Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Топонімічні розвідки на території Євразії / Іранська топонімія

Іранська топонімія


Топоніми осетинського походження з уваги на їхню особливу важливість для скіфо-сарматської проблематики розглядаються окремо. Серед решти топонімії можливої іранської належності з найбільшою вірогідністю можна говорити про курдську, яка представлена іноді більш-менш чіткими скупченнями, що може підтверджувати її походження. Інші випадки носять імовірністний характер. Список топонімії іранського походження в процесі досліджень доповнюється і виправляється, що вимагає постійного коректування ілюстративних карт і це досить копітка робота, яка також шкодить їх якості. У зв'язку з цим нові доповнення і видалення випадкових збігів будуть робитися на Google Map (див. нижче).


Праворуч: Мапа іранських топонімів у Східній і Центральній Європі.

На мапі рожевим кольором позначені топоніми курдського походження, червоним – ті з них, які містять в собі складову Майдан, зеленим – осетинського, фіолетовим – афганського, коричневим – ті, що розшифровуються іншими іранськими мовами. Блідожовтим кольором позначені топоніми сумнівного походження.

Межі загальної іранської території означені помаранчевою лінією, Прабатьківщина осетинів означена зеленою лінією, курдів – бордовою, а афганців – фіолетовою лінією.


При аналізі непрозорих топонімів України виявилося, що близько 250 з них можуть мати курдські корені, і найбільше їх знаходиться на території Хмельницької, Вінницької та Тернопільської областей (48, 44 і 38 одиниць відповідно).

Пізніше виявилося, що і на території Польщі також були виявлені достовірні скупчення курдської топонімії. Однак на самій прабатьківщині курдів у межиріччі Верхньої Десни і Верхньої Оки, а також у прилеглих районах є лише невелика кількість топонімів імовірно курдського походження. Надані предками курдів назви поселень могли не зберегтися на протязі часу через зміну етнічної належності нового населення. У наведеному нижче списку можуть бути випадково співзвучні слова, але є і досить переконливі тлумачення:

с. Атюша на північний схід від м. Батурина Чернігівської обл. – курд. ateş “вогонь”;

р. Берюшка, лп Клевени, пп Сейма – курд. birûsk “блискавка, гроза”;

с. Буклята північніше Курска – курд bûk "наречена", lat "бідний";

р. Есмань, пп Реті, лп Десни, р. Есмань, пп Клевені, пп Сейму, р. Осмонь, пп Свапи, пп Сейму– курд. e’sman “небо”, первісно “камінь” (пор. "твердь небесна").

м. Замглай і р. Замглай, що впадає в Десну вище Чернігова – курд. zong "болото" и leyi “поток”. Поблизу цих місць є одна з найбільших болотних систем України, тому тлумачення слід вважати вдалим;

р. Звань, протока між Клевенню і Сеймом, співзвучне з назвами річок Жван и Жванчик на Західній Україні – курд. jwan “побачення, зустріч” або cwan "гарний";

с. Кербутівка північно-західніше Конотопа – курд. ker "глибокий"", kêr "потрібний", bût, pût "ідол";

р. Навля, пп Десни – курд. newal “яруга”;

р. Нуґр, лп Оки, на кордоні з белуджійським ареалом – курд. niqar, перс. nogre та інші подібні іранські “срібло”; назва річки може мати белуджійське походження, бо в Белуджістані є річка Ноґра;

р. Реть, лп Десни, р. Ретик, пп Реті – курд. rêtin “лити”;

р. Тім, пп Сосни, пп Дону і село в верхів'ях річки – курд. tim “сторона”;

р. Харасея, пп Свапи, пп Сейму – курд. xarû “чистий”, eşîya “річ”, xur “швидка течія”; сп. ір. xur, xor “сонце” і saia “сяяти”.

с. Чепелівка північніше Старого Осколу– курд. çepel “брудний”.


Ареал, обмежений річками Сеймом, Десною, Дніпром і Пслом (можливо Сулою) ми визначили як прабатьківщину афганців. Тут або поблизу є такі топонімії, які можуть мати не просто іранське, а саме афганське походження:


с. Варва на ріці Удай на південний схід від Прилук – афг. vavra “стерв’ятник”; пропонується також походження від слов. кореня вар «кипіти» (Янко М.П., 1998, 65);

сc. Келеберда на лівому березі Дніпра навпроти Канева і поруч з Комсомольськом – фонетично добре підходить афг. kālə “будинок”, berta “задній”, але ліпше сполучення курд. kelî "гора" і berd "камінь". Походження від лат. callibertus «вільновідпущений» (Янко М.П., 1998, 65) виглядає абсолютно безпідставним.

м. Ніжин – афг. nix.an, перс. nišan “знак, ознака”; чи відносяться сюди топоніми Унеж, Униж (Янко М.П., 1998, 244-245), котрі можуть мати абсолютне інше походження, неясно;

назву р. Тарапунька, пп Лютеньки, лп Псла можна перекласти як “чорний гриб”, бо в усіх іранських мовах tar(a) означає “чорний”, а pongo, ponka, fank – будь-який маленький круглий предмет. Раніше це слово означало просто “гриб”, і воно в цьому значенні присутнє в багатьох мовах (крім іранських також лат. fungus, морд. панга та ін.), однак тільки іранське слово добре підходить для його означення.

В інших ареалах спільноіранської території теж можна знайти топоніми можливого іранського походження, але певної системи в їх розташуванні немає. Часта зміна населення приводила до втрати старих назв або, в кращому випадку, сприяла перенесенню їх з одного об'єкта на інший. Впевнено говорити про іранські топоніми можна тільки в окремих випадках.

Під Золотоношею Черкаської обл. є річка Ірклей, лп Дніпра і с. Ірклеїв на ній, а майже навпроти в Тясмин, пп Дніпра впадає інший Ірклей. Обидві річки течуть в ярах, тому курд. erq “яр, круча” і leyi- “потік” пасують до природних умов дуже добре. Це ареал афганців, але ні в афганській, ні в інших іранських мовах подібних слів не виявлено. Назву села Шенгури, розташованого недалеко від Кобеляк Полтавської області, можна пов'язувати не тільки з курд. şengari "гарний" або з афг. šəngara "дівчина, яка втекла, щоб вийти заміж за коханого", але також з іншими схожими словами мов фіно-угорської сім'ї (напр. мокша сянгяря «зелений»). Іншими топонімами іранського походження мржуть бути наступні:

м. Мерефа у Харківській обл. – сп. іран. mar- /mer- «мертвий, вмирати» і перс. afy «змія».

с. Мурафа неподалік Богодухова Харківської обл. – mor/mur/mar та afi/api в іранських мовах мають однакове значенням “змія”.

р. Обеста, лп Клевені, пп Сейму. Для пояснення її назви підходить спільноіранське ab, ob “вода”, для другої частини слова підходить тал. діал. yste "брати". Пропоноване лит. upe «річка» (Янко М.П. 1998, 253) не має доброго доповнення. Співзвуччя з назвою "Авеста" випадкове.

р. Сев, лп Нерусси, лп Десни – ягн. sāw, ос. saw "чорний"; пор. Тара.

р. Тара, лп Севу, лп Нерусси, лп Десни – сп. іран. tar- "темний"; пор. Сев.

На Правобережній Україні топоніми курдського походження концентруються головним чином у Хмельницькій області та прилеглих районах Тернопільської та Вінницької областей на мало залісненій території з чорноземними ґрунтами, яка обмежується на півдні Дністром, а на заході і півночі чітко вираженими лісовими масивами, що добре видно на карті лісів України в першому тисячолітті н. е. (Генсірук С.А. 2002). Як видно на карті, межею західного лісового масиву є Золота Липа, а далі смуга лісів тягнеться від Золочева на північний схід до Кременця, а потім іде на схід через Шепетівку на Житомир. На сході лісовий масив тепер виражений менш чітко, але територія на південь від Вінниці і Хмельницького значно більш заліснена, ніж Тернопільщина і західна частина Хмельницької області.


При переселеннях в заліснену місцевість курди, очевидно, відшукували для поселення відкриті ділянки лісу, називані ними словом "майдан". Це підтверджують численні села України та Польщі під назвою Майдан (або з цим словом у назві) , які розташовані на відкритих ділянках лісовій місцевості. В українській мові воно означає не тільки "площа", а й "низина, оточена лісом", а в російській – "лісова галявина". Вважається, що це слово запозичене з тюркських мов ( Мельничук О.С. , 1989 , 361 ), але нема споконвічних тюркських слів з початковим m, вони або запозичені, або походять від первинного b. Безсумнівно, тюрки запозичили це слово у іранських народів, в яких воно дуже поширене і може бути складеним з поширеного ір. majda "маленький, дрібний" і jan (курд. yan) "сторона". Однак треба мати на увазі те, що в силу поширеності слова не всі населені пункти з такою назвою можуть мати іранське походження.


Курдська топонімія на Правобережній Україні і в Польщі.


Коротко зупинимося на розгляді деяких топонімів, які були зафіксовані на зазначеній території. У Тернопільській та Вінницькій областях є кілька населених пунктів з основою джурин, є і річка Джурин, лп Дністра, і це дає нам можливість припускати походження цих назв від курд. çoran “текти”. Інший лівий доплив Дністра Бариш із повільною течією може походити від курд. bariş “спокійний”. Таку саму назву має село на березі річки. Ще кілька сіл теж мають назви найближчих річок або потічків. У Хмельницькій області є села Баглаї, Буглаї і Баглайки. Ці назви можуть походити від курд. beq “жаба” і leyi “потік”. Підходить і афг. buglaj “чапля, лелека”, але інших топонімів, які би могли мати афганське походження, на Правобережжі не виявлено.

У Хмельницькій та Вінницькій областях є дві річки Жван і інша Жванчик та кілька сіл подібної назви. Курдською мовою jwan (жван) означає “зустріч, побачення”.Фонетична подібність повна, але сумнівна мотивація назви. Ліпше підходить курд. cwan (джван) “гарний”. Так само неясною може бути мотивація назви річки Серет, яка у витоках має допливи Серет Правий, Серет Лівий, в який впадає ще Серет Малий. Курд. sereta “початок” не зовсім підходить для назви річки, назва може бути фракійською (serita) від індоєвропейського кореня *ser- «текти» (Янко М.П. 1998, 117). Однак в курдській мові є ще слово siret „шлях”, яке теж може підійти для назви річки.

Деякі науковці вважають назву міста Жмеринка похідною від етноніма “кіммерійці”. М. Фасмер вважає таке пояснення непереконливим (Фасмер Макс, 1967, Т2, 58), але з огляду на інші факти воно виглядає правдоподібним, тим більше, що в сучасній курдській мові є досить багато слів, подібних до цього топоніма, наприклад gemaro “облога”, qemer “місяць” та ін. Неподалік від Жмеринки протікає річка Мурафа, етимологія назви якої розглядалася вище, щоправда, в курдській мові знайдений аналог тільки для першої частини. Апелятив “змія” для назви річки дуже пасує.

Топонімів можливого курдського походження на території Східної Європи знайдено дуже багато, але, як завжди, не виключені випадкові збіги, тому подаємо лише кілька прикладів з доброю фонетичною відповідністю:

с. Базниківка, на південний захід від Козьової Тернопільської обл. – курд. baz “сокіл”, nikul “дзьоб”;

с. Балакири, східніше Городка Тернопільскої обл. – курд. balakirin "підняття, підвищення" (наприклад рівня води); назва може мати тюркське походження, але беручи до уваги розташування села серед інших населених пунктів з назвами курдського походження, зупиняємося на курдської версії;

с. Башуки при витоках Горині – курд. başok “яструб-перепелятник”;

с. Гермаківка, на південний схід від Борщева Тернопільської обл., – курд. germik “тепле місце”, germ ax “тепла земля”;

с.с. Дедеркали Великі і Дедеркали Малі в околицях Крем’янця Тернопільської обл. – курд. dederi "волоцюга", kal “старий”;

с. Джулинка, на північний схід від Бершаді Вінницької обл. – курд colan (джолан) “колиска”;

с. Калагарівка, на південній схід від Гримайлова Тернопільської обл. – курд. qal “розпалити”, agir “полум’я”;

с. Киликиїв, на північний схід від Славути Хмельницької обл. – назва села подібна до назви гірської країни Кілікія в південно-східній частині Малої Азії неподалік від сучасних поселень курдів вздовж гірського кряжу Тавр, назва якого може походити від курд. tawer “скеля” – курд. kelek “пором” keleke “купа”;

с. Кокутківці, на північний захід від Тернополя – курд. ko “кривий”, kutek “дрючок”;

с. Михиринці, на північний схід від Волочиська – курд. mexer “руїни”;

с. Мухарів східніше Новоград-Волинського – курд "шерсть, волосся", xarû "чистий";

с. Палашівка, західніше Чорткова Тернопільської обл. – курд. pelaş "солома",

с. Таурів, західніше Тернополя – курд. tawer “скеля” (якщо вірити топографічній карті, окремий високий камінь неподалік села є);

р. Чва (народна назва Лімниці, пп Дністра) – З огляду на топонім За Чев, тобто "за Лімницею" слово може бути віднесене до курд. cew "гравій";

с.с. Чепелі неподалік Бродів Львівської обл. і на північний схід від Хмільника Вінницької, с. Чепелівка Хмельницької області в околицях Красилова, поширене українське прізвище Чепель – курд. çepel “брудний”.

Вздовж лівого берега Дністра смуга курдських топонімів тягнеться аж до Могилева Подільського, а далі повертає на Гайсин, і після Умані вона перетворюється в розріджену мережу в правобережному лісостепу. На Лівобережжі спеціально топонімів курдського походження ще менше. Але деякі з них доволі характерні.

Безсумнівна присутність давніх курдів на Правобережжі відразу ставить питання, яким шляхом вони туди потрапили. При загальному русі іранських племен з території їх первісного поселення між Дніпром і Доном на південь і південний схід можна припускати, що предки курдів прийшли в приазовські степи, а звідти переправилися через Дніпро і далі рушили на північний захід, відтісняючи давніших поселенців, фракійців на південний захід, а булгар – на захід. Смуга курдських поселень від Гайсина і далі вздовж Дністра на захід може маркувати цей шлях, але наявність топонімів курдського походження в Чернігівській, Київській та Житомирській областях дає підстави розглядати інший варіант. На прабатьківщині курдів їх поселення тягнуться вздовж Десни, тому можна припускати, що по ній їх предки спустилися до Дніпра, перейшли його і рушили на захід. Це розселення могло тривати досить довго, і на проміжних стоянках іноді залишалися якась частина мігрантів, що і пояснює наявність курдських топонімів в ареалі англосаксів. Більш-менш упевнено можна говорити про курдське походження таких топонімів, які можуть маркувати шлях переселення курдів:

м. Бердичів Житомирської обл. – найпереконливіше тлумачення на основі курдської мови: курд. berd “камінь”, çew “гравій, пісок” не тільки добре пасують фонетично, але і відповідають особливостям місцевості, бо в околицях міста здавна ведеться видобуток піску і гравію, тут є кілька підприємств каменеобробної промисловості; щоправда, можна також притягувати до пояснення назви і курд. cew "річка";

м. Бишів Київської обл. – курд. bişav “розчин”, bişêv “розріджувати”;

с. Девошин на північний захід від Овруча – курд. dewa “ліки”, şîn “горе”;

с. Кичкирі півдненніше Радомишля Житомирськоїобл. – курд. keç “дочка”, kerî “частина”;

c. Пирки північніше гирла Прип’яти – курд. pir “міст”, -ki – суфікс відносного прикметника;

с. Сингури південніше Житомира (див. також Шенгури нижче) – курд. sing “будяк”, ûre “насіння”;

с. Термахівка на північний захід від Іванкова Київської обл. – співзвучне з назвою села Гермаківка (див. вище) – курд. germ “теплий”, курд. term "тіло, труп", ax "земля";

с. Харлеївка західніше Попельні Житомирської обл. – курд. xar “кривий”, leyi “потік”,

с. Чемків на лівому березі Прип’яти при впаденні в Дніпро – курд. çem “річка”, kew “голубий”.


Курдська топонімія на території Польщі


Заселивши Поділля, предки курдів залишалися тут кілька століть і, як показує їхня пізніша історія, їх слід пов'язувати з історичними кіммерійцями, тому далі ми їх так і будемо називати.

При аналізі топонімів сусідній з Україною території Польщі в Люблінському воєводстві на невеликому просторі було виявлено невелике скупчення топонімів, які легко розшифровуються за допомогою курдської мови. Це такі назви польських населених пунктів:

Нароль (Narol), місто в Любачівському повіті Підкарпатського воєводства – курд. nar «вогонь, полум'я», ol «віросповідання». Курдське nar не є запозиченням з арабської на відміну від nûr "світло, сяйво, промінь".

Паари (Paary), село в гміні Сушець Томашувського повіту, Люблінського воєводства – курд. pa «рівень», ar «вогонь».

Пордисувка (Pordysówka), село поруч з с. Хамерня (див. нижче) – курд. fort «пишність, урочистість», subh "ранок, світанок".

Ребізанти (Rebizanty), село в двох кілометрах від с. Паари – курд. reb «господь», zend (в інших іранських zand) «рука» (рука господня?).

Хамерня (Hamernia, село в чотирьох кілометрах від Ребізантов на північний схід – курд. xumar «похмурий» або, швидше, xawer «сонце».

Як бачимо, усі назви сіл пов'язані або з богом, або з вогнем, або сонцем. Особливо показовою є назва села Нароль перекладена як "сповідання вогню". Очевидно, усі вони мають редігійний сенс. Села розтягнуті ланцюжком з південного сходу на північний захід на відстані двадцяти кілометрів між двома великими лісовими масивами. Дещо в стороні від них розташоване місто Більгорай (Bilgoraj), назва котрого може пходити від курд. belg "лист" і семантично близького ray "корінь". Далеко навколо цієї місцевості не знайдено інших топонімів, які б певно розшифровувалися за допомогою курдської мови. Це не може бути випадковим. Очевидно, у цій місцевості було зосередження язичницьких капищ, до яких у певний час приходило місцеве населення для виконання релігійних обрядів. Підстави для такого припущення дають численні назви сіл близької округи зі словом майдан (Майдан, Майданек, Майдан-Гурни, Майдан-Вєлькі, Майдан-Сопоцкі, Майдан-Неприскі).

Виявлення групи топонімів можливого курдського походження дала поштовх до нових пошуків, і виявилося, що в Польщі населених пунктів з назвою Майдан (або таких, що містять в собі це слово) на диво багато. Їх можна нарахувати більше двох десятків (приблизно стільки ж і в Україні, в основному в західних областях). При цьому в Польщі є дві виразні групи таких топонімів – південніше Любліна і на схід Варшави. Можна припускати, що така популярність цього апелятиву пов'язана з присутністю на території Польщі давніх курдів на досить великому просторі. Серед вказаних скупчень є села , назви котрих теж можна розшифрувати за допомогою курдської мови, але вони занадто короткі, тому ймовірність випадкових збігів висока: Biszcza, Decie, Dyzin, Zynie, Ładzyń, Obsza, Otwock, Tyborów та інші.

Між згаданим скупченням курдських топонімів в Люблінському воєводстві і їх основною масою в Україні мали б знаходиться якісь населені пункти з назвами курдського походження, які і позначили б шлях руху мігрантів. Можна припускати, що такими населеними пунктами у Львівській області можуть бути Рава Руська (курд. rewa "дар"), Белз (курд. belg "лист"), Бишів (курд. bişav "розчин").

Більші скупчення курдських топонімів розташовані досить далеко від Карпат, а по той бік їх топонімів можливого курдського походження не виявлено, але цікаво, що назва частини Карпат Бескиди розшифровується за допомогою курдської мови. Бескиди – система хребтів в північній зовнішній смузі Карпат. Вони розташовані на кордоні Польщі зі Словаччиною і Україною, між річкою Моравою на заході і верхів'ями ріки Сан на сході. Схили гір покрити буковими і смерековими лісами, на безлісих вершинах знаходяться альпійські луки. У Бескидах є зручні перевали на висоті 500-1000 метрів, які використовувалися з самої давнини. В українській мові дуже багато подібних слів з різними, але семантично близькими значеннями. Сама гірська система називається Бескіди, Бещад, Бещади, але є ще й слова зі значеннями «крутість», «прірва», «скеля», «гора», «гірський хребет» – бескед, бескет, бескеда, бешкет, бескеддя та ін. Під впливом української польською ці гори називаються Beskid, Beszczad, але раніше називалися Bieszczad, а польське beskid має значення «гірський хребет, гори, вкриті лісом». Схожі слова в різних варіантах з подібними значеннями є також в словацькій та чеській мовах. Загальноприйнятого етимологічного тлумачення цих слів немає. Частіше вони зв'язуються з алб. (фрак.)bejškе «гірське пасовище», «ряд високих гір», але при цьому залишається незрозумілим формант – (к)ед. Сумнівне відновлення ілліро-кельтського *ket "ліс" на матеріалі кількох топонімів, що містять подібний формант, але відсутність пояснення першої частини всієї назви говорить про те, що ця гіпотеза невдала. (Шапошников Александр Константинович , 2004, 56). Робилися також безуспішні спроби знайти витоки цього слова в германських мовах (див. у Фасмера або Мельничука).

Для пояснення слова найкраще підходять слова іранських мов: beš /biš «ліс» і gada/ğada/qät «дерево». Правда, в курдській мовою поки виявлено лише слово beš, але слова gada /ğada/qät є саме у близькоспоріднених з курдського осетинській, ягнобській, пушту і перській мовах, тому воно могло бути і в курдській, але ж зникло. Обидва пропонованих для розшифровки слова пов'язані між собою за змістом, але на перший погляд не зовсім підходять для назви гори. Однак, це не так. Одне й те саме слово в близькоспоріднених мовах може означало або ліс, або гора, або і те, і інше (напр. серб. гора 1. "ліс", 2. "гора", болг. гора «ліс»). Таким чином, д.-курд. *bešqät могло мати значення «гора вкрита деревами», що цілком відповідає за змістом деяким сучасним слов'янським словам з цього семантичного гнізда. Якщо ж слова, спорідненого словами gada/ğada/qät в курдськsq мові ніколи не існувало, то тоді можна взяти до уваги курд. qad "кордон, межа, границя". У такому випадку bešqad означало би «лісовий кордон», що навіть краще підходить до ситуації, оскільки по той бік Карпат курдських топонімів немає, тобто курди не зважилися перейти цей лісовий кордон. Відзначимо, що Карпати вкриті лісами і певна частина їх називається Лісисті Карпати. Якщо ж говорити про албанське слово bejškе, то воно могло бути похідним від запозиченого курдського beš в ті часи, коли протокурди і фракійці були сусідами десь поблизу Вінниці чи Жмеринки.


Скупчення топонімів курдського походження свідчать, що предки сучасних курдів імовірно з початку 1-го тис. до н.е., заселивши порівняно невелику територію в Поділлі, з плином часу розселилися на досить великому просторі. Смуга курдських поселень, яка тягнеться вздовж Дністра на схід, може свідчити, що курди, очевидно, рухалися одночасно з булгарами в напрямку до Дніпра, витісняючи рештки фракійців за Дністер, а далі повернули в причорноморські степи, де вони стали відомі в історії як кіммерійці. Пізніше більша їх частина, можливо, під тиском скіфо– булгар, через Балкани відійшла в Малу Азію і деякий час затрималася в Кілікії. Однак якась частина з них залишалося в Причорномор'ї, оскільки серед скіфських імен досить часто зустрічаються такі, які добре піддаються розшифровці засобами курдської мови. Окрема група курдів мігрувала в північно-західному напрямку на територію сучасної Польщі. До приходу слов'ян вони повинні були проживати в тісному сусідстві з германськими племенами. В подальшому ця частина курдів рушила в Центральну Європу (див. розділ Кимври). Цей рух маркується цілим рядом топонімів, серед яких такі:


Чемпиш (Czempisz), село в Калиському повіті Свєнтокшиського воєводства – курд. çem "річка", piş "позаду, за" (pişavî "зарічний").

Калиш (Kalisz), повітовий центр у Свєнтокшиському воеводстві – курд. keleş "гарний".

Чемпінь (Czempiń), місто в Косьцянському повіті Великопольського воєводства – курд. çem "річка", pin "дно".

Калава (Kaława), село Мєндзижецькому повіті Любуського воєводства – курд. kelawe "руїни".


Курдська топонімія на території Німеччини і Данії


З Польщі ланцюжок курдських топонімів переходить на територію Німеччини і тягнеться через її північно-східну частину у напрямку до Ютландії:

Рауэн (Rauen), комуна в окрузі Одер-Шпрее, земля Бранденбург – курд. rewîn "полум'я".

Ґермендорф (Germendorf), частина Ораниенбургу, міста в окрузі Верхній Гафель, Бранденбург – курд. girmîn "грім, гуркіт".

Ґердсгаґен (Gerdshagen), комуна в окрузі Приґнітц, Бранденбурґ – курд. gerd "великий".

Демен (Demen), комуна в землі Мекленбургґ-Передня Померанія – курд. deman "швидкий".

Ґермакере (Germakehre), вулиця в комуні Уллерау у Шлезвіґ-Голштейні – курд. germ "теплий", germ kirin "гріти, нагрівати".

Досягнувши Ютландії, кімерійці оселилися тут надовго, а через кілька століть вони стали відомі в Західній Європі під ім'ям кімврів і країна, населена ними називалася Гіммерланд. Їх присутність в Ютландії відзначено наступними топонімами:

Аггер (Agger), місто на північному заході Данії – курд. ax "земля", ger "долина".

Асп (Asp), місто неподалік Холаьебро – курд. hasp "кінь".

Асферг (Asferg), місто на сході області – курд. asê "укріплений", ferq "вершечек" або hasp "кінь", erq "рів".

Геммет, місто в Північній Ютландії – курд. h'îm "основа", mat "гладкий, рівний".

Гобро (Hobro), місто на північний захід від Асфергу – курд. xob "гарний", ro 1. "річка", 2. "сонце".

Гольстебро (Holstebro), місто і громада в Центральній Ютландії – курд. xol "биття", ştab "швидкий", ro "річка".

Гундерстед (Gundersted), Гундеруп (Gunderup) і подібні назви, які містять в собі складову ідентичну з курд. gund "село".

Омунгер (Omunger), історична область – курд. aman "посудина", ger "долина".

Рибе (Ribe), місто в південно-східній Данії – курд. reb "бог".

Севел (Sevel), місто – курд. sêwel "щеня".

Тандер (Tander), місцевість на сході Данії – курд. tan "основа", der "місце".

Тендер (Tønder), місто – курд. tan "основа", der "місце".

Тим (Tim), місто в західній Даніі – курд. tîm "сторона".

З Ютландії кімври, очевидно під тиском германців, які переселялися зі Скандинавії, мігрували в пошуках вільної для поселення землі на південь Німеччини. Частина їх шляху маркують такі топоніми:

Ґердау (Gerdau), комуна в окрузі Уельцен, Нижня Саксонія – курд. gerd "великий".

Варберг (Warberg), комуна в окрузі Гельмштедт, Нижня Саксония – курд. war, wer "місце".

Дедерштедт (Dederstedt), село в окрузі Мансфельд-Зюдгарц, Саксонія-Ангальт – курд. dederi "волоцюга".

Зімільденштрассе (Simildenstraße), вулиця в Ляйпціґ – курд. simil "колос", de'n "обмолочене зерно".

Ґера (Gera), місто в Тюринґії – курд. gera "козуля".

Рашау (Raschau) селище в землі Саксонія, округ Рудні Гори – reş "чорний", av "вода".

Тіршендоф (Tirschendorf), село в окрузі Фоґтляндкрайс, Саксонія – курд. tirş "кислий".

Тиршенройт (Tirschenreuth), село в Баварії – курд. tirş "кислий".


Лам (Lam), комуна в окрузі Верхній Пфальц, Баварія – курд lam "лист".

Досягши Баварії, кімври разом з тевтонами та іншими германськими племенами зробили кілька спроб проникнути в Італію через Австрію і Південну Францію, але отримали відсіч від римлян. Після цього вони рушили у напрямку до Бельгії, зановуючи свої поселення вздовж Рейну і в найближчій околиці. Назви деяких з них наведені нижче.

Берзгаузен (Berzhausen), комуна в окрузі Альтенкірхен, Райнлянд-Пфальц – курд. berz "високий".

Бетельсдорф (Betelsdorf, тепер Berzdorf), превісна назва частини міста Весселинг в землі Північний Рейн-Вестфалия – курд. betil "боєць, герой".

Ґердерган (Gerderhahn), частина міста Еркеленц в Рейнській області – курд. gerd "великий", han "схвалення".

Ґермерсгайм (Germersheim), місто в землі Райнлянд-Пфальц – курд. germ "теплий".

Ґундерат (Gunderath), комуна в окрузі Вулканейфель, земля Райнлянд-Пфальц – курд. gund "село, селище", êretî "необачність, неуважність".

Кельтерн (Keltern), місто в окрузі Енц, Баден-Вюртемберг – Kurd kelte "косий".

Меґезервеґ (Megezerweg), вулиця в місті Роттенбург на Некарі в землі Баден-Вюртемберг – Kurd megez "комар".

Мерхвайлер (Merchweiler), комуна в окрузі Нойнкирхен, Саар – Kurd merx "смерека".

Мерхинг (Merching), комуна в окрузі Айхах-Фрідберг, Баварія – курд. merx "смерека".

Мерціґ (Merzig), адмінистративний центр округі Мерціґ-Вадерн в землі Саар – курд. merziq "болото".

Мехерніх (Mechernich), місто в окрузі Ойскірхен в землі Північний Рейн-Вестфалия – курд. mexer "руїни", nik "теперішній".

Тротманні (Throtmanni), первісна назва міста Дортмунд в землі Північний Рейн-Вестфалія – курд. tort

Саар (Saarland), земля в Германии (бундеслянд) – курд sa "ще", ar "вогонь".


Курдська топонимія на території Австрії, Франції і Бельгії


У процесі своїх тривалих походів в пошуках вільної землі для поселення кімври заснували на території Австрії, Франції, Бельгії десятки поселень, які добре розшифровуються за допомогою курдської мови. Велика частина з них розглядається в розділі Кімври). Тут дається тільки кілька прикладів:


Алес (Alès), місто в департаменті Гар, Франція – курд. aleş "хмиз".

Аспа́к-ле-О (Aspach-le-Haut), громада в департаменті Лотарингія, Франція – курд. hesp "кінь", ax "земля".

Бюсан (Bussang), громада в департаменті Вогези, Франція – курд. bûz "лед", seng "камінь". Ср. Сарла.

Вавре (Wavre), місто в бельгійській провінції Валонський Брабант – курд. warge "стоянка, табір".

Виндобона (Vindobona, латинська назва Відня) – курд. windabûn "втрата".

Віші (Vichy), місто і громада в департаменті Альє регіону Овернь, Франція – курд. wehşî "дикість, безлюддя".

Діжон (Dijon), столиця французького департаменту Кот-д'Ор в історичній області Бургундія – курд. dijûn "зло".

Мерен (Meyrin), громада в кантоні Женева, Швейцарія – курд. mey "очерет", rijîn "лити, литися".

Мерхтем (Merchtem), громада в бельгійській провинції Фламандський Брабант – курд. merx "смерека", дим "дым".

Мерюе (Meyrueis), громада в департаменті Лозер, Франція – курд. mey "очерет", rua "звір".

Мехер (Mecher), село на північному заході Люксембургу – курд. mexer "руїни".

Моль (Mol), комуна в бельгійській провинції Антверпен – курд. mal "дім, роднина".

Мурау (Murau), місто в Штирії, Австрія – курд. mûr "колода" (можливо, ліпше mar "змія"), av "вода".

Нажак (Najac), адміністративний центр кантону в департаменті Аверон, Франція – курд. neçak "недобрий. поганий".

Сарла (Sarlat), курортна місцевість в департаменті Корез, Франція – курд. sar "холодний", wehşî "скеля".

Сарла-ла-Канеда (Sarlat-la-Canéda), громада в департаменті Дордонь, Францяя – курд. sar "холодний", wehşî "скеля".

Спа(Spa), комуна в в бельгійській провінції Льєж – курд. spî "білий", spahî "чистота, красота.


Скупчення курдських топонімів в Бельгії та на сусідній території Німеччини мусить мати якесь пояснення. Античні історики вважали, що белги мали мішане германо-кельтське походження, тобто вони не могли віднести їх ні до германців, ні до кельтів. Топоніміка і розшифровка назви белгів за допомогою курд. belg "лист" дає підстави припускати, що белги були якимось курдським племенем.


Особливо слід відзначити, що назви великих європейських річок також розшифровуються за допомогою курдської мови:

Дунай (нім. Donau) – курд. don "топлений жир", av "вода". Праіндоєвропейський корінь мав значення "рідина", "жир", "текуча вода" (Ав. dāhnu "річка", інд. dānu "рідина, що сочиться", вірм. tamuk "мокрий", гр. δημός "жир тварини або людини", алб. dhjamë "жир, сало", нім. Ton "глина").

Рейн (Rhein), ріка – курд. rêjin "лити", rêjne "злива".

Неккар (Neckar), річка, пп Рейну – курд. niqar "срібло".




   

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 5759

Модифіковано : 16.11.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.