і саксько-хотанська мови та мови або діалекти, незафіксовані історичних джерелах, про що може свідчити лінгвістичний аналіз священих текстів Авести і давньоперської мови (Оранский И.М., 1979, 33). Історичну тяглість переважної більшості іранских мов теж неможливо прослідити за відсутністю або недостатністю писемних пам’яток при тому, що деякі мови і досі залишаються безписемними або малописемними. Впевнено можна говорити про розвиток перської мови, історія якої може бути простежена з VI ст. до н.е., про тісний зв’язок з нею таджицької мови і про продовження согдійської мови у сучасній ягнобській. Навіть питання діалектологічної приналежності мови Авести досі не має однозначної відповіді (Оранский И.М., 1979, 33). З другого боку перська мова на протязі багатьох століть зробила великий вплив на інші іранські і часом неможливо вилучити з них персидські запозичення, які нерідко витісняли з безписемних або малописемних мов питому лексику, яка тепер вже втрачена назавжди.

Отже, дослідити родинні стосунки іранських мов надзвичайно важко. Тим не менше, порівняльний аналіз лексики іранських мов був проведений. Для аналізу були взяті чотири томи етимологічного словника іранських мов (Расторгуева В.С., Эдельман Д.И. 2000-2004, Эдельман Д.И. 2011), історико-етимологічний словник осетинської мови (А. Абаев В.И., 1958-1989) та двомовні словники таких мов: осетинська, курдська, талиська, гілянська, персидська, пушту, таджицька, дарі, язгулямська, шугнанська, рушанська (з хуфською), бартангська, ягнобська, сарикольська. Дані про основні закономірності фонетичних відповідностей між іранськими мовами були взяті з робіт Соколова (Соколов С. Н., 1979, 127-235). В процесі аналізу було виявлено, що штучну мову дарі, персидську і таджицьку можна об’єднати в одну, як такі, що мають спільне походження. Спільне походження також мають шугнанська, рушанська і бартангська мови. Вони теж були об’єднані в групу памірських мов. Зведені Етимологічні словники-таблиці для різних мовних сімей і груп, за яким велися підрахунки, подаються на моєму сайті "Альтернативна історична лінгвістика". Всього до аналізу іранських мов було взято 1796 ізоглос. 290 з них було визнано спільноіранськими, ще кілька – похідними. Спільними іранськими словами вважалися такі, що зустрічалися в переважній більшості іранських мов (здебільшого у дев’яти з десяти), а також слова, спільні для всіх індоєвропейських мов у припущенні, що ці слова належать у більшості своїй до спільного іранського лексичного фонду. Після цього аналізу було складено таблицю-словник і підраховано кількість спільних слів в парах окремих іранських мов. Результати підрахунків наведені в таблиці 8. На основі цих підрахунків була складена схема родинних взаємин іранських мов, показана на малюнку 36.


Таблиця 8. Кількість спільних слів у парах іранських мов мов


Мова осет. ягноб курд. афг. тал. перс. памір гілян. язгул. сарик белуд
осетин. 460
ягноб. 245 593
курдська 221 274 682
афган. 192 286 334 663
талиська 115 183 278 219 456
перська 245 371 446 501 295 845
памірські 134 272 231 283 148 338 600
гілянська 97 185 265 244 211 360 189 453
язгулям. 113 202 175 215 102 237 321 124 448
сарикол. 67 144 124 144 79 171 253 102 169 342
белудж 59 100 120 108 71 128 81 77 58 46 174

При складанні схеми було виразно видно, що для деяких мов бракує лексичного матеріалу, адже, дійсно, використані словники ягнобської, талиської, гілянської, язгулямської, сарикольської мов були досить малого обсягу. Крім того, виявилося, що деякі дані суперечать одні одним, тому що на давні родинні взаємини наклалися пізніші мовні відносини на нових територіях поселень в Середній Азії.


Малюнок 36. Схема родинних взаємин іранських мов.


Не всі запозичення з перської , великий вплив якої на інші іранські мови загальновідомий, можна було вилучити. До того ж, давня согдійська мова справила певний вплив на памірські мови, коли согдійці просунулися в долини Паміру. Ці впливи майже неможливо виявити. Таким чином , структура древніх взаємин іранських мов тепер дуже спотворена і недостатньо точно відбивається сучасним складом лексики. Однак схема відносин складається без особливих труднощів при деяких умовностях – там , де суперечать дані одних пар мов, на допомогу приходять дані інших пар. Проте, треба визнати, що схема недостатньо добре відбиває просторове розташування іранських мов, оскільки виникли труднощі при пошуку ареалів для деяких з них. Ясно було, що загальна іранська територія повинна була б знаходитися десь на схід від верхнього і середнього Дніпра, і саме тут була зроблена спроба розміщення отриманої моделі спорідненості.


Малюнок 37. Територія формування іранських мов в ІІ тис. до н.е.

Розташування ареалів формування іранських мов за даними сземи, показано на рис. 37. Доволі впевнено можна говорити про розміщення на карті мов верхньої частині схеми. Оскільки осетини були останніми, хто покинув свою прабатьківщину, ця схема була розташована так, щоб ареал осетинської мови був найбільш північним, тобто накладався на ареал индоаріїв в басейні Сожу між Дніпром і Іпуттю, тоді ареал ягнобської мови розташовується між Іпуттю , Дніпром і Десною, а ареал курдської мови – між Десною, Сеймом і верхів'ями Оки. При цьому ареал белуджської мови слід розмістити на місці історичної прабатьківщини іранців між річками Десною, Угрою і Жиздрою. Більш-менш добре розміщується ареал мови пушту між Дніпром, Сулою і Десною і ареал талиської у верхній течії Оскола на правому березі Дону між річками Сосною та Тихої Сосною. Розміщення ареалів інших іранських мов більш гипотетичне. Для перської мови добре вираженого ареалу немає. Якщо ця мова, яка знаходиться в самому центрі схеми, не сформувався при тісній взаємодії інших іранських, то її ареал можна розмістити у верхів'ях Псла, Ворскли і Сіверського Дінця між Осколом і Сеймом. Тоді ареал гілянської мови повинен розташовуватися між Сіверським Дінцем, Осколом і Доном. Особливі труднощі виникають з розміщенням ареалів для сарикольської, язгулямської і спільної мови памірських народів. Для останньої немає іншого місця як по берегах річок Ворскли, Псла і Орелі, але чітких її меж на північному сході і півдні нема. Ареал язгулямської повинен бути десь південніше, а сарикольський повинен був знаходитися в закруті Дону. Труднощі їх розміщення також у тому, що уздовж узбережжя Азовського моря є кілька ареалів, на яких могли формуватися іранські мови, які не були взяті для аналізу (мазендаранська, кумзарі та ін.)

Розміщення ареалу белуджської мови по сусідству з ареалом вепсів, базоване на наявних скупих даних її зв’язків з іншими іранськими, підтверджується наявністю спільних слів у вепській і белуджській мовах. Наприклад вепському слову naine "невістка" добре відповідає бел. na'ānē "дочка" janaine "жінка". Ясно, що та сама жінка для батьків-белуджів була дочкою, а для сім'ї її чоловіка – невісткою. Таким чином, не тільки лексична паралель, але таке свідоцтво про шлюбні зв’язки між вепсами і белуджами підтверджують їх сусідство. Можливо бел. pērok "дід" відповідає вепс. per’eh "родина". Лексичного матеріалу з белуджський мови поки недостатньо, але був проведений порівняльний аналіз лексики вепської мови з іншими іранськими мовами. В результаті цього аналізу з'ясувалося, що найбільша кількість спільних слів з вепською має курдська мова – 76, далі йдуть осетинська – 65 спільних слів з вепською, перська – 62, талиська – 61 слово, гілянська – 56, пушту – 45 спільних слів. На карті можна побачити, що ареали курдської і осетинської мов лежать найближче до ареалу вепської мови, і мовні контакти між населенням цих ареалів також повинні були бути тісними.

Ось приклади сепаратних курдсько-вепських мовних зв’язків :

курд. çerk "крапля" – вепс. čirkištada – "капати",

курд. hebhebok "павук" – вепс. hämähouk – "павук",

курд. xumari "темрява" – вепс. hämär "присмерки",

курд. kusm "страх" – вепс. h’ämastoitta "лякати",

курд. henase "дихання" – вепс. heсktä "дихати",

курд. hîrîn "іржання" – вепс. hirnaita "іржати",

курд. e’ys "радість" – вепс. ijastus "радість",

курд. cirnî "корито" – вепс. kurn "жолоб".

Є також курдсько-вепські паралелі, котрим є відповідники в одній або в двох інших мовах:

курд. çeqandin "встромляти", тал. čêgêtêq "колоти" – вепс. čokaita "встромити";

курд. xerez "швидкість" – вепс. hered "швидкий", морд. эрязи "швидкий";

курд. miraz, тал. myrod гіл. mêriz "бажання" – вепс. mairiš "потреба";

курд. pirtîn "трепет", лтс. purinat "трясти" – вепс. pirpitada "трясти".

Крім того є кілька десятків слів, спільних для курдської, вепської та ще для трьох або більше іранських мов.

З ареалом мордовської мови межують ареали курдської і талиської мови. Відповідно, з усіх іранських мов, крім осетинської, талиська і курдська мови мають найбільше спільних слів з мордовською – по 62. В осетинській мові таких слів 67, але частина з них походить з часів пізніших мовних контактів між мордвою і предками осетинів. Приклади сепаратних зв’язків між талиською і мордовською мовами наведені в таблиці 9.


Таблиця 9. Мордовсько-талиські сепаратні лексичні зв’язки


талиська мова значення мордовська мова значення
arə подобатися ёрамс хотіти
vəšy голод вача голодний
kandy бджола кенди оса
küm крити комачамс покрити
kandul дупло кундо дупло
latə клин лачо клин
mejl хотіти мяль бажання
se взяти саемс взяти
tiši паросток тише трава, сіно
tyk кінець тюк кінець
vədə дитина эйде дитина

З числа можливих курдсько-мордовських сепаратних зв’язків можуть бути наведені такі приклади:

курд. leyi "потік, струмок" – мок. ляй, ерз. лей "річка",

курд. çêl "корова" – мок. скал "телиця", ерз. скал "корова",

курд. sutin "терти" – мок. сюдерямс "гладити",

курд. ceh "ячмінь" – мок. чуж, ерз. шуж "ячмінь".


Як ми знаємо, фракійці, тобто предки албанців, поселилися в трикутнику між Тетеревом, Россю і Дніпром. На протилежному березі Дніпра були розташовані ареали предків пуштунів і ягнобців. Відповідно, албанська мова найбільше відповідностей з усіх іранських мала би мати у афганській (пушту). Ось деякі приклади:

пушт. bus "полова" – алб. byk "т.с.",

пушт. gah "час" – алб. kohё "т.с.",

пушт. ləg’ər "голий" – алб. lakurig "т.с.",

пушт. peca "частина" – алб. pjesё "т.с.",

пушт. tar. əl "в’язати" – алб. thur "т.с.",

пушт. xwar "рана" – алб. varrё "т.с.",

пушт. cira "пилка" – алб. sharrё "т.с."(останнє в обох мовах може бути запозичене з лат. cira “пилка”).

Знайдені також нечисленні (через малий обсяг словника) приклади сепаратних мовних зв’язків фракійців з іншими сусідами – предками согдійців та ягнобців:

алб. hingёllin "іржати" – ягн. hinj’irast "т.с.",

алб. anё "берег" – ягн. xani "т.с.",

алб. kurriz "спина" – ягн. gûrk "т.с."

Як вже зазначалося, західною границею іранської області був Дніпро. За Дніпром в лісовій і лісостеповій смузі на той час мали би лишатися ще предки тохарців, балтів, слов’ян, германців, кельтів, фрігійців, вірменів, фракійців. Раніше ми визначили ареал формування тохарської мови між Дніпром і Березиною. Отже, тохарці мали би межувати з предками осетинів. Давні мовні контакти між цима двома народами підтверджують це. В своїх роботах Абаєв надавав такі приклади прямих запозичень з осетинської в тохарську:

тох. witsako "корінь" – осет. widag "т.с.",

тох. porat "сокира" – осет. færæt – "т.с.",

тох. eksinek "голуб" – осет. æxinæg "т.с.",

тох. aca-karm "удав" – осет. kalm "змія",

тох. káts живіт – осет. qæstæ "т.с.",

тох. kwaš "село" – осет. qæw "т.с.",

тох. añсwà "залізний" – осет. ændon "сталь", тох. sám "ворог" – осет. son "т.с." (А. Абаев В.И., 1965).

Щоправда, Абаєв вважав, що ці запозичення сталися за скіфських часів, але на той час тохарці мали би вже переселитися в Азію.

Коли вже тохарці полишили свою прабатьківщину, їх ареал зайняли балтійці, поширивши свою територію до Дніпра. В цей час стався поділ балтійських мов на два діалекти – східний і західний. На території старої прабатьківщини балтів на захід від Березини сформувався західний діалект, з котрого пізніше розвинулися мови пруська і ятвязька, а в ареалі між Дніпром і Березиною сформувався східний балтійський діалект, з котрого розвинулися литовська, латиська, земгальська, куронська мови.

Таким чином, східні балтійці увійшли у прямий контакт з предками сучасних осетинів. Звичайно, це відбилося на їх мові, і певні мовні зв’язки осетинської мови із східнобалтійськими можна виявити. Багато з них наводить Абаєв у своєму історично-етимологічному словнику осетинської мови, але відносить їх до скіфської доби (А. Абаев В.И., 1958-1989), що теж, в принципі, можливо для якоїсь частини з них. Приклади лексичних паралелей східнобалтійських мов з іншими мовами говорять про те, що давні східні балти мали найтісніші контакти з предками північних германців та осетинів.

Перебування іранців на визначеній нами території залишило свої сліди і в топоніміці. Проте пов'язання ареалів формування окремих іранських з топонімами, розшифрування яких можливе відповідними мовами утруднено. Причини цього можуть бути різні, і до аналізу іранської топоніміки, як і до уточнення родинних відносин іранських мов треба буде повернутися після того, як будуть складені більш повні словники ягнобської, талиської, белуджської мов.

На осетинської прабатьківщині можна відзначити лише такі відповідності: р. Сож – осет. soj «жир, сало», р. Реста, пп. Сожу – осет. rast «прямий». В інших іранських мовах подібних слів не виявлено, але цього явно замало. Правда, для аналізу не знайшлося великомасштабних карт. У кращий бік відрізняється прабатьківщина курдів. Тут є кілька топонімів явно курдського походження. У наведеному нижче списку можуть бути випадково співзвучні слова, але є й досить переконливі тлумачення:

с. Атюша на північний схід від м. Батурина Чернігівської обл. – курд. ateş “вогонь”;

р. Беришка, лп Клевені, пп Сейму – курд. birûsk “блискавка, гроза”;

с. Воргол на ріці Ворголці, пп Клевени, пп Сейму – курд. war “місце”, gol “озеро”; село, дійсно, розташоване на березі озера; походження від морд. вирь «ліс» та кольгомс «текти» (Янко М.П., 1998, 90) дуже сумнівне з фонетичних міркувань.

с. Івот на на північ від Шостки Сумської обл. на р. Івотка, лп Десни, м. Ивот на північ від Брянська – курд. ifad “вина”;

р. Зван, протока між Клевенню и Сеймом, співзвучне з назвою річок Жван и Жванчик на Західній Україні – курд. jwan “побачення, зустріч”;

р. Навля, пп Десни – курд. newal “яр, яруга”;

р. Рессета, пп Жиздри, пп Оки – курд. reş “чорний”, setî “підлість”;

р. Реть, лп Десни, р. Ретик, пп Реті – курд. rêtin “лити”;

р. Тускар, пп Сейму – курд. tûz “береза”; karî “гриб” (в целому – “підберезник”);

р. Харасея, пп Свапи, пп Сейму – курд. xarû “чистий”, eşîya “річ”, xur “швидка течія”; сп. ір. xur, xor “сонце” і saia “сяяти”.

р. Есмань, пп Реті, лп Десни, р. есмань, пп Клевені, пп Сейму, р. Осмонь, пп Свапи, пп Сейму – курд. e’sman “небо”.

Крім того, є кілька топонімів поза курдським ареалом, які можна тлумачити за допомогою курдської мови. Наприклад, під Золотоношею Черкаської обл. в Дніпро впадає річка Ірклей, і на її березі розташоване село Іркліїв, а майже навпроти в річку Тясмин впадає інший Ірклей. Обидві річки течуть в ярах, тому курд. erq "яр, обрив" і leyi – "струмок" підходять до природних умов дуже добре. Той же корінь leyi може бути присутнім у назвах Балаклія міст Харківської та Черкаської областей, села Полтавської області. Друга частина слова – від курд. belek "білий".

На прабатьківщині афганців, незважаючи на наявність великомасштабних карт і добрих словників, топонімів, які можна було б розшифрувати за допомогою афганської мови дуже мало. Ось кілька можливостей:

с. Варва на річці Удай на південний схід від Прилук – афг. varva "стерв'ятник"; пропонується також походження від слов. кореня вар- «кипіти» (Янко М.П., 1998, 65).

c. Келеберда на правому березі Дніпра навпроти Канева – фонетично добре підходять курд. kele "голова", berd "камінь", однак, швидше за все, потрібно шукати визначення до афг. kālə "будинок". Найкраще за змістом підійшло б слово для назви каменя, подібне до курдського berd, але воно поки не виявлено, хоча у перській таке слово є (bärd). В афганській є berta "назад, назад", що теж можна мати на увазі. Походження від лат. callibertus «вільновідпущений» (Янко М.П., 1998, 65) здається абсолютно безпідставним.

м. Ніжин – афг. nix.an, перс. nišan "знак, ознака"; чи належать сюди топоніми Униж, Уніж (Янко М.П., 1998, 244-245), які можуть мати зовсім інше походження, неясно.

В ягнобському (согдіанському) ареалі є тільки один топонім з добрим тлумаченням на ягнобській мові р. Обеста, лп Клевені, пп Сейму. Для пояснення її назви добре підходить спільноіранське ab, ob “вода” і ягн. asta “шумливий”. Також в ягнобському ареалі є село з цікавою назвою Шаболтасівка на південний захід від Новгорода Сіверського. У ягнобській мові слів, які б могли розтлумачити цю назву, не знайшлося. Але вони є у близькоспоріднених – – афг. šabel "вістря" і перс. tus “береза”. До афг. šabel "вістря" можна віднести і назву села Шабалинів південніше Шаболтасівки. Можливо, що від афганського слова походить і слово шабля, присутнє в багатьох мовах, але походження якого вважається темним. Назві м. Замглай і р. Замглай, що впадає в Десну вище Чернігова, добре відповідають курд. zong "болото" і leyi "потік". Схожих слів у ягнобській мові не знайдено, але в нашому розпорядження і немає словників ягнобська мови великого об'єму. Те ж саме можна сказати і про топоніми Жеведь, Кербутівка, Євмінка, Бельмачевка.

Назва села Шенгури, що недалеко від Кобеляків Полтавської області, можна пов’язувати не тільки з курд. şingari "гарний" або з афг. šəngara "дівчина, яка втекла, щоб одружитися з коханим", але навіть з іншими подібними словами в тюркських і фінно-угорських мовах. Саме село розташоване в ареалі формування давньої перської мови. В такій ситуації можуть бути різні варіанти. Або подібне слово в іранській мові не виявлене, або ареали формувань окремих іранських мов визначені неточно, або село заснували іранські переселенці з північніших ареалів і дали йому свою назву, або це слово мордовське (мок. сянгяря "зеленый").

В ситуації, коли статистичний матеріал дуже бідний, якісь узагальнення робити ризиковано. Тим не менше, інколи сумніви бувають мінімальні. Для прикладу, смішну назву невеличкої річки Тарапунька, пп Лютеньки, лп Псла можна вважати іранського походження і перекласти як “Чорний гриб”, бо в усіх іранських мовах tar(a)означає “чорний”, а pongo, ponka, fank – будь-який маленький круглий предмет. Раніше це слово означало просто “гриб”, і воно в цьому значенні присутнє в багатьох мовах (крім іранських також лат. fungus, морд. панга та ін.), однак тільки іранське слово добре підходить для його означення.



Мапа території поселень іранських і германських племен в ІІ тис. до н.е.



Див. далі Кіммерійці






Free counter and web stats

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку цього сайту!

© 1978 – 2014 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 489

Модифіковано : 14.04.2014

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.