Українські прізвища чеченського походження.

Успішний досвід пошуку українських прізвищ булгарського походження підштовхнув до подібної роботи на матеріалі чеченської мови для перевірки можливості чеченського походження тих загадкових українських прізвищ, які не розшифровуються ні за допомогою української, ні за допомогою чуваської мови. Така можливість зумовлена тим, що предки чеченців були печенігами та брали активну участь в історичних подіях на території України на зламі першого та другого тисячоліть нашої ери.

Доказом присутності чеченців в Україні є численна чеченська топонімія, огляд якої було зроблено у розділі Печеніги та мадяри. Збереження чеченських назв населених пунктів передбачає тривале проживання в них чеченців до того часу, коли їх поступово асимілювали українці. Проте асиміляція далеко не завжди супроводжується зміною особистих імен і вони збереглися до нашого часу. Пошук прізвищ чеченського походження проводився з використанням чеченсько-російського словника та Карти поширення українських прізвищ.

Найбільш поширеним прізвищем чеченського походження в Україні є Гапон, його носять 2770 осіб, найбільше у Києві (266 носіїв), Харкові (144), Полтаві (60), Чернігові (42); похідна від нього Гапоненко (3670 носіїв) зустрічається у тих самих місцях (Київ – 310, Харків – 175, Донцьк – 126 та ін.) – чеч. гIōпан род. відм. від гIап "застава, фортечна огорожа", що набуває значення відносного прикметника ("заставний"). Іншими прізвищами чеченського походження можуть бути такі:

Берцан, 16 носіїв цього прізвища, по вісім у Запоріжжі та у смт Врадіївка Миколаївської обл. – чеч.
берцан род. відм. від борц "просо", що набуває значення відносного прикметника.

Борц, в Україні зафіксовано 16 носіїв цього прізвища, а саме у Харкові (5), Маріуполі (3), Сумах (2) та в інших населених пунктах по 1-2 особи – чеч. борц "просо".

Букар, 134 носія, найбільше у Херсоні (13), Балаклії Харківської обл. (13) та у смт Троїцьке Луганської обл. (10) – чеч. букара "горбатий, сутулий". Скорочення чеченського слова пов'язане із морфологічними особливостями української мови.

Букартик, 226 носіїв, найбільшу у Львові (73) – чеч. букара "горбатий, сутулий".

Бурса, 504 носії, найбільше в селі Лопухів Тячівського району Закарпатської обл. (151) – чеч. бурса "вид чагарника".

Везарко, 18 носіїв, найбільше у Семенівському районі Чернігівської обл. – Чеч. вēзарг "коханець, коханий".

Гапон, 2770 носіїв, найбільше у Києві (266), Харкові (144), Полтаві (60), Чернігові (42); похідне від нього Гапоненко (3670 носіїв) зустрічається у тих самих місцях (Київ – 310, Харків – 175, Донецьк – 126 та ін.) – чеч. гIōпан род. відм. від гIап "застава, фортечна огорожа", що набуває значення відносного прикметника ("заставний").

Говрас, 122 носія, найбільше у Києві (21), але не всі вони корінні жителі, у селі В'язівок Городищенського району Черкаської обл. (17) – чеч. говрах "верхом" від говр "кінь", очевидно похідне слово мало значення "аершник" .

Гома, 437 носіїв, найбільше у Києві (29) – чеч. гōма "кривий, зизоокий".

Гота, 77 носіїв, найбільше у Вінниці (24) – чеч. гōта "плуг із упряжжю".

Деган, 8 носіїв, майже всі мешканці села Письмечево Солонянського району Дніпропетровської обл. (7) – чеч. деган "серцевий".

Джима, 281 носій, найбільше у Білій Церкві (79), Чернігові (24), Звенигородському районі Черкаської обл. (18) – чеч. жима "молодий".

Заза, 25 носіїв, найбільше у Дніпрі (5), Ромнах (24), Львові та Горлівці (по 3) – чеч. заза "цвіт" ( дерева, що розпускається), "процвітати".

Кеня, 227 носіїв, найбільше у Чернігівській області (Снівський район – 36, Чернігів -21, Городнянський район – 16), у містах Середина Буда (22) та Шостка (20) Сумської обл. – чеч. къēна "стара людина, старий".

Керлан, 68 носіїв, найбільше в Одесі – чеч. керла "новий".

Кизя, 24 носії, найбільше в с. Жихове Середино-Будського району Сумської обл. (13) – чеч. къиза "безжалісний".

Меца, 17 носіїв, более усі у Виноградівському районі Звкарпатської обл. – чеч. меца "голодний".

Мецан, 55 носіїв у селі Рихтичя Дрогобицького району Львівської обл. (20) – чеч. меца "голодний".

Моха, 59 носіїв, найбільше у місті Юогуславі Київської обл. (11) – чеч. мōкхō "сіруватий, смуглявий".

Нажа, 59 носіїв, найбільше у Черкасах (12) – чеч. наж "дуб".

Онда, 80 носіїв, найбільше в с. Білка Тростянецького району Сумської обл. (14) – чеч. онда "міцний".

Сабадир, 218 носіїв, найбільше в Кобеляцькому районі Полтавської обл. (34) – чеч. сāбадыйрг "миловар".

Хазай, 41 носій, найбільше в м. Ізюм Харківської обл. (9) – чеч. хазō "досить гарний".

Чеченська та угорська ономастика у Східній Європі

Бордовими точками позначені топоніми чеченського походження, темно-зеленими – угорського. Населені пункти, в яких зустрічаються прізвища чеченського походження, відмічені червоним кольором, угорського – зеленим.

У давнину територію України заселяли різні народи та залишили по собі нерівноцінну спадщину. Якщо не гнатися за сенсацією, а вивчати достовірні факти, можна знайти корисні відповіді на питання, які ставить сучасність.

Дивіться також Стародавні українські прізвища іншомовного походження