Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Субстратні явища в етногенетичних процесах.

Субстратні явища в етногенетичних процесах.


Преамбула


Вперше огляд субстратних явищ в історії мов у рамках проведених досліджень був зроблений в роботі, опублікованій 15 років тому (Стецюк Валентин, 2000, 55-60). Трохи пізніше відповідні тексти англійською, українською та російською мовами були по черзі опубліковані на кількох моїх сайтах з періодичними уточненнями і доповненнями. Судячи за показниками лічильників, за весь цей час з представленими матеріалами познайомилися тисячі відвідувачів. Тим не менше, я не отримав жодного відгуку про цей аспект моєї роботи. Можна припускати, що незвичайність отриманих результатів змушує людей сумніватися в їх достовірності. Проте на різних мовах публікуються тисячі книг, в яких доводяться, незважаючи на близьку спорідненість з іншими, виняткова стародавність тієї чи іншої мови і великі досягнення в далекому минулому народу, який цією мовою говорить. Такі книги користуються великою популярністю і читачі вірять явним антинауковим нісенітницям. Коли ж я намагаюся переконати у своїй правоті своїх знайомих, вони, як правило, вишукують заперечення і ніхто ніколи не намагається знайти своє власне підтвердження моїм висновкам. Очевидно це особливість людської натури, бо при бажанні додаткове підтвердження може бути зроблено досить просто. Наприклад, я стверджував, що назва української народної гри скопердін є субстратом прадавньої північногерманської мови, але не приводив цього переконливого доказу, не маючи на той час під рукою словника ісландської мови. І тільки через 15 років, знову звернувшись до цього питання, я такий доказ легко знайшов. Гра полягає в киданні зігнутої палиці таким чином, щоб вона відскакувала від землі двома кінцями почергово. Так от, і фонетично назві гри скопердін, і самому характеру гри добре відповідають ісл. skoppa "відскок" і jörðin "земля". Знайти цю відповідність міг хто завгодно, аби тільки спробував її пошукати. Те ж саме стосується і багатьох інших моїх висновків. Колективними зусиллями відтворення історичних етногенетичних процесів могло би піти значно швидше і глибше, ніж стараннями одинака. Більше половини відвідувачів мого сайту є громадянами України, серед яких, очевидно, є представники академічної науки. Якби вони розвинули мої дослідження, то результат спільної роботи не мав би навіть близького аналога ніде. Зараз всюди можна зустріти нарікання на відсталість української науки (див. хоча б статтю "Наука в «вакуумі» українських університетів", але можливість перейти на передові позиції хоча б в одній галузі все-таки є. Хоча в наш час вона може бути не особливо престижною.



Мапа етноформуючих ареалів у Східній Європі, яка ілюструє почерговість субстратних впливів.
На тих самих ареалах в різний час з первісної мови формувалися діалекти, які пізніше розвивалися у самостійні мови. Сучасними назвами позначені предки відповідних народів. Цифри на ареалах відповідають таким періодам: 1. Формування індоєвропейських мов. 2. Формування германських та іранських мов. 3. Формування слов'янських мов. 4. Східнослов'янські племена часів Київської Русі.


У процесі досліджень етногенетичних процесів у Східній Європі було помічено, що певні ареали характеризуються своїми особливими, хоча і нечисленними мовними і культурними ознаками, які продовжують своє існування при суперпозиції, тобто при нашаруванні іншомовних прибульців на залишки місцевого населення або при завоюванні його території народом, що стоять на більш високому культурному рівні, але не обов'язково більш численним. У будь-якому випадку прибульці піддаються духовному впливу місцевого населення. Вони сприймають від нього вже існуючу топоніміку, необхідну для нових умов лексику і нерідко вподобані звичаї та обряди. Таким чином, культура і мова тубільного населення є субстратом, який впливає на подальший розвиток культури і мови нового населення території.

Принцип суперпозиції добре простежується на прикладі України. Велика кількість українських топонімів, можуть бути пояснені засобами германських, іранських, слов'янських, тюркських мов. Детально ця тема розглядається в розділі Передісторична топоніміка Східної Європи. Особливо великий культурній вплив на українців зробили давні булгари, вони ж скіфи, нащадками яких є сучасні чуваші. Українські прізвища гіпотетичного булгарського походження дають підстави припускати, що булгари проживали у тісному сусідстві з українцями досить довгий час, аж до історичних часів. Інакше би ми мали думати, що деякі прізвища з'явилися більше двох тисяч літ тому. Очевидно булгари входили в склад "чорних клобуків", серед яких були тюркські племена торків, берендеїв, печенігів, ковуїв. Літописні свідчення про них тягнуться до 13-го ст., після чого їх рештки, очевидно, розчинилися серед українського населення. Отож, нічого дивного в тому нема, що деякі українські прізвища мають булгарське походження.

Знаючи точно, що територію Україні у передісторичні часи заселяли булгари, можна проводити цілеспрямований пошук культурно-побутових зв'язків між українцями і чувашами. Такі зв'язки можуть бути виявлені в народній пісні, танцях, вишивці, ремеслах. Виявлені аналогії можуть характеризувати не тільки спадкоємність і взаємовплив культур, але і оцінювати час появи і джерело запозичення нових вірувань, звичаїв, а також часові рамки їх існування.

Значення мовного субстрату добре розумів А. Мейе і пояснював причини його впливу на мову прибульців. Одну з причин він бачив у використанні тубільним населенням успадкованих навичок вимовляння, які не втрачаються при оволодінні новою мовою і підкреслював, що вплив субстрату в першу чергу позначається у вимові: "нові звуки, як правило, не відтворюються з абсолютною точністю". Крім того, в мову прибульців проникають назви рослин, тварин, звичаїв, яким немає в їхній мові точних еквівалентів (Мейе А., 1954, 63-54).

Проте, значимість мовного субстрату довгий час заперечувалося іншими лінгвістами, в тому числі і Юліусом Покорни, оскільки вплив мови попереднього населення на мову прибульців позначався нерідко лише через кілька поколінь після вторгнення або завоювання, що здавалося неймовірним. Пізніше, погодившись з явищем впливів субстрату, Покорни пояснив таке запізнення тим, що підкорений народ до певного часу перебуває на нижчих соціальних щаблях і його мова нехтується у вищих верствах суспільства, на яких головно і знаходяться прибульці. Однак після інфільтрації в них представників місцевого населення ставлення до мови змінювалося і тоді починався її вплив, незважаючи на те, що мова могла втратити певні свої риси. Такий підхід, зокрема, може пояснити розчленування латинської мови під впливом різного субстрату в Іспанії, Франції, на Балканах (Pokorny Julius, 1968, 178-180).


Незважаючи на переміщення великих мас людей по Східній Європі впродовж кількох тисячоліть, є місця, де населення довгий час залишалося етнічно однорідним. Цілеспрямовані генетичні дослідження в цих місцях можуть оцінити міру впливу субстратних явищ на етногенетичні процеси.




Free counter and web stats            

           

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2017 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 3616

Модифіковано : 6.12.2015

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.