Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Субстратні явища в етногенетичних процесах. / Українські прізвища булгарського походження.

Українські прізвища булгарського походження.


Оскільки сліди свого перебування на території України булгари лишили в численних топонімах, була зроблена спроба знайти їх також і в антропоніміці. Можливість існування українських прізвищ булгарського походження підтверджується таким фактом. Назва села Гавареччина на Львівщині, в якому поширене ремесло чорнодимленої кераміки, має булгарське походження, бо розшифровується з допомогою чуваської мови приблизно як Гончарівка. В селі зустрічається прізвище Бакусевич, яке теж має булгарське коріння, оскільки існує старовинне чуваське чоловіче ім'я Паккуç (вимовляється приблизно як Бакузь). Прізвища Бакус, Бакусевич або Бакуцевич зустрічаються також в селах Кимир, Ушковичі, Чуперносів, Неділиська у Перемишлянському районі Львівської області, де існування булгарських поселень може бути підтверджене археологічними даними (черепинсько-лагодівська група пам'яток). До речі, і назви перших трьох названих вище сіл теж пояснюються за допомогою чуваської мови. Очевидно, українці перейняли від булгар ім'я Бакус ще у дохристиянські часи, а з поширенням християнських імен воно стало додатковим ідентифікатором людини. Пізніше воно або похідні від нього Бакусевич – Бакуцевич були зафіксовані як прізвища. Значення імені Паккуç у чуваських словниках не наводиться, але, очевидно, воно походить від дієслова пакка 1. "наминати", 2. "лупцювати" у поєднання з афіксом – уç. Цей афікс, так само, як і – аç, – еç вживається для утворення іменників від дієслів. Таким чином, можна бути впевненим, що і деякі інші українські прізвища існують ще з доісторичних часів, так само, як і назви сіл, в яких вони живуть.

За базу досліджень був взятий "Реєстр прізвищ Наддністрянщини" (Стецюк В. 2001, 156-214). Реєстр складався силами учасників експедиції "Дністер" Товариства Лева (Львів) у 1989-2001 роках і містить в собі більше, ніж 2 тисячі різних прізвищ, які є типовими для населених пунктів Дністровського краю. Дані про поширення досліджуваних прізвищ поза межами Дністровського краю взяті з сайту: "История фамилий".

При пошуку прізвищ можливого булгарського походження з реєстру були виписані слова, яким є добрі фонетичні відповідності у чуваській мові, з яких були вибрані такі, що мають семантичний зв'язок між складовими частинами слова і надаються для використання в якості власних імен, тобто такі, які характеризують певні людські якості або говорять про можливе походження людини чи рід занять. Слова тільки з доброю фонетичною подібністю, але з сумнівною можливістю використання в якості імені відкидалися. Наприклад поширені в багатьох селах Наддністрянщини прізвища Ченчик, Чинчик, яким фонетично досить добре відповідає чув. ченчĕке "острога", навряд чи надаються для власного імені, тим більше, що ці прізвище можуть походить від слова чернець (пор. ченці).

В інших випадках також можливі різні пояснення прізвищ, тому їх булгарське походження теж може залишатися під знаком запитання. Наприклад чув. пуç "голова" добре відповідає прізвищам Будзан, Будзяк, Будз, але воно може походити і від рум. buză "губа" або від слова будз для означення гуцульського сиру. Хоча останнє може мати як раз булгарське походження (головка сиру).

Нагадаємо основні фонетичні відповідності чуваської і української мов:

Букви ă та ě передають редуковані звуки а і е. Найчастіше вони відповідають українським о (у) і е відповідно, але можуть і випадати.

Чуваська буква у історично найчастіше відповідає звуку а, зрідка у.

Чуваська буква а може відповідати українським а і о.

Чуваські букви е та и відповідають українським е та і, хоче взаємні заміни можливі.

Приголосні звуки чуваської мови мало відрізняються від українських, але в чуваській мові колишній к згодом перетворився в х, а ґ в к, тобто слів з ґ в чуваській мові взагалі нема, за винятком запозичених. Інші особливості такі:

Чуваські букви, що передають глухі, на початку слова і між голосними звучать більш дзвінко (наприклад, п звучить близько до б).

Буква ç передає звук близький до українського зь або ць. Оскільки глухі звуки часто мають відповідність у дзвінкій парі, то ç може відповідати також українському дз.

Чуваський звук, який передається буквою ч інколи походить з давнього т.


Нижче подаються чуваські слова, які були в основі деяких українських прізвищ. Слова згруповані за можливістю характеризувати певні людські якості, походження або рід занять людини. Найбільш сумнівні виділені в окрему групу.


Людські якості.


Чув. витěр "зіркий", куç "око" – Витрикуш поширене прізвище в с. Поляна (Городоцький район). В Росії зафіксоване в м. Солігач (Костромська обл.) в 1461 р. Фонетична відповідність неповна, але добрий семантичний зв’язок слів.

Чув. кăрачă "убогий, змарнілий" – прізвище Карач наявне в сусідніх селах Ісаків (Тлумацький район) і Підвербці (Городенківський район).

Чув. кĕра "сильний, грубий" – Ґера поширене прізвище в с. Солянуватка біля Добромиля у Львівський обл.

Чув. кĕçĕллĕ "хворий на коросту" – Кіцела поширене прізвище в с. Німшин (Галицький район). В Росії зафіксоване в с. Горелое (Тамбовська обл.) у 1507 році.

Чув. пěçě "стегно" – Беца наявне в с. Корналовичі (Самбірський район).

Чув. пĕтев "тіло, тулуб" – Петьовка наявне в Закарпатті.

Чув. сакăл "рябий" – Сагало наявне в с. Морозівці (Старосамбірський район).

Чув. сăпайлă "скромний, стриманий" – Сабала наявне в с. Лука (Городенківський район).

Чув. симĕс "зелений" – Симес наявне в м. Львів.

Чув. сухал "борода" – Сакаль поширене в м. Турка.

Чув. çинçе "тонкий" – відоме прізвище Дзіндзя , а також Дзіндзюк, Зінзюк поширені прізвища в с. Анадоли, (Хотинський район), Дзінька наявне в с. Петрилів (Тлумацький район). В Росії вперше зафіксоване у формі Зінзюк в Сесторецьку (Леніградська обл.) в 1682 р.

Чув. çурăк "розбитий, роздертий" – Цюрак поширене в селах Сокирчин, Петрів, (Тлумацький р-н).

Чув. çын "людина", заст. чув. çу "нехрещений" – Дзунза наявне в м. Калуш (Івано-Франківської обл). В Росії вперше зафіксована у формі Дзунза в Балаково (Саратовська обл.) в 1602 р. На час перебування булгарів на території України християнство не було поширене. Можливо, слово відносилося до людини, яка не пройшла якогось обряду, наприклад ініціації.

Чув. талпăн "кидатися, рватися, напружуватися", екки "характер" – Толпеко, прізвище зустрічається в Україні, Росії, Білорусі.

Чув. тем "невідомо чий", çура "дитина" – Темцюрак поширене в с. Журавно (Жидачівський район). Добра фонетична відповідність і семантичний зв’язок слів з українським суфіксом. Однак не виключений зв'язок з чув çурăк.

Чув. хавхаллă "галасливий" – Кавкале наявне в с. Перківці (Кельменецький район). При добрій фонетичній відповідності ім'я добре надається для антропонімії як ознака людини.

Чув. хунта "захисник, допомога" – Хандон поширене в с. Любинці (Стрийський район) і наявне в с. Корчин (Сколевський район). Чув. хунтан – присвійна форма від хунта.

Чув. хура "чорний", куç "око" – Караказа дуже поширене в сусідніх селах Рашків і Рухотин (Хотинський район). В Росії зафіксоване у формі Караказов в Карелії, а у Білорусії у Вітебську в 1617 році.


Походження


Чув. пĕлĕш "родич" – Пелеш українське прізвище, зафіксоване, зокрема, на Лемківщині.

Чув. йăх "рід, плем'я", вак "дрібний" – Яхвак наявне в м. Самбір. Семантичний зв’язок слів може характеризувати належність до незначного роду.

Чув. турă "божий" пулккă "стадо, зграя" – Тарабавка поширене в с. Летяче (Заліщицький район) і Тарабавський поширене в с. Городниця (Городенківський район). Достатня фонетична відповідність. (перехід л у вв українській мові можливий). Прізвище може характеризувати належність до певного роду.

Чув. халап "казковий", ăру "рід" – Халабура поширене в смт Чернелиця (Городенківський район). Сполучення слів може характеризувати належність до легендарного роду.

Чув. хĕр "дочка, наречена", Элюш, чуваське чоловіче язичницьке ім'я – Керелюс наявне в с. Торчиновичі (Старосамбірський район). Фонетична відповідність достатня, а слово хĕр у значенні"дочка" часто виступає як перший компонент в жіночих іменах. В даному випадку переклад може бути "дочка Елюша".


Випадкові


Чув. кăлăх "даремний" – Галак наявне в с. Фурманівка (Кам'янець-Подільський район).

Чув. пукан "чурбак" – Баган наявне в с. Кульчиці (Самбірський район, Пакан поширене в с. Ільник (Турківський район)

Чув. Пекине чуваське чоловіче ім'я – Бегінь, Бегін – поширене в сс.. Ісаків, Петрів, Сокирчин (Тлумацький район)

Чув. пуртă "сокира"Барта наявне в сс. Ганнусівка, Побережжя (Тисьменецький район). Таке прізвище поширене також в Угорщині, але ці українські села розташовані від Угорщини досить далеко. Та і саме угорське прізвище Barta теж може мати чуваські корені, бо чуваська і угорська мови мають численну спільну лексику.

Чув. çерçи "горобець" – Джердж дуже поширене в сусідніх селах Возилів (Бучацький район), Монастрирок і Раковець (Городенківський район), є село Черче (Рогатинський район). В Росії зафіксоване в Рассказово (Тамбовська обл.) в 1417 р. Є сумніви відносно фонетичної відповідності прізвища чуваському слову.

Чув. сурăх "вівця", мăн "великий" – Сарахман дуже поширене в сс. Ваньовичі, Морозівці (Самбірський район), наявне в м. Самбір, с. Тязів (Тисьменецький район). Добра фонетична відповідність, але зазвичай у чуваській мові означення передує об’єктові (тобто мало би бути мăн сурăх). Єврейське або німецьке походження слова виключено, бо ні в ідиш, ні в німецькій слова, подібного до сарах нема.

Чув. çиç "блищати, сяяти" – Дзідза наявне в смт Чернелиця (Городенківський район).

Чув. çиç "блищати, сяяти", тĕн "віра, релігія" – Уляна Ціздин львівська спортсменка.

Чув. çумăр (читається приблизно як зюмар) "злива, дощ, дощовий" – Сюмар, відома українська журналістка Вікторія Сюмар

Чув. çур "весна, весняний", кун "день" – Цуркан наявне в с. Нагоряни (Кельменецький район)

Чув. тăрă 1. "верх", 2. "чистий" і тутă "смак" – Таратута, досить поширене українське прізвище, яке ніби походить від слова "тараторити", тобто означає "балакун". Однак є українська страва таратута, що дозволяє розшифровувати прізвище інакше, наприклад, як "смакота".

Чув. хăла "буланий, світло-коричневий", пурă "крейда" – Халабура наявне у Чернелиці Івано-Франківської обл.

Чув. хăла "буланий, світло-коричневий", йĕм "штани" – Халаїм наявне у Львові

Чув. хурçă "сталь" – Курзяк наявне в с. Зозулинці (Заліщицький район).

Не можна сказати, наскільки наведені етимології відповідають істині без додаткових історичних свідчень про національну належність предків носіїв конкретних прізвищ і навряд чи вони колись з'являться. Користь пошуків булгарських слідів в українських прізвищах не в доведенні факту перебування булгар на певній території України, для цього є інші переконливі дані, а в додатковому матеріалі для вивчення історичної фонології чуваської мови. Разом з топонімікою антропоніміка дає певні хронологічні рамки існування чи трансформації окремих звуків цієї мови. Крім того, при порівнянні систем антропонімії українців і чувашів (подібність у семантиці, структурі, творенні) дасть конкретний матеріал для встановлення закономірностей антропонімії у передісторичні часи і попутно допоможе встановити хоча б приблизний час виникнення окремих прізвищ, що теж немаловажне.






Free counter and web stats


Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 7175

Модифіковано : 31.01.2018

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.