Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Скіфо-сарматська проблематика / Кіммерійці / До питання про ірансько-слов'янські мовні зв'язки

До питання про ірансько-слов'янські мовні зв'язки


Переважна більшість іранських лексичних запозичень охоплює не весь слов'янський світ, тому дослідники намагалися прив'язати слова іранського походження до однієї з трьох груп – слов'янської, східно-та південнослов'янської. Поки виявлено тільки одне іранське слово, присутнє практично у всіх слов'янських мовах в близьких значеннях "лоза", "сук", "втулка" "затичка" (рос. чоп, укр. чіп, болг. чеп, пол. czep, ч., слвц. čep та ін.) В іранських мовах слова čub/čob мають значення "дерево", але в курдській çop – "паличка". Очевидно запозичення мало місце саме з курдської. В цілому ж іранські запозичення зустрічаються тільки в декількох слов'янських мовах, але при цьому не є характерними тільки для однієї з груп. Штучне розділення слов'янських мов на три зазначені групи погано погоджувалося з сусідством окремих слов'янських племен з іранськими. Є також спроби дати іранську етимологію деяких загальнослов'янський словами, які не мають прозорої етимології, однак наведені доводи не виглядають переконливими (пор., наприклад, Герценберг Л.Г., 1976). Особливе зацікавлення викликає питання, яким чином іранські запозичення потрапили в мови західної гілки слов'янства.

З тої причини, що до приходу слов'ян курди заселяли Поділля і частину східної Польщі (див. розділ Кімври "), курдський субстрат міг вплинути український і польський мови, а контакти курдів з предками чехів і словаків, які населяли територію по сусідству з курдами, залишили свої сліди в мовах і цих народів. На мови східної гілки також міг вплинути іранський субстрат, але більш глибокого характеру, оскільки до приходу слов'ян Лівобережжя України заселяли різні народи – балти, англосакси, мордва. Ця тема буде розглянута окремо.

У своїх етимологічних дослідженнях Трубачов в основному оперує з стародавніми мовами – іранським і, іноді, індійським, а сучасні мови бере до уваги дуже рідко, курдську ж ігнорує взагалі. Зокрема, він виводить пол. baczyć, слц. bačiti se, укр. бачити з уявного скіфо-сарматського(?) *abiáxšaya (східно-ір. abi-áxšaya "спостерігати"), пол. patrzyć, ч. patřiti, слц. patrit’, хорв. (діал.) patriti "дивитися" зі скіфо-сарматського *pаtraya (ав. patar – "охоронець, наглядач"), пол. szatrzyć, ч. šetřiti, слц. šetrit’, слв. ošatriti, хорв.šatriti "економити" зі скіфо-сарматського *catraya( (ір. χšatraya "панування"), пол. dbać, ч. dbati, слц. dbat’, укр. дбати зі скіфо-сартматського *dbaya (ав. - dəbaəš «ворогувати»), пол. trwać, ч. trvati, слц. trvat’, укр. тривати, бол. трая, сх. траjати зі скіфо-сарматського *tarvaya (д. інд. trayate "захищати"), пол. pitwać, ч. pitvati "розчленяти" зі скіфо-сарматського *paitva (ав. waθpoi "роздрібнювати"), пол. żwawy, укр. жвавий відносить до скіфо-сарматського *j'uvaya (афг. zhwand), пол. raróg, ч. rarařek, слц. raroh, укр. раріг – до афг. varegan "сокіл", пол. poczwara, укр. почвара – до скіфо-сарматського *pacvara (ір. pacvara), пол., ч., слц. pan, укр. пан – до скіфо-сарматского *gupаna (gypana "сторож худоби"), пол., ч., слц. kat, укр. кат – до скіфо-сарматского *kata (ав. kaya каятися). (Трубачев О. Н., 1965). Деякі з цих етимологій здаються надуманими, але в цілому висновки Трубачова були прийняті з увагою, зокрема, іранські запозичення в польській мові змусили вчених шукати їм якесь гіпотетичне пояснення:


Що стосується польсько-іранських зв'язків, то вони, очевидно, є результатом проникнення на межі нашої ери іранського населення в південну Балтику (Седов В. В., 1979, 33).


Як бачимо, припущення Сєдова недалеко від істини, хоча він не міг визначити точну етнічну належність зазначеного іранського населення. Виявлені в ході цього дослідження деякі курдсько-слов'янські відповідності доповнюють отриману раніше відповідь на це питання, пояснюючи дійсне походження деяких слов'янських слів. Наприклад,вважається, що слово гончар має те саме походження, що і слова гарнець, горн, горщик, але фонетично і за сенсом ближче курд. gunç "глиняний горщик". Етимологічно неясне слово *čeljadь (укр., рос. челядь) може походити від курд. çelî 1. "дитина", 2. "рід, клан”. Якщо анг. child теж відноситься до цього кореня, то тоді можна говорити про його фракійське походження (алб. çilimi «дитина»). Так само неясним є походження слав. *rak (рос., укр. рак). Його походження можна пов'язувати с курд. req 1. "рак", 2. "жорсткий, твердий". М.Фасмер виводить рос., укр. вишня та інші подібні слов'янські слова з сер.в.нім. wîhsel "черешня", але курд. fişne "вишня" виглядає більш подібним фонетично, тому культура цього фруктового дерева разом із назвою могла бути запозиченою слов'янами від протокурдів. Хоча в даному випадку питання ускладнюється тим, що подібні слова є в турецькій та грецькій.

У Придністров'ї, саме там, де локалізуються поселення давніх курдів, в місцевих діалектах української мови побутують деякі слова, яким є відповідники у курдській мові:

курд. berd "камінь" – укр. бердо "скеля, горб" (подібні слова в південнослов'янських мовах є, очевидно, іранським субстратом, якщо курдське слово не запозичене з слов'янських);

курд. berx "ягня" – укр. берка "вівця"

курд. qaç "гомілка" – рус. гачи "стегна, штані", укр. гачи "підштаники", болг. гащи "штані", пол. gacie "штані" та ін. слов. подібних значен.

курд. qerden "шия" – укр. ґердан "жіноча прикраса на шию".

курд. wab "обіцянка" – рус. вабить, укр. вабити, пол. wabić та ін. слов. (широке поширення слова в слов'янських мовах передбачає запозичення курдського слова із слов'янських, але неясним є час запозичення).

Словами іранського вважаються також укр. хата (в інші слов'янські мови слово запозичене з української) та ірій. Щодо першого слова сказати щось певне важко, оскільки саме в курдській подібне слово не знайдене, хоча в інших іранських присутнє в різних формах (kat, kāde, kōtē і под.), а друге має булгарське походження і розглядається у свому місці. Можна також припускати іранське походження поширеного слов'янського слова лоно, яке має різні значення, в тому числі "груди", "нижня частина живота" і «(жіночі) статеві органи» (A. Фасмер Макс, 1967, 517; Мельничук О.С., 1989, 286). Слова з таким значенням звичайно не подаються в словниках, але в талиській мові присутнє слово lonə "нора", а в перській lane, таджицькій lona і курдській lаn "гніздо". Тої ж природи слов'янське нецензурне слово, якому відповідають іранські piston "груди", але курд. pizdan 1. "послід", 2. "викидень". Отож, приведене пояснення походження слова лоно значно більш правдоподобне, ніж пропонована етимологія від праформи *loksno з паралеллю в грецькій λοξοσ «нахилений, косий». Можна також розглядати такі пари:


укр. галузь – курд. helez "хмиз";

укр. ґедзь – курд. gez "вкусити";

укр. копил, рус. копыл "колодка", "стовпчик" – курд. kopal "палиця, патик"; очевидно первісне значення слова "сук, відгалуження" (пор. рум copil "дитина", болг. копеле, серб. копил "байстрюк");

укр. тягар «тяжкість, тягар» – курд. texar "вага".

укр. яскравий – курд. aşkere "явний";


У багатьох слов'янських і в балтійських мовах є ціла група слів на позначення гравію, щебеню, каменю, які значною мірою різняться між собою фонетично, але мовознавці вважають їх словами спільного, хоча і загадкового походження – укр. жвір, рос. гверста, грества, підлогу. żwir, dziarstwo, літ. žwiřzdas, лтс. zvirgdzi і т.д. Курд. gevir "кам'яна брила" фонетично і за значенням дуже схоже на ці слова, тому джерелом запозичення може бути курдська мова, є також курд. givir "міцний", givrik "крупний", очевидно, того самого кореня. В українській мові є слово ганчірка, яке разом з пол. hanczurka виводиться з н.в.нім. Handscheure "ганчірка для витирання рук" (А. Мельничук О. С., 1982). Таке пояснення викликає сумнів, оскільки і німецьке, і польське слова мало поширені, а українське слово вживається більше на сході України. Тому можна розглядати можливість запозичення українського слова з курдської, де є фонетично найближчий еквівалент ginçiri "лахміття". Слов'янським запозиченням в курдську може бути курд. selef "джерело", якому нема відповідників в інших іранських мовах. Відповідні слов'янські слова такі: серб., словен. slap "водоспад", ч. slap "поріг на річці", слвц. slopat' "шмагати", рос. Солпа " поріг на річці Мста", Солоповка – назва річки в Пермській обл. Цікаво, що є відповідність і в англійській мові – slop 1. "калюжа", 2. "розливати", яке не має надійної етимології. Праслов'янська форма повинна була бути * solpa , отже, курдське запозичення могло відбутися вже після розвитку повноголосся, тобто приблизно в середині першого тис. н.е. Таке припущення ставить на порядок денний питання про другу хвилю міграції курдів у Малу Азію. Етимологічно неясне слов. struk «стручок» може походити від курд. strî "колючка", а курд. trîşke "гроза" якимось чином пов'язане зі слов. tresk. Поживу для роздумів дає також така відповідність: укр. пріск "іскра" – курд. pirîsk "іскра". Корінь prs/prsk у словах зі значенням "бризкати, бризки, пирскати" представлений в індоєвропейських та фінно-угорських мовах досить широко. В українській і курдській слово має значення «іскра». Чи має місце запозичення чи незалежне утворення? М. Фасмер звертає увагу на відповідність укр. хмара фінському слову hämärä «темний», але не розглядає можливості зв'язку між цими словами «з географічних міркувань». Між тим, в курдській мові є слова xumar «похмурий», xumari «темнота» xumri "червоний", які курди могли запозичити у сусідніх вепсів на своїй прабатьківщині (вепс. hämär «сутінки»), а вже від курдів слово запозичили українці й булгари (чув. хăмăр "коричневий"


Слов'янські мови частково сформувалися в тих же етноформуючих аралах, в яких раніше формувалися іранські мови. Деякі іранські слова увійшли в слов'янські як субстрат. Окремі наведені вище приклади можуть бути пояснені впливом субстрату, але є випадки, які дозволяють говорити про це більш достовірно. Ареал між Десною, Сулою і Дніпром спочатку заселяли предки вірменів, пізніше тут оселилися іранці, мова яких розвинулася у афганську, а ще пізніше тут почала формуватися словенська мова. У своєму етимологічному словнику словенської мови Франц Безлай вважає можливим пов’язувати словен. bek (стара форма bъkъ) “вогнище, піч” із вірм. boc “вогонь” та bosor “червоний”, обґрунтовуючи це тим, що це слово не може бути автохтонно слов’янським і не може бути запозиченим з вульгарної латини (є лат. focus “вогнище”, споріднене з вірменським словом) з фонологічних причин, хоча йому залишалося неясним “яким шляхом воно прийшло до південних слов’ян” (А. Bezlaj France, 1976, 16). З вірменським bosor може бути пов’язане також афг. busar “тліюча зола”, поодиноким серед іранських мов. Таким чином, шлях запозичення словенського слова був від протовірменського субстрату через праафганську до мови пізнішого слов’янського населення цього ареалу. Безлай пов’язує також слвн. bed, серб. бêд “повітря”, з перс. bаd “повітря”, “вітер”. Слово цього кореня у значенні “вітер” є в багатьох іранських мовах, в тому числі і у афганській, тому не є виключеним, що слов’янські слова є іранським субстратом. В багатьох слов’янських мовах наявне слово lopta/lapta (словен. lopta, серб. лопта і т.д.) із значенням “м’яч”, “гра в м’яча” (рідше “палиця, якою б’ють по м’ячу”). Фасмер виводить це слово від “лопати”, і це пояснення повторюється в “Етимологічному словнику української мови” (А. Фасмер М, 1967, А. Мельничук О.С., 1989). Однак є дві причини сумніватися в такій етимології. По-перше значення “палиця, якою б’ють по м’ячу” можна знайти тільки у російській і білоруській мовах, а в решті слов’янських мов воно має значення “м’яч”, “куля”, “грудка”. По-друге, в македонській мові це слово має форму лопка. В іранських мовах поширене слово lap/lop/lob із значенням “м’яч”, “щока”, “щось опукле”. Ці факти дають підставу припускати, що слово lopta мало первісну форму lop-ka (-ka - суфікс) і є іранським субстратом в російській та південнослов’янських мовах і було запозичене з них у мови західної слов’янської гілки. Іранським субстратом можуть бути також словен. šiba, серб. шиба “прут, лозина” (перс. šiba, тал. šiv, курд. şiv “т.с.”), а також словен. hrana, серб. храна “їжа” та деякі інші (Трубачев О.Н., 1965).

В ареалі між Десною та Іпуттю за припущенням спочатку мешкали давні фрігійці, пізніше предки согдійців (сучасних ягнобців), а із первісних слов’янських племен тут проживали предки сучасних сербів і хорватів. Річка Снов виразно розділяє цей ареал на дві половини, тому поділ первісного слов’янського племені на сербів і хорватів міг статися ще на давній прабатьківщині. Однак субстратні явища тут прослідкувати тяжко, бо ми майже не маємо лексичного матеріалу з фрігійської мові, а з ягнобської він дуже бідний. Тим не менше, на субстратні впливи прасогдійської мови на сербсьхорватську можуть вказувати такі паралелі: серб. обл. будиjа “індичка” – ягн. búdina “перепілка”, серб. бува “муха” – ягн. buvva “блоха”, серб. кулаш “буланий кінь” – ягн. kulo “т.с.”, серб. кућа “хата” – ягн. kuč “сімейство”, серб. чука “вівця” – ягн. šok “баран”. Є також кілька сербськохорватських слів, котрим є відповідники в інших іранських мовах: серб. баджа “карапуз” – сп. ір. bača “хлопчик”, серб. кириjа “квартирна, орендна плата” – ягн. kîro “коштувати”, курд. kerin “купувати”.

У крайньому східному ареалі загальної індоєвропейської території на вододілі приток Дніпра і Волги почала формуватися фракійська мова, потім тут відокремилися від іранської спільності протокурди, після чого тут оселилися балти, а за ними ті слов'яни, які стали предками сучасних болгар. Таким чином, є сенс шукати болгарсько-курдські паралелі. В етимологічному словнику болгарської мови (Георгиев В. Л., Гълбовъ Ив., 1971) болг. багазяй “сват” подане з пометкою “неясно”. Це слово може бути пояснене на курдській основі: курд. bava “батько” і zava “зять” при zayin “народжувати” і zoy “син” в афганській. Так само неясним є походження назви одної з росли бозлан, котру можна пояснити за допомогою курд. boz “сеірий” і lam “листок”. Болгарському хубав “добрий” може відповідати курд. xob “добрий”, хоча це слово є спільноіранським.


Окремо, в порядку гіпотези, можна сказати про можливий зв’язок поодинокого серед іранських мов ягн. γayk “дочка” із слов’янськими словами типу гайка. Фасмер подає його з позначкою “трудное слово”. У сербській мові воно має ширше значення, ніж у східнослов’янських, а саме – 1. “гайка”; 2. “хомутик прицільної рамки”; 3. “пересувне кільце на повіддях”, тому воно може бути в цій мові найдавнішим і походити від давнього іранського субстрату, якщо прийняти до уваги аналогію: нім. Mutter 1. “мати”; 2. “гайка”і англійську назву гайки як "жіночий гвмнт".

Є ще досить багато відповідностей між пушту і слов'янськими, які здебільшого не мають відповідностей в інших іранських. Оскільки на Правобережній Україні є також топоніми, які розшифровуються афганською мовою, можна припускати, що якась частина древніх афганців, перейшовши Дніпро, мігрувала разом з курдами у західному напрямку. Нижче даються деякі афгансько-словянські лексичні паралелі з роботи В. Абаєва (Абаев В.И., 1965) та інших джерел:

рос., укр. блоха та ін. слов. – афг. wrəžabruša), "блоха".

рос., укр. масло – афг. maslə "згурджене молоко", можливо "вершки" (Моргенштьєрне подає значення "coagulated milk, curd"). Вввазається, що слов'янське слово походить відмазать. Є ще перс. māst "масло".

укр. місце, рос. место та ін. слов. – афг. mēšta, mīšta "місце проживання".

укр п'ята, п'ятка, рос. пята, пятка та інші слов. – афг. pūndapānтā) "п'ятка".

спиця, рос. спица та інші слов. – афг. špēšta "клин", špištai "спиця в колесі".

старий, рос. старый та інші слов. – афг. starai "втомлений".






   

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2446

Модифіковано : 18.06.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.