Початкова сторінка

Валентин Стецюк (Львів)

Персональний сайт

?

Давні тюрксько-слов’янскі мовні зв’язки.


Скорочення, прийняті в текстах.


Першим на давні зв'язки слов'янських мов з тюркськими звернув серйозну увагу чеський дослідник Й. Пайскер (J. Peisker, 1905). ). Його погляди були розкритиковані, зокрема Л. Нідерле, оскільки вважалося, що слов'янсько-тюркських контактів бути просто не могло, якщо мова йшла про якийсь "Туранське зближення". Беручи до уваги присутність давніх булгарів-скіфів на території нинішньої Західної України, давні контакти західних слов'ян з тюрками (тюркомовними скіфами) мають реальну основу і пояснення. Тюркські мовні впливи на слов'ян охоплюють дуже широкий період, але пізніші тюркські запозичення, яких дуже багато як в південнослов'янських, так і в східнослов'янських мовах можуть бути пояснені відомими історичними обставинами. А от наявність слів тюркського походження в західних слов'янських мовах може пролити світло на процеси доісторичні. Правда, тюркізми могли проникати в польську мову через українську, а в словацьку і чеську – через угорську. Наприклад, слц. čakan "мотика" явно тюркського походження (чагат. čakan "бойова сокира"), але є угор. csakany, тому це слово не можна брати до уваги. Те саме можна сказати і про слц., ч. salaš, рос. шалаш "хижа", якому є відповідності і в тюркських, і в угорській мовах. Таких слів багато, однак, є в етимологічному словнику Махека приклади тюркізмів, шляхи проникнення яких в чеську та словацьку мови залишаються загадковими (Machek V., 1957). У такій ситуації особливу увагу треба звертати на мовні (в основному лексичні) відповідності між чуваською і західнослов'янськими мовами. Однак є в чуваській мові слова без надійних паралелей в інших тюркських мовах, які мають відповідності в українській. У даному дослідженні в основному будуть розглядатися саме слов'янські відповідності чуваським словам. Запозичення могли бути обопільними. При цьому слід нагадати, що в мовах населення Східної Європи існував спеціальний звук, шиплячий вібрант rz/rs, який міг у різних мовах переходити або в r / l, або в s / š. Те, що такий звук міг існувати, підтверджує польська та чеська граматики, які передбачають позначення rz і ř для певної фонеми, яка замінила в чеській та польській мовах праслов'янський м'який r '. У чеській мові ř відповідає звукам і , а польське rz – звуків ž та š. Оскільки давні предки сучасних чехів заселяли ареал недалеко від ареалу булгарів (скіфів), заміна праслов'янського r' на rz могла відбутися під впливом булгарського субстрату, а в польській мові подібне явище відбулося під впливом чеської. Існування особливого звуку, схожого на r підтверджує і вірменська орфографія, яка розрізняє два звуки, r і rr (довгий). І для написання вірм. antar «ліс», слова, яке має тюркську відповідність andyz, вживається саме довгий rr, чим і відбиваєється той факт, що в даному випадку в мові протовірменів мав місце крім звичайного сонорного r, також дещо інший звук, і це свідчить на користь гіпотези про існування в пратюркській мові звуку rz / rs. Тюрки, які переселилися в Азію, принесли цю особливість своєї фонетики також і туди. Давні предки монголів і тунгусів, запозичивши багато тюркських слів, артикулювали цей звук з самого початку як r, у той час як булгари спростили вимову rz / rs у звичайний r значно пізніше, але однаковий результат заміни складного звуку на більш простий тепер дає підставу говорити про уявні булгарсько-монгольські зв'язки, які насправді ніколи не мали місця. У вченому світі явища гаданих переходів z в r і навпаки називаються ротацизмом або, відповідно, зетацизмом. Детальніше про звук rz говориться в одній з попередніх робіт автора (Стецюк Валентин, 2000). Нижче наводиться список виявлених стародавніх тюрксько-слов'янських лексичних відповідностей, який, природно, буде постійно доповнюватися новими знахідками. З фонологічним особливостей наведених прикладів, крім шиплячого вібранта rz / rs, що позначається буквою ř, можна звернути увагу на досить частий перехід bm.


Укр. бабай “дід”, здебільшого вживається в сенсі “страшний дід”, яким лякають маленьких дітей – чув. папай “дід”. У скіфів, предків чувашів головним божеством, за свідченням Геродота, був Папай. Предки українців чужого бога визнавали, але не шанували і, очевидно, боялись надаючи йому страшних рис.

Укр. бачити, пол. baczyć, рос., слц. bačit' – тюрк. bak- "дивитися" (чув. пăх) "дивитися".

Укр. (зах. діалект) батяр, пол. batiar, baciarz “парубок легкої поведінки, гульвіса” – чув. матяр “легковажний, легкодухий”. Можливо, слово походить від спільнотюркського batyr „герой“.

Укр. брага, рос. брага – Макс Фасмер припускає можливість походження слова від чув. пěрага “брага, рідке пиво”. Очевидно, він мав на увазі чув. пăрака "барда".

Рос. бугор, укр. бугір, магура – чув. мăкăр “бугор, шишка”.

Укр. будз “свіжий овечий сир” (виготовляється у формі головки) – чув. пуç “голова”.

Рос., укр. ватага “юрба, група” – М. Фасмер припускає булгарське походження слова (ст. чув. *vătağ “родина, дом”).

Рос. вереница “ряд” – чув. *vĕren “мотуз, канат”).

Укр. вирій, ірій “казкова країна, куди летять птахи восени, теплі краї” – Походження цього слова має таке пояснення. В чуваській мові є слова ир "ранок" та уй «поле, степ». М. Фасмер припускає первісну форму слова як *vyroj. Тоді булгарське *iroj могло означати "ранішній (тобто східний або південний) степ". Коли слов’яни ще жили в лесовій зоні, вони могли бачити, як птахи восени летять кудись на південь, в степи і тоді казали, что птахи летять в “ірій”, вживаючи субстратне булгарське слово.

Сл. vьrĕti, укр. вріти, ч. vřiti, wrzeć “кипіти” – чув. вĕре “кипіти”.

Рос. гать, укр. гать, гатка, ч. hat, серб gat “гребля” – чув. кат “гребля”.

Слов. gǫba, пол. gęba, укр., рос. губа, ч. houba “губа, гриб” – чув. кăмпа “гриб”.

Болг. гъсла, рос. гусли укр. гусль, ч. housle, слц. husle – чув. кĕсле 1.“гусли”, 2. "пута для овець".

Західнослов’янське *dǔbati (укр. дбати, пол. dbać, ч. dbati) – чув. тăп "акуратний".

Сл. *zerz “залізо, іржа”. Більшість лінгвістів відновлює слов’янське слово для назви іржі у в формі *rǔdja у відповідності з пол. rdza, болг. rǔžda, рос. ржа, укр. іржа, ч. rez, при слов’янському *ruda “руда”. Але у верхньо-лужицькій мові є слово zerz “іржа”, котре не може бути дериватом слова *rǔdja. Корінь слов’янського слова має тюркське походження. Тюрки вживають слова jez, zez, čes (чув. йěс) для назви міди або бронзи, котрі походять від давньої форми jerz/zerz. Індоєвропейці запозичили це слово з тюркських мов в часи, коли ще не була відома технологія виплавки заліза і використовували його для назви міді і бронзи. Пізніше це слово було перенесене в деяких індоєвропейських мовах на назви заліза (детальніше про індоєвропейські назви металів). Саме первісна тюркська форма назви міді збереглася в лужицькому слові zerz “іржа”. Ця форма трансформувалася в слов’янських мовах в *zelz-o зі значенням “залізо” (Укр. залізо, рос. железо, болг. желязо, пол. żelazo і т.д.). З іншого боку, давня тюркська форма слова zerz в дещо зміненій формі збереглася в укр. жерс-ть (подібне російське слово жес-ть втратило r). Для вчених залишається загадкою, звідки ж в українському слові з’явилось r, якщо і російське, і українські слова походять від тюркського žes, що у принципі визнається.

Сл želězo “залізо” (рос. железо, укр. залізо, пол. żelazo і т.д) – див. zerz.

Укр. каганець, рос. каганец, пол., kaganiec, слвц., ч. kahan “найпростіший світильник з ручкою” – М. Фасмер вважає це слово «темним», але допускає порівняння з чув. кăкан "ручка".

Укр. капар (діал.) “бідный, убогий” – чув. kapar “жадібний до їжі”.

Рос, укр. карман – чув. kărman "кузов" (сюди ж давньогрецьке κορβανασ "храмова скарбниця" ? див. М. Фасмер).

Ч. klobouk, ст. слвц.. klobúk, koblúk, рос. колпак, укр. ковпак “шапка з високим верхом” – тюрк. qalpaq “шапка”. Тюркське походження слов’янських слів вважається загальноприйнятим (чув., тат. калпак, тур. kalpak “шапка”).

Укр. кияк, киях, кіях “рогіз (Typha)” – чув. хăях “осока (Carex)”. Осока і рогіз – схожі водні (болотні) рослини.

Сл. *kǔniga “книга” (рос., укр., книга, пол. kniga, ч. kniha і т. д.)– М. Фасмер та інші лінгвісти згідні з тюркським походженням слова. (д. чув. *koniv ← *konig).

Сл. *kobyla (укр. кобила, рос. кобыла, ч., слвц. kobyla і т.д.), лат. caballus “кінь”, перс. kaval “швидкий кінь», гр. ιπποσ, фін. hepo, ест. hobu “кінь” тв ін. – всі ці слова ведуть своє походження від тюркського jaby “кінь”.

Рос. ковер, ч., слвц. koberec, пол. kobierzec “килим”, анг. cover «накривати, крити» – Макс Фасмер припускає булгарське походження слов’янських слів (чув. *kavêr *kebir), маючи на увазі тюркские слова kiviz, kigiz “килим”. Всі вони можуть походити від тюркського kap- “накривати”.

Рос. ковыль, укр. ковил, ковила, болг. ковил – Карл Менгес давав три можливих варіанти тюркського походження цього слова (Менгес К.Г., 1978). Усі три варіанти далекі семантично і фонетично. (Пор. 1. уйг. qomy “бути в русі, турбуватися”. 2. алт. gomyrğaj “рослина з порожнистим стеблом”, «дудка». 3. тюрк. qavla “скидати шкіру, листя”). Булгарська мова як джерело запозичення підходить більше, бо чув. хăмăл “стебло, стерня” схоже на слово ковла і за формою, і за змістом більше. Слово цього кореня є також і в татарській- qamlı.

Укр. колимага, рос. колымага, ст. пол. kolimaga, ст. ч. kolimah та ін. “віз різного типу” – багато вчених вважають, що це запозичення з монгольської (монг. xalimag “калмик, власне, високий віз”. Але шлях проникнення монгольського слова у слов’янские мови лишається темним. Скорш за все слово має булгарське походження (чув. кÿл “запрягати”, юпахjubax “кінь”). В такому випадку монгольське слово запозичене з тюркських (jabaq, jaby “кінь” широко розповсюджені слова в тюркських мовах). Укр. кульбака «сідло» того же походження.

Сл. korĭcĭ, рос. корец, укр. коряк, пол. korzec та ін. слов. “ківш, коряк, мірка зерна” – чув. курка “ківш”.

Укр., рос. корчма, пол. karczma, ч., слвц. krčma і т.д. “шинок” – М. Фасмер вважав це слово «темним», але воно має булгарське походження (чув. кăрčама “брага”). А. Брюкнер вказував, що у церковно-слов’янській слово мало значення не тільки «шинок», але і хмільний напій.

Рос., костра, укр. костриця “льняна, конопляна костра”, пол. kostra “конопляна костра” та ін. слов. – чув. кăштра “полова, відходи”, очевидно, запозичене раніше з фракійської (алб. kashtё “полова, солома”).

Рос. крица “грудка заліза, покрита шлаком”, укр. криця “сталь” – чув. хурǎç, хурçǎ (тат. korıç, каз. quryš та ін.) „сталь” (раніше „гострий”).

Рос., укр. куга, кука “рогіз (Typha)” – чув. кука “рогіз (Typha)”. Слово присутнє також і в інших тюркських мовах.

Рос. кудрявый, серб., укр. кудра, ч. kudrna та ін., укр. кучерявий – чув. кăтра "кучерявий" було запозичене у двох формах кутъра (дало кудря) и кутьра (дало кучера).

Укр. кульбака – см. колимага.

Сл. kyta “жмут сіна, китиця, букет” (укр., рос. кита, слвц., пол. kita та ін.) – чув. кěтě “кущ”.

Укр., рос. лад, пол. lad, ч. lad – чув. лат "користь", "глузд", туркм. alat, тур. alet "прилад", "пристосування".

Сл. lava „лавка, полиця” (рос., укр., лава, лавка, ч. lavice, слвц. lavica та ін.) – чув. лав «віз».

Укр., рос. лоша , рос. лошадь “кінь” – чув. лоша “кінь” ( тур., тат. та ін. alaša).

Сл. *malina “малина” (укр., рос. малина, ч., пол. malina) – чув. палан, тат. balan “калина”. Переніс значення тим більше імовірний при поширеній рифмі "калина–малина".

Ст. ч. maňas “франт, глупак” – чув. mănaç “пихатий”.

Сл. *morzǔ “мороз” (рос., укр., мороз, пол. mróz, ч., слвц., болг., серб. mraz) – Спільнотюркське buř, тобто burz (чув. пăр, тат boz, тур buz “лід” і т.д.).

Укр. нехай – чув. не “що” + хǎй “сміти”. Див. хай.

Укр. обід, рос. обед, пол. obiad та ін. – чув. апат “їжа, корм”.

Рос. пакость, укр. пакість, капость, пол. pakośċ, ч. pakost' та ін. – чув. пакăç “поганий”.

Рос. пирог, пол. pirog, укр. пиріг, ч., слвц. piroh “пиріг, м’ясний пиріг” – В тюркських мовах є подібні слова (тур. börek, чув. pürěk та ін.), але М. Фасмер заперечував тюркське походження слов’янских слов, оскільки схожі слова відсутні у південнослов’янських мовах. Як нам відомо, західні та східні слов’яни могли контактувати з булгарами і без посередника.

Рос. плохой, укр. плохий – чув. пăлух "поганий".

Сл. *pĭšeno “пшоно” (рос. пшено, ч. pšeno, укр. пшоно), серб pšena “буркун” (Meliotus), сл. pĭšenica “пшениця” – чув. пиçен "осот". Деякі види осоту їстивні, а насіння могло вживатися в їжу до поширення культурних злаків і його запозичена від булгарів назва могла поширитися на просо і пшеницю. Значення сербського слова підтримує це припущення.

Сл. *proso “просо” (укр., рос. просо, пол., болг, ч, слвц. proso) – і М. Фасмер, і В. Махек, і А. Брюкнер вважають, що походження цього «темне». Може слово має булгарське походження? (чув. пăрçа "горох").

Укр. пужално, укр., рос. пуга, «батіг» – чув. пуша „батіг”.

Рос. пырей, укр. пирій – чув. пăри “полба”.

Ч. sálat "палати", слвц. sálat’ "випромінювати, палати" – В. Махек припускав, що попереднє значення слів було «кидати, розкидати». В цьому випадку чув. салат "розкидати" може бути пов’язане зі слов’янськими словами.

Слвц. sanka “нижня щелепа” – чув. санка"лобна кістка".

Рос. сигать, блр. сігаць “стрибати” – чув. сик “стрибати”.

Укр., рос. сорок – чув. хěрěх “сорок” (в інших тюркських мовах для числівника «сорок» вживається слово qyrq і под.). Загалом, тюркське походження східнослов’янського слова припускаеться багатьма лінгвистами.

Рос. табор, пол. tabor, ч., слвц. tábor, укр. табір та ін. – слов’янскі слова можуть бути запозичені з угорської (уг. tábor “табір”, яке походить від чув. тапăр “водопій (місце водопою”), але булгарське слово могло бути запозичене в деякі слов’янскі мови безпосередньо, оскільки є російське слово табыр “стадо” (М. Фасмер).

Рос. тварог, творог, ч., слвц. tvaroh, пол. twaróg та інші «сир білий» – чув. турǎх “ряжанка”.

Рос. товарищ, укр. товариш – чув. тавраш «рід, клан».

Рос. темя, укр. тім'я, болг. теме та ін – тюрк töbö, töpö (чув. тӳпе) "вершина, вершечок".

Рос. толмач, ч. tlumač, пол. tłumaч та інші. слов’янські слова зі значенням «перекладач» – загальноприйнятим вважається тюркське походження слова.

Укр. тирса “ковила” – чув. тырса “ковила”.

Укр.упир, рос.упырь та ін. слов. "вампір" – чув. Вупăр“нечистий дух”.

Укр. хабоз, хабуз “бузина (Sambucus)”, “осот (Cirsium)”, хабазь “бур’ян” – чув. хăвăш “жимолость (Lonicera)”.

Укр. хай “нехай” – чув. хǎй “сміти”.

Пол. harcerz “скаут” – чув. харсăр "сміливий" походить від тюркського *qors “сміливий, злий”. Польське слово зберегло д. тюрк. звук rz. Подібні слова зі значенням «злодій, розбійник» є в сучасних тюркських мовах. Укр. харциз, харцизяка “розбійник, грабіжник” запозичене з якоїсь з них пізніше, ніж польське слово. Сюди же стосується слово «корсар», поширене у Європі з латини (corsarius), але з коренями, які сходять до тюркської основи.

Сл. xyža “хижа” (укр. хижа, рос. хижина, ч. chýše, слвц. chyža и т.д.) – чув. хÿше „курінь, хижа”. Слова цього кореня присутні в германських мовах (герм. hūsa, нім, Haus анг. house і т.д.). В словнику Ф. Клюге має позначку “походження неясне”.

Сл. xǔmeljĭ «хмель» (рос. хмель, болг. хмел, укр. хміль, пол. chmiel, ч., слвц. chmel и т.д.) – слова цього кореня широко поширені у багатьох індоєвропейських і фінно-угорських мовах. Вчені вважають, що шляхи їх поширення дуже складні, але погоджуються, що мав бути одне спільне джерело запозичення. Деякі бачать його в мові булгарів (пор. чув. xămla «хміль»), інші ж сумніваються у можливості проникнення булгарського слова далеко в Європу (лат. humulus, ст. анг. hymele , півн. герм. humli).

Рос., укр. хомут, ч. chomout, слвц. chomút, пол. chomąt “хомут” – чув. хăмăт “хомут”. Булгарське походження слова можна вважати обгрунтованим, бо подібні слова є також в інших тюркських мовах. Сумніви викликаються тими ж причинами, що і в попередньому випадку. Тим не менше, поява носового голосного ą в польському слові потребує пояснення.

Укр. чакан, рос. чакан „рогіз” (Typha) – чув. чакан „рогіз”.

Укр., болг., рос., блр. та ін. час – чув. час "скоро, бистро, зразу, часто, рано".

Укр. чепурний, слвц., ч. čiperný “жвавий, вправний”, серб. čeperan “жвавий, спритний”, – чув. чипер , тат. čiber "гарний".

Cлав. *čьrtъ (рос. черт, укр чорт, пол. czart, ч., слвц. čert) – чув. хĕрт-сурт „домовик”. Варто нагадати, що чув. х може походити з к, тобто чуваське слово первісно могло звучати як кĕрт, звідки закономірно слов. *čьrtъ. В скандинавській міфології є Сурт „вогняний велетень”. Пор. укр. бабай.

Рос., болг., серб. чета, укр. чота "загін", рум. ceata "юрба" – чув. кĕтÿ "стадо, зграя" від тюрк. kütä "пасти".

Укр. чи – питальне слово – чув. –ши – питальна частка.

Укр чумак – слово не має етимології і, можливо, не є давнім, але цікаво що в киргизькій мові є подібне слово čomču "мандрівний казах-продавець солі".

Укр. ша! “тихо, заспокійся!” – чув. ша! “баста, кінець!”

Укр. шувар “аїр болотний” (Acorus calamus) – Добродомов припускає давньобулгарське походження слова (Див. словник М. Фасмера).

Укр., рос. щука та ін. под. слов. назви риби Esox – Пош. тюрк. čöke "стерлядь" (Acipenser ruthenus).

Сл. *jucha “уха” (укр. юшка, серб juha, рос. уха и т.д.) – чув. яшка “спільна назва перших страв”.

Праслов. *jačmy “ячмінь” (укр. ячмінь, рос. ячмень, ч. ječmen, пол. jęmień і т.д.) – чув. ясмăх "сочевиця”. Переніс назв росли – звичайне явище, особливо тих, що мають спільні якості. В цьому випадку такою якістю є їстивність.


Можно привести буквально «математическое» доказательство контакта булгар со славянами, а именно с предками чехов и словаков и этот контакт мог произойти только вблизи прародины последних. Существует фонетическое и семантического совпадения изолированного среди тюркских языков чув. салат "разбрасывать" со слц. sàlat’ "излучать, пашить", ч. sàlat "пылать". Махек подает эти слова со старым значением hàzeti, metati "кидать". Попробуем подсчитать вероятность такого совпадения для данного конкретного случая. Для этого нам надо знать определенные закономерности словообразования в чувашском языке. Для анализа таких закономерностей было взято 2100 чувашских слов. Из них примерно 210 слов начинаются с буквы с. Таким образом, вероятность того, любое чувашское слово начнется с буквы с равняется 210:2100= 1/10. Проанализировав все слова с начальным с можно найти вероятность того, что второй буквой слова с начальным с будет буква а. Эта вероятность равна 1/6. Так же можно найти вероятность того, что третьей буквой будет л, а четвертой снова а. Соответственно эти вероятности равны 1/12 и 1/8. Проанализировав все слова типа калах, салах, палах, валах, где вторая а – любая гласная, а х – любая согласная, можно найти вероятность того, что подобное слово закончится на т. Эта вероятность тоже равняется 1/10. Умножив все эти значения отдельных вероятностей между собой, мы будем знать приблизительное значение вероятности возникновения в чувашском языке слова салат 1/10x1/6x1/12x1/8x1/10 = 1/57600. Теперь надо подсчитать вероятность того, что слово салат будет иметь смысл близкий к значению "бросать". Имеющиеся в нашем списке 2100 чувашских слов можно разделить на группы слов, которые могут отвечать определенным общим семантическим единицам. Такое разделение в некоторой степени является субъективным, потому что границы между семантическими полями всегда очень размыты. Однако, наверное, никто не будет возражать против того, что разделение всех 2100 слов на 100 условных семантических единиц является достаточным для того, чтобы смысловое поле каждой из этих единиц в чрезвычайно малой степени могло бы перекрывать другое семантическое поле. Тогда вероятность того, что чувашское слово салат может иметь смысл, близкий к значению "бросать, разбрасывать, метать, быстро двигаться или вылетать наружу и т.д." будет равняться минимум 1/100. Соответственно, вероятность того, что в чувашском языке возникнет слово фонетически и по значению похоже на слц. sàlat’ и ч. sàlat "кидать, метать" будет равняться 1/5760000. Если подобных "совпадений" несколько, то общая вероятность их случайного возникновения в разных языках может определяться единичкой с несколькими десятками нулей после запятой. Практически это означает, что при хорошем фонетическом и смысловом совпадении двух слов неродственных языков с числом фонем пять и более, одно из них является заимствованным каким-то путем, при условии, что оба слова не имеют ономатопоэтического, звукоподражательного характера, который делает возможным возникновение подобных слов независимо в разных языках. Например, распространенному славянскому слову дуда, дудка хорошо отвечает чагат. і тур. düdük “свиріль”. Миклошич и Бернекер считали славянское слово заимствованным из тюркских, но Фасмер, ссылаясь на Брюкнера, созвучие этих ономатопоэтических слов считает "чистой случайностью" (Фасмер М., 1964, Т1, 550). Ясно, что здесь сомнения относительно заимствования славянского слова из тюркских языков имеют основание, поэтому слав. дуда нельзя включить в состав множества несомненных заимствований.


Література


Brückner Aleksander. 1996. Słownik etymologiczyny języka polskiego. Warszawa.

Holthausen F. 1974.Altenglisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg.

Kluge Friedrich. 1989. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin – New York.

Machek V. 1957. Etymologicky slovnik jazyka českeho a slovenskeho. Praha.

Peisker J.1905. Die älteren Beziehungen der Slawen zu Turkotataren und Germanen. Stuttgart.

Кобів Ю. 2004. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. Київ.

Менгес К.Г. 1978. Восточные элементы в «Слове о полку Игореве». Ленинград.

Скворцов М.И. (ред.). 1985. Чувашско-русский словарь. Москва.

Стецюк Валентин. 1998-2000. Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі. Книга 1, 2. Київ – Львів.

Фасмер Макс. 1964 – 174. Этимологический словарь русского языка. Москва.