Початкова сторінка

Валентин Стецюк (Львів)

Персональний сайт

?

Англо-іранські лексичні відповідності


Контакти між англосаксами та іранськими племенами на території України в скіфо-сарматські часи залишили сліди у лексичних збіжностях. Деякі з них наводяться нижче.

д.-анг. amber, -or, ember, двн. ambar, нім. Eimer „відро”, які припускаються запозиченими з латини: amphora (з гр. αμφορευσ) – ір. ambar „комора“ (перс. ämbar, афг. ambar, курд. e’mbar та ін.).

д.-анг. æfen, нім. Abend „вечір“ неясного походження – ос. afon “time”.

анг. babe, baby “дитина” – перс. bäby “дитина”, можливо запозичене з тюркських (каз. bebe, Tтат. bebi, тур. bebek “дитина”).

анг. bad „поганий“ без відповідників у інших германських мовах – афг., ягн. bad, перс. bäd, курд. bed, усі – „поганий“.

д.-анг. becole „дух, привід”, двн. bechela „ворожка, чаклунка” неясного походження – афг. bagewa “ворожка, чаклунка”.

д.-анг. beow „зерно”, д.-сакс. beo, bewod „врожай”, д.-ісл. bygg „зерно” – курд. bûk „ячмінь”.

д.-анг. bile „пташиний дзьоб”, анг. bill, д.-сакс. bil „меч“, двн. bihal „мотика“ – курд. bel „такий, що стирчить”, bêvil „ніс“, ос. bel, тад., гіл., язг. bil all „лопата“.

д.-анг. bredian „кричати” неясного походження – афг. bêranda „крик”, курд. birîn „крик“.

д.-анг. bredwian “бити”, двн. bretòn неясного походження – курд. berîdan “гнати”.

д.-анг. bridd, bird „пташеня“, анг. bird “птах” неясного походження, без паралелей в інших герм. мовах – перс. part “перепел, Scolopax L.), ягн. paranda „птах“.

д.-анг. briosa “ґедзь”, анг. breeze неясного походження – афг. brez „блощиця”, vrêga „блоха“, сар. berga „воша“. Пор. bug.

анг. bug „блощиця” – ягн. bugalak “ґедзь”. Пор. briosa.

д.-анг. bycgan „купувати“, анг. buy, д.-сакс. buggian, гот. bugjan, неясного походження – курд. bayi “торгівля”, ос. wǽy “продавати”, афг. baha, перс. bahā „ціна“.

д.-анг.cæfan “прикрашати” ( *kaifjan неясного походження – афг. gešeng, перс. gäšäng, курд. geşeng “гарний”.

д.-анг. cidan “сварка”, анг. chide “сварка” неясного походження – курд. cîdal, перс. jedal, яз. ziday “суперечка”.

д.-анг.ciefes, cefes “дівчина, повія”, д.-скас. kevis, д.-іс. kefsir, нім. Kebse неясного походження – яг. zaif, гіл. zaifê, тад. zavĵa, усі – “жінка”.

анг. chop “різати”, неясного походження – перс. (apidan, язг. caf-, ос. cǽvyn, усі – „бити“.

анг. chuck “кидати” – курд. (ek “кидати”.

анг. cog, норв. kugg “зубець”, – ягн. ozax “зуб”, Tad. kūz „горб“, ос. qozo „гриб“.

д.-анг.cor(or “юрба”, двн. kortar “стадо” – ос. qord “юрба”.

анг. dab, dabben “бити” – афг. dabav “тиск”, курд. dabûn “зв'язувати”.

д.-анг. deorc, dearc, анг. dark “темний”, свн. terken “темніти” – афг. tārik, гіл. tarik, курд. tarî, усі„темний“.

д.-анг.dott “пуп”, анг. dot, двн. tutta “пуп” – язг. dot “жіночі груди”.

др.-анг. eard "родина, страна, земля", анг. earth “земля” – курд. erd, e'rd “земля, почва”.

д.-анг. efete, анг. eft “ящірка” – афг. api , тад. afi “змія”.

анг. fang „зуб“ – тал. pinge “ікло” з фін.-уг. (мансі punk., ханти pönk “зуб” та ін.)

д.-анг. feorm “їжа, користь” – курд. pirmal “багатий”.

д.-анг. ferđing-wyrt “ромашка” – курд. pûrt “волосся”, wurd “мити”. Ромашка добре надається для миття волосся.

анг. fuck “koitieren” – яг. fuzun “koitieren”.

д.-анг.gamen “гра, забава”, анг. game, двн., д.-іс. gaman – курд. geme “гра”.

д.-анг. geat, анг. gate “брама, двері”, д.-ісл. gat “діра” – афг. get. “ворота”.

д.-анг. hogg, анг. hog „свиня“ – афг. xug, перс. xūg, гіл. xuk, тал. xüg, усі - “свиня”, ос. x’ug “корова”.

д.-анг. hrace „паща“, Ger. Rachen, – ягн. rax “паща”.

анг. jump “стрибати” неясного походження – Yag. jumb “швидко рухатись”.

д.-анг. lagu (від lah-) „закон“, анг. law – афг. loxa “звичай, закон”.

анг. leg , шв. lägg “стегно” – курд. laq “нога”, яг. laks “йти”.

д.-анг. maffa “шкарлупа яйця” неясного походження – курд. mef “шатро”.

д.-анг. mamor(a) “глибокий сон” – курд. mehmur, перс. mäxmur „п'яний“, "спокійний", тур. mamur „зручний“, карач., балк. mamyrlyq „мир, спокій“, уг. mamor „сп'яніння“, кабард. mamyr „мир”.

д.-анг. mođđe, анг. moth, д.-ісл. motti, нім. Motte „міль“ неясного походження – яг. mĭtta “хлібна міль”, тад. mitta „міль“.

анг. narrow “вузький” - ос. narǽg, курд. narîn, афг. naraj “вузький”.

анг. oar, шв. åra “весло” - тал. avar “весло” (з фін.-уг).

д.-анг. pot, анг. pot “горщик” – гіл. påtil, тад. potila “горщик”, усі з фін.-уг. (фін. pata, вепс. pada, марі pad “горщик” та ін…).

анг. push "штовхати" – яг. fuzzon “штовхати”.

анг. ram, нім. Ramm „баран“ – яг. ron “ягня”.

д.-анг. reo, reowe “покривало” – курд. rav “хмара”.

д.-анг.riht, анг. right, нім. recht “правий” – афг. rixtja “правда”. Корінь належить до і.-є спадшини, але германські і афганське слова збігаються у значенні в фонетиці найліпше.

анг. search “шукати” – афг. surağ, перс., sorağ “шукати”.

анг. send “посилати” – курд. şandin “посилати”.

д.-анг. spearca, анг. spark, свн. sparke “іскра”- афг. spêrgêj “іскра”.

д.-анг. teart “гострий, терпкий”, анг. tart “кислий смак” неясного походження – ос. tyrty “барбарис” (кислий на смак), курд. tirş „кислий“.

д.-анг. tǽl, анг. tall “високий” – курд. tala “високий”, гіл. tal “гора”, тад. tal “пагорб”

д.-анг. tillian “орати”, анг. till “обробляти землю”, д.-сак. tilian „отримувати“, нім. Zeile „лінія“ неясного походження – ос., tillǽg “зерно, врожай”.

д.-анг. tìma, анг. time, д.-ісл. timi “час” – курд. dem “час”, яг. damak “момент”.

д.-анг. tūsc, анг. tusk “ікло” – ос. tusk’a “вепр” (“має ікла”).

д.-анг.weft, анг. weftweave "ткати") “утік” – ос. wǽvd “утік”.

анг. wherry “човен” - афг. berêj “корабель, човен”.





Free counter and web stats