Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Етногенетичні процеси в… / Формування ностратичних мов / Спільний ностратичний спадок в індоєвропtйських та…

Спільний ностратичний спадок в індоєвропtйських та тюркських мовах.


Скорочення, прийняті в текстах.


На можливі зв'язки індоєвропейських і тюркських мов в лінгвістицы увагу було звернуто зовсім недавно. Причиною цього був тенденційний підхід до історії тюркських народів, який має глибоке коріння:


…… у Вчених Записках Імператорської Академії Наук говорилося про те, що тюркські народи «ніколи не будуть займати високого місця у всесвітній історії» (Ученые записки, 1855, с, 714). Деякі вчені і в радянський період продовжували спотворювати минуле тюркських народів. Наприклад, Т. В. Гамкрелідзе та Вяч. Вс. Іванов, автори удостоєного Ленінської премії працы «Індоєвропейський язык и індоевропейцы» (Тбілісі, 1984), навіть не знайшли місця хоча б побіжно згадати про контакти і взаємовплив древніх індоєвропейців і древніх тюрків в епоху неолітичної розселення найдавніших племен в IV-III тис. до н.е. (Лайпанов К.Т., Мизиев И.М. 2010, 5).


У прославленій роботі Т. В. Гамкрелідзе та Вяч. Вс. Іванова не тільки нічого не говориться про можливі зв'язки індоєвропейських і тюркських мов, але в ній взагалі немає згадки про приналежність індоевропейських мов до ностратичної родини. У цьому, як і в інших відносинах, ця праця безнадійно застарів, але завдяки своїй солідності продовжує залишатися авторитетною серед початкуючих вчених різних спеціальностей. Втім в наш час навмисних і мимовільних фальсифікацій в акаденіческой науці панують корпоративні відносини. Після смерті Іванова в пресі промайнула метафорична фраза "індоєвропейці осиротіли". Пройде ще чимало часу до того, коли книга «Індоєвропейский язык и индоевропейцы» стане лінгвістичним курйозом.

В теперішньому часі до ностратичних мов відносять індоєвропейські, тюркські (помилково разом з ними включають алтайські), афразійські (застаріла назва семіто-хамтіські), уральські, дравідійські і картвельські. Однак до цієї групи можуть бути приєднані ще інші мови, якщо пошуки ностратичного спадку в різних мовах будуть проведені більш грунтовно, ніж це робиться зараз. Це не проста робота, оскільки за тисячоліття, що минули з часу існування ностратической спільноти, початкові мовні форми в одних мовах зникли, в інших змінили свій звуковий склад або основне значення. З іншого боку, пізніші запозичення додатково ускладнюють встановлення ностратичної спорідненості. Проте, якщо виявлені сходження в мовах різних сімей, які на перший погляд здаються випадковими, почати вивчати більш глибоко, то методом індукції можуть бути встановлені певні закономірності, які дозволять вести роботу більш успішно.

Деякі лінгвісти все ще заперечують існування ностратической мовної спільноти, але є досить переконливі докази її існування. Одним з них може бути назва особи жіночої статі, яка у первісному значенні збереглася у якутській мові у формі d'axtar "жінка". У фінно-угорських і індоєвропейських мовах йому відповідають слова для позначення дочки (вепс. t'ütar, ерз. тейтерь, ест. tütar, фін. tytür, нім. Tochter, гр. θυγαθηρ, д.-інд. duhitar та багато інших). Можливо, до них треба долучити також угор. tesvér "сестра, брат". Ю. Покорни, реставруючи корінь індоєвропейського слова як *dhug(h)əter, виводить його незрозуміло чому з dheuhdh "хитатися, коливатися, дути". Натомість в Етимологічному словнику тюркських мов (Севортян Е.В., 1980, 245-247) наводиться давній тюркський корінь doğ-, що продукує слова зі значеннями "народжуватися", "народжувати" (тур. doğmak, туркм. dogurmak та ін.), однак у відповідній статті словника не наведено якутської відповідності. Сумнівно, щоб Севортян не знав цього якутського слова, але очевидно, не пов'язував його з цим коренем. Звязок, дійсно, не очевидний, але в словнику давньотюркскої мови (Наделяев В.М. та інші. 1969) надається слово toγtur як спонукальне від toγ- "народжуватися, з'являтися, виникати". Велика кількість слів цього кореня у тюркських мовах з подібним значенням говорить за те, що він дуже давній. Очевидно в індоєвропейських мовах йому відповідає *dei- "з'являтися" і його суфіксальне розширення *deik- "показувати(ся)". В даний час найбільше число одиниць спільного ностратического фонду було виявлено в тюркських і індоєвропейських мовах. Нижче надаються ще більш-менш переконливі приклади:

і.-є. *am(m)a – "мати", одне з найдавніших ностратичних слів, широко представлене в індоєвропейських, фінно-угорських мовах (в тюркських am "vulva").

і.-є. *am(m)a – "мати", одне з найдавніших ностратичних слів, широко представлене в індоєвропейських, фінно-угорських мовах (в тюркських am "vulva").

і.-є. *ambh- “хмара, дощ” (лат. imber, гр. ομβροσ, д.-інд. abhra- та ін.) – туркм. jagmyr, чув. çumăr, тат. jaŋğır, узб. jomğyr, тур. yağmur “дощ” та ін.

і.-є. *an- – в індоєвропейських "предок" ("батько", "мати"), в тюркських "мати".

і.-є. *atos, atta- "батько", зрідка "мати", одне з найдавніших ностратичних слів, представлене в індоєвропейських, тюркських, фінно-угорських, абхазо-адизьких, нахсько-дагестанських мовах.

і.-є. *ambh- “хмара, дощ” (лат. imber, гр. ομβροσ, д.-інд. abhra- та ін.) – туркм. jagmyr, чув. çumăr, тат. jaŋğır, узб. jomğyr, тур. yağmur “дощ” та ін.

і.-є. *aulos “улоговина, низина, поселення” (лат. alvus, гр. αυλοσ, укр. вулиця, вулик та інші і.-є.) – спільнотюркське aul “село”.

і.-є. *bheleg “блищати”, “горіти” (лат. fulgeo, гр. φλεγω, лит. blykšti слав. blikati, bleskъ и т.д.) – тур. balkir “блиск”, тат. balku “світити” та ін. Очевидно сюди ж сп. тюрк. belgi “знак”.

і.-є. *bher “нести”, “брати” (лат. fero, гр. φερω , сл. bьrati, и т. д.) – сп. тюрк. be:r “давати” (туркм. bermek, тур. vermek, карач., балк. berirge и др.)

і.-є.*bheug “гнути” (гот. biugan, д.-анг. bugan, д.-інд. bhujati, сл. bъgati) – туркм., тур. bükmek, тат. bögü, карач., балк. bügerge “гнути” та ін.

і.-є.*bhor “крутити” (лат. forare, д.-анг. borian, гр. φυρω ) – сп. тюрк. bur (туркм., тур. burmak, тат. boru, узб. buramoq “крутити” та ін.)

і.-є. *dek “правий” (лат. dexter, гр. δεξιοσ, сл. desnъ и др.) – сп. тюрк. dik/dek “прямий”, “рівний” (туркм. dikan “прямий”, тур. dik “вертикальний”, чув. tikěs, узб. tekis “рівний” та ін.)

і.-є. *der- (гр. δερα “шкура”, δερω "дерти шкуру", гот. gatairan, укр. драти та ін.) – сп. тюрк. deri “шкіра”, чув. tir “шкура, хутро”.

і.-є. *dheub “глибокий” (нім. tief, гр. βυθοσ та ін.) – сп. тюрк düjp (туркм. düjp, карач., балк. tüb, тат. tüp “дно”).

і.-є. *ghabh “брати, хапати” (лат. habeo, гот. giban, сл. gabati, лит. gabenti, та ін.) – туркм. gapmak, як. xap “ловити”, тур. kapmak “схопити”, тат. kabu ”брати” та ін.

і.-є.*gieu “жувати” (д.-анг. ceowan, нім. kauen, сл. žьvati, перс. j’ävidän, гіл. j’avəstən та ін.) – тур. gevelemek, узб. kavšamoq, карач., балк. küüšenirge “жувати” та ін.

і.-є. *k’es “різати” (лат. castrare, гр. κεαζω, сл. kosa, kositi, лит. gabenti, та ін.) – сп. тюрк. kes- “різати” (туркм., тур. kesmek, карач., балк. keserge, каз. kesu та ін.)

і.-є.. *kai-ur-t “печера”, “яма” (лат. cavea, гр. καιατα, д.-інд. kevata та ін.) – туркм. govak “печера”, тур. kovuk “дупло”, “нора”, чув. xăvăl “дупло” та ін.

і.-є. *ker “іній” (вірм. saŕn, сл. sernъ, лит. šeŕkšnas, д.-ісл. hjarn та ін.) – сп. тюрк. qyraw “иній” (туркм. gyrav, каз., карач., балк. qyrau, кир. kyroo та ін.)

і.-є. *kers “темний” (гр. καρυμον, сл. čьrnъ, д.-інд. kŕsna та ін.) – сп. тюрк. qara- “чорний” (тур., гаг., тат. kara, карач., балк., каз. qara та ін.)

і.-є. *kes “чесати, шкрябати” (гр. κεσκεον, сл. česati, лит. kasyti та ін.) – туркм. gašamak, тур. kaşımak, карач., балк. qašyrğa “чесати, шкрябати” та ін.)

і.-є. *skel “різати, розколювати” (гр. σκαλλω, гот. skilja, лит. skelti та ін.) – туркм. čalmak, карач., балк. čalyrğa“косити”, тат. čalgy , каз. šalgy ”коса” та ін.

і.-є. *skep/kep “бити, рубити” (гр. σκηπτοσ, σκοπτω, лат. scapula, лит. kapoti та ін.) – тур. çapa “мотига”, чув. çap “бити”, тат. čabu “косити” та ін.)

і.-є. *ster “гній, кизяки” (лат. stercus, сл. stьrvь, норв. діал. stor та ін.) – тур. çirkef “бруд, гній”, гаг. čürük “кизяки”, карач., балк. čirirge “гнити” та ін.)

і.-є. *tek “ткати”, “плести” (лат. texere, гр. τυκοσ, сл. tъkati, вірм. t’ek’em та ін.) – сп. тюрк. doqa- "ткати" (тур. dokumak, туркм. dokamak, каз. toqu та ін.)

і.-є. *ual “сильний” (лат. valeo, гот. waldan, сл. vlastь, и т.д.) – туркм., каз. uly, тур., гаг. ulu, карач., балк. oly “великй” та ін.

і.-є. *udh- “вим'я” (д.-інд. udhar, гр. ουθαρ, нім. Euter та ін.) – д.-тюрк. udh “корова”.

і.-є. *uegu- (у Покорни – очевидно неправильно) або *uksōn (у Клюге) “бик, віл” (д.-інд. uksā, гот. auhsa, нім. Ochse, тох. okso, та ін..) – тур., туркм., гаг., карач., балк. öküz, каз ögiz, чув văkăr – „бик”. Клюге вважає можливим запозичення індоєвропейського слова з якоїсь невідомої мови.

і.-є. *uel "крутити" (лат. volvo, вірм. gel-u-m, гр. ειλεω)- тат. ejlenderu, тур. ayla(n)mak, узб. ajlantirmoq “крутити”, карач., балк. ajlanyu “обрертання”.

Можливо, якась частина наведених тут паралелей випадкова, але автор вважав своїм обов'язком долучити також і сумнівні випадки, бо ліпше прийняти до розгляду усі можливості, ніж зразу відкинути щось цікаве або навіть важливе.






Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 2107

Модифіковано : 31.01.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.