Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Етногенетичні процеси в… / Мовні і культурні контакти… / До витоків броварництва у індоєвропейських народів.

До витоків броварництва у індоєвропейських народів.


Індоєвропейці на своїй другій прабатьківщині не були знайомі з виноробством і не знали вина, проживаючи далеко від тих місць, де кліматичні умови дозволяли людям займатися виноградарством і виноробством. З вином вони познайомилися вже в процесі своїх міграцій в південному і південно-західному напрямках. Не так було з пивоварінням. Хміль, необхідний для виробництва пива виростав в місцях їх поселень, принаймні міг культивуватися. Співзвучні слова для позначення хмелю широко поширені в багатьох індоєвропейських і фінно-угорських мовах (слов. *x(ŭ)melǐ, рос. хмель, болг. хмель, укр. хміль’, пол. chmiel, ч., слвц. chmel, пн.-герм. humli, humall, д.-анг. hуmеlе, ср.-нж.-нім. homеlе, ср.-лат. humulus, ср.-гр. χουμελι, фин. humala, угор. komló, мансі kumli). Ф. Клюге відносить до цих слів і нім. Hopfen «хміль». Вчені вважають, що шляхи розповсюдження слова для назви хмелю дуже складні і час їх появи в різних мовах різний, але вони сходяться на думці, що повинне бути одне спільне джерело запозичення. Дехто бачить його в мові булгарів (пор. чув. хămla «хміль»), інші ж сумніваються в можливості проникнення булгарського слова далеко в Європу. Безумовно, підстави для сумнівів дають уявлення про пізню появу булгарів в Європі. Однак близьке сусідство булгарів з індоєвропейськими народами, яке існувало насправді, і пізніше з фіно-угорськими може пояснити походження назв як хмелю, так і деяких слабких алкогольних напоїв у багатьох сучасних європейських мовах. При нагоді зазначимо, що назва білоруського міста Гомель має те саме походження. Можливо тут в старі часи було розвинуте броварництво або вирощувався хміль.

Багато вчених довгий час вважали, що слов'янське брага було запозичене з кельтської (пор. ірл. braich "солод", кімр. bragте саме, bragod "перемішане пивне і медове сусло"). Фасмер не бачив такої можливості і пов'язував слов'янське слово з чуваським pεraGa "вичавки" (раніше "півпиво, рідке пиво"), котрому відповідають назви слабких спиртних напоїв boza/buza в інших тюркських мовах (Фасмер Макс, 1964, 205). Насправді давньобулгарське *bĕraga могло потрапити в кельтську мову безпосередньо або через іллірійську, ареал котрої в якийсь час розділяв місця поселень булгарів і кельтів (див. карту другої індоєвропейської прабатьківщини). Іллірійська мова не зберігся, але схоже слово могло в ній бути. Таким чином, не виключено, що первісна гіпотеза про запозичення слов'янами слова брага з кельтського повинна здаватися справедливою, хоча і не виключено, що слов'яни запозичили його безпосередньо у булгарів, коли вступили з ними в контакт.

Можна звернути увагу на певну співзвучність тюркських слів не тільки зі слов'янськими назвами браги, але також і з германськими назвами пива (пор. пн.герм. bjorr, нім. Bier, анг. beer "пиво"), походження яких до цих пір залишається неясним . Германські племена в II тис до РХ. заселили колишні ареали іллірійців і італіків і таким чином вступили в контакт з булгарами, чому є свідчення як в топоніміці Західної Україні, так і в чувасько-німецьких лексичних відповідностях. Від булгарів германці навчилися варити пиво і разом з пивом запозичили у них і назву. Беручи до уваги існування шиплячого вібранта rz як в тюркських, так і в індоєвропейських мовах, праформа слів для назви хмільних напоїв мала звучати як *borz-, з якої розвинулися усі вказані вище назви пива.

Очевидно у булгарів був і інший слабоалкогольний напій, технологія якого повинна була відрізнятися від технології пивоваріння, бо є чув. кăрчама "брага" і тат. кäрчемä «скислий катик» (національний напій). Це слово потрапило в слов'янські мови і прийняло інше, але близьке значення (укр., рос., блр. корчма, болг. кръчма, пол. karczma, ч., слвц. krčma та ін. "питний заклад"). Але це трапилося вже пізніше, коли слов'яни стали сусідами булгарів після відходу основної частини германців на захід. Власне кажучи, відсутність подібного слова в германських мовах і дає підставу говорити, що цей напій з'явився пізніше. Якщо для пива необхідний хміль, то брагу можна виготовляти із застосуванням кисломолочних продуктів, як це відбувається при виготовленні кумису. Останній напій не був поширений у індоєвропейців, можливо, тому, що конярство не грало у них великої ролі. Як випливає з наших досліджень, думка про індоєвропейську належність племен шнурової кераміки, які швидко розселилися по просторах Європи завдяки використанню коней, помилкова.

Слід сказати, що на території Східної Європи існувала й інша назва пива, сліди якої є в германських та іранських мовах (анг. ale, пн.-герм. öl, осет. äluton та ін. "пиво"). Це слово має індоєвропейське походження і сходить до кореня *alu-, який наявний у словах зі значенням 1. "гіркий", "кислий" і 2. "магічний". Проте схожі назви відсутні в інших індоєвропейських мовах (в литовській воно запозичене з якоїсь германської), тому його появу слід відносити до пізнішого часу.






Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2161

Модифіковано : 16.04.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.