Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Топонімічні розвідки на території Євразії / Булгарська топонімія в Центральній і Північній Європі

Булгарська топонімія в Центральній і Північній Європі


У процесі наших досліджень ми дійшли висновку, що творцями культури шнурової кераміки (КШК) були тюрки, головним чином племена, яких ми узагальнено називаємо булгарами (див. Розділ Тюрки як носії культур шнурової кераміки). Місцеві варіанти КШК поширені на великій території Центральної та Північної Європи і присутність на ній булгарів підтверджують залишені ними топоніми. Пошук топонімів вівся засобами чуваської мови, яка відноситься до булгарської групи тюркських мов. Це може викликати недовіру, бо деякі топоніми мали би існувати близько чотирьох тисяч років. Однак тюркські мови майже не міеяються на протязі часу:


Тюркські наріччя, відомі з ХІІ ст. досі зберігають свої істотні риси і змінилися в дуже незначній мірі, хоча з тих пір, як вони були вперше засвідчені, пройшло майже тисячоліття (Мейе А., 1954, 36)


Це досить недавні історичні часи, коли темпи змін мов пришвидшилися під впливом загальної інтенсифікації життя і більш досконалих шляхів сполучення, які сприяли поширенню новотворів. Чотири тисячі тому мови розвивалися ще більш повільно. Принагідно треба наголосити, що булгари, які розселилися в Центральній та Північній Європі не є предками чувашів, вони з часом були асимільовані новими прибульцями. Чуваші ж є одним з тих булгарських племен, які завжди залишалися у Східній Європі.

Найбільша щільність булгарських топонімів відмічається в Західній Україні та Східній Польщі. Звідси булгари як носії КШК рушили вздовж Карпат в західному напрямку і на північ до Прибалтики. В Угорщину, де відсутні пам'ятники КШК, булгари переселялися вже в скіфський час.



Скупчення булгарської топонімії
в Західній Україні, Східній Польщі і Угорщині


Масштаб карти не дозволяє показати всі географічні об'єкти в їх найбільшої концентрації. Крім того, булгарські топоніми знайдені у великих кількостях в Чехії, Німеччині, Прибалтиці, Фінляндії, Швеції і при продовженні пошуку стає неможливим показати їх розміщення на звичайних картах. За таких обставин, немає вибору, окрім як розміщати нові дані на карту в системі Google Map (див. нижче). Для кожного нанесеного на карту топоніма дається пояснення на англійській мові




На мапі значками у вигляді фіолетових точок позначені населені пункти з назвами булгарського походження, які можуть відповідати часам шнурової кераміки або близьким до них. Бордовими – більш пізнього, скіфського часу.



ПОЛЬЩА.


При пошуках топонімії булгарського походження на території Польщі, як завжди, більш вірогідними вважалися такі, які входили в склад скупчень або ті топоніми, які мали пояснення мотивації назви у природних умовах або аналогії у назвах сучасних. Наприклад, серед мазурських боліт поруч розташовані два села з незрозумілими для поляків назвами Шури і Шурпіли. Якщо прийняти до уваги чув. шур ", багно, болото", то пошук розшифровки другого слова обіцяє бути успішним. Коли до чув. шур додати чув. пиле "гудіти, дзижчати", то его можна зрозуміти як "комарине болото". Хмари комах над болотом своїм дзижчанням давали добрий привід для такої назви. Нижче подаються ще кілька булгарських топонімів в Польщі:

сс. Будзинь на південь від Білгорая, на північ від Познані, навпроти Караковця на українсько-польському корндоні. В Україні село Будзин в закруті Дністра в Івано-Франкоской області – чув. пуç „голова”. Таке пояснення підтверджується укр. будз "овечий сир" (фактично головка сиру);

р. Варта пп Одри – чув. вăрт "швидко, прудко";

м. Варшава – до чув. шывĕ „річка” може підійти чув. вар „яр”, але за сенсом ліпше вăра „гирло”, бо Варшава лежить на Вислі в гирлі Західного Бугу;

с. Замх південно-західніше Томашува-Любельського – чув. çăмха „клубок” або çамка „чоло”;

с. Калушин східніше Варшави – чув. хулаш „городище”, див. Калуш;

р. Качава (з Катшава) лп Одри – чув. хǎт „затишок” і шывĕ „річка”;

с. Коцудза між Замхом і Томашувом-Любельським – чув. каçă „поперечина, містки” і çу „мити”;

с. Ломази південніше Бяли Подляської – дуже добре підходить чув. словосполучення лăм уççи, яке можна перекласти як "волога відкрита місцина" (чув. лăм "сирий, вологий" і похідне слово від уçа "відкритий, просторий". Село, дійсно розташоване у багнистій, торфяній місцевисті Західного Полісся;

с. Пізуни південніше Томашува Любельського – чув. пиçĕ „міцний” та ана „смуга землі, загін”;

с. Таршава колонія на північ від Єнджейова у Свентокшиському воєводстві – чув. тăрă „чистий” і шыв „річка”;

с. Тератин на північ від Грубешова – чув. тыра "хліб, зерно", тин – мандрівне слово зі заченнням "поселення";

с. Туробін південніше Любліна – чув. тарап "впертість, примха", -ан – словотворчий афікс;

с. Турка східніше Любліна, поруч з Пухаче – чув. *turku "стоянка, торжище" (див. Турка у Карпатах);

с. Ятутув на південний схід від Замостя чув. ят „добре ім'я” і ут „кінь”.


ЧЕХІЯ І СЛОВАЧЧИНА.


Рухаючись по території Польщі уздовж Карпат в західному напрямку, булгари виявили гірський прохід між західними відрогами Карпат (Бескидами) і Судетами, званий Моравскими воротами. Цим проходом їх частина перейшла в Моравію, в той час як інші розселялися по Польщі і далі в Німеччині. На території Чехії і в північно-західному куті Словаччини виявлено півтора десятка топонімів, які можуть мати булгарське походження. Нижче подаються деякі з них:


Опатов, село і невеличке місто у Височинському краї, село в Пардубицькому краї, станція метро в Празі – чув. apat "їжа, страва, корм".

Пльзень, місто в Богемії – чув. пĕл "знати, розуміти, вміти", çĕн "перемагати".

Прага, столиця Чехії – чув пăрака "барда, меляса". М. Фасмер вважав, що від цього слова походить також укр., рос. брага

Турзовка, місто в Жилінському краї, північно-західна Словаччина – чув. тарçă "наймит, слуга".

Жашков, село в Жилінському краї, північно-західна Словаччина – Chuv шашкă "норка".

Хураньов, селище в Богемії – чув. хурăн "береза".



ПРИБАЛТИКА І ПІВНІЧНА ЄВРОПА


Арендал, місто у фюльку (провінція) Ауст-Агдер, Норвегія – чув. урам "вулиця", тул "простір поза приміщенням, двір", "зовнішній".

Ашим (Askim), комуна у фюльку Естфолл, Норвегія – Chuv ăс "черпати, цідити", кимĕ "човен, судно".

Кунда, місто і річка на півночі Естонії – чув. хунта "захисник, покровитель", "поміч"

Леби (Läby), місцевість в лені (окрузі) Уппсала, Швеція – чув. лапă "рівна ділянка, майданчик, галявина"

Мандал, комуна у фюльку Ауст-Агдер, Норвегія – чув. мăн "великий", тул "простір поза приміщенням, двір", "зовнішній". Пор. Арендал.

Нерета, місто у Латвії – чув. нерет "морда" (рибальська снасть)

Осло, столиця Норвегії – чув. aslă "старший, головний, вищій".

Онсала, місцевість у в лені Галланд, Швеция – чув. ан "широкий", сулă "пліт", "паром".

Паланга, місто у Західній Литві – чув. палан "калина", -ка – суфікс прикметника

Пярну, місто в на південному заході Естонії – чув. парне "подарунок, дар, жертва".

Коливань, старовинна назва Таллінну, столиці Естонії – чув. кüлĕ "озеро", вăн імітація гудіння,дзижчання. Пояснення назви: Хмари комарів, які дзижчать над озером. Пор. Шурпили.

Сало, місто у Фінляндії – чув. сулă "пліт", "паром". Пор. Онсала.

Сёсдала, місцевість в Гесслеголмському муніципалітеті, лен Сконе, Швеція – чув. сüс "волокно, коноплі", тăла "домоткане сукно"

Фото праворуч: Гора Тоомяги у Тарту


Тарту, місто в Естонії – чув. тăрă "вершина" і ту "гора". У місті є гора Тоомяги (див. фото праворуч).

Торсос, місцевість в лені Калмар, Швеція – чув. тур (турă) "божество", сас "голос".

Турку, місто у Фінляндії – д.-булг. *turku "місцк, базарна площа". Слов'янське торг і подібні слова в багатьох мовах походять від цього слова. Чуваська мова не заховала його, але вона має його деривати. Ця тема розглядається в роздеілі Начерк розвитку торгівлі у Східній Європі у передісторичні часи

Уппсала, административний центр лену в Швеції – чув. аппа "старша сестра, тітка", сулă "пліт", "паром". Плр.Сало и Онсала.

Юргишкес, село в Алитуському повіті, Литва – чув. çăрха (сп. тюрк. jorğa/jurğa) "іноходець".

НІМЕЧЧИНА .


Тюркська етнічність творців КШК викликає у читачів сумнів. Особливо це стосується читачів із Західної Європи. Для більшої переконливості була складена окрема карта пам'яток КШК і булгарської топоніміки в Німеччині (див. нижче).




На мапі значками у вигляді вогників показані місця знахідок пам'яток культури шнурової кераміки в Німеччині, а точками – топоніми, які розшифровуються за допомогою чуваської мови. Деякі з них представлені в списку нижче.


Аїш (Aisch), річка в Баварії і місто Нойштадт ан дер Аїш – чув. uj "поле", йыш "сім'я, господар, господарство" (в інших тюркських мовах jiš "ліс").

Аша (Ascha), громада в Нижній Баварії – чув. ăшă "теплий".

Бахарах (Bacharach), місто в землі Райнлянд-Пфальц – чув. пăхăр "мідь", ах "злий дух". В сорока кілометрах на південний захід від міста знаходяться історичні мідні копальні Фішбах, відкриті для відвідувань. У самому місті є ресторан "При мідному збані".

Базель (Basel), місто в Швейцарії на кордоні з Німеччиною – чув. пăсăл "псуватися, погіршуватися, пошкоджуватися".

Бель-Иґґельгайм (Böhl-Iggelheim), громада в землі Райнлянд-Пфальц – чув. ikkĕle "подвоювати, роздвоювати", ikkĕllĕ "двоїстий". Історичний герб Иґґельгайму (див. ліворуч) з вагою може символізувати двоїстий характер правосуддя.

Борна (Borna), місто в Саксонії – чув. парне "подарунок, дар, жертва".

Гера (Gera), місто в Тюрингії – чув. кĕре "сильний, міцний".

Йена (Jena), місто в Тюрингії – чув. йĕнĕ "барліг".

Кандель (Kandel), місто в землі Райнлянд-Пфальц і гора Кандель, найвища точка Шварцвальду – чув. кăн "поташ", тĕл "місце, місцевість". В Шварцвальді здавна виробляли поташ із золи дерев.

Кіль (Kiel), столиця землі Шлезвіг-Гольштайн – чув. кил "дім, родина, житло, двір". На гербі міста Кіль (див. праворуч) зображена мурована стіна, котра символізує міський мур як огороджену житлову площу.

Кіркель (Kirkel), місцевість в землі Саар –
чув. хыр "сосна", кĕл "попіл".

Кірітц (Kyritz), місто у Бранденбурзі – чув. кĕр "осінь, осінній", уç "робота". У центрі герба міста поміщений золотий сніп, який символізує завершення польових робіт (див. ліворуч).

Котбус (Cottbus), місто в Бранденберзі – чув. кат "гатка" і пăс "ламати, порушувати".

Нохра (Nohra), громада в Тюрингії – чув. діал. нахра "ріжок".

Нюрнберг (Nürnberg , первісно Нюренберг) – чув. нÿр "вологий, сирий", ен "сторона".

Панков (Pankow), округ в Берлині – чув. панкав "дурний".

Пархім (Parchim), місто в землі Мекленбург – Передня Померанія – чув. пар " давати, платити", хĕм "жар, вогонь, полум'я".

Перкам (Perkam), громада в Баварії – чув. пĕр "одно-, однаковий, рівний, цілий", кăм "зола, накип".

Салем (Salem), громада в землі Баден-Вюртемберг – чув. селĕм "добрий, прекрасний, чудесний".

Тартун (Tarthun), село в Саксонії-Ангальт – чув. тăртан "пухнути, розпухнути", туртăн "тягтися, натягатися", туртам "вантаж, поклажа"

Харта (Hartha), місто в Саксонії – чув. хăрта – 1. латка, 2. нерівності.

Цорге (Zorge), громада в Нижній Саксонії – сп. тюрк. jorğa/jurğa "іноходець" (чув. çăрха). На гербі громади зображений кінь (див. малюнок ліворуч). Значення назви поселення збереглося в пам'яті людей впродовж довгих віків.

Ютербог (Jüterbog), місто в Бранденбурзі – чув. йÿте "змучитися, вибиватися із сил", пăк "заснути, вмирати"

Отже, ми маємо кілька випадків відповідностей топонімії булгарського походження та геральдики. Якась частина з них може бути випадковою, але для другої мотивація назви пояснюється особливостями місцевості або ймовірність збігів здається нереальною (як у випадку з назвою Цорге). Є дві можливості для пояснення такого феномену: 1. Населення тюркського походження сусідувало з новими поселенцями (кельтами і пізніше германцями) протягом декількох тисячоліть і асимілювалося вже в історичні часи. 2. Тлумачення назв, даних тюрками, залишалося в пам'яті місцевого населення незалежно від його мовної належності протягом такого само часу.




   

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2117

Модифіковано : 30.11.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.