Логотип персонального сайта В.Стецюка
Лист на сайт
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Етногенетичні процеси в… / Зовнішні впливи на мову і… / Давні тюрксько-слов’янскі мовні зв’язки.

Давні тюрксько-слов’янскі мовні зв’язки.


Скорочення, прийняті в текстах.


Першим на давні зв'язки слов'янських мов з тюркськими звернув серйозну увагу чеський дослідник Й. Пайскер (J. Peisker, 1905). ). Його погляди були розкритиковані, зокрема Л. Нідерле, оскільки вважалося, що слов'янсько-тюркських контактів бути просто не могло, якщо мова йшла про якийсь "Туранське зближення". Беручи до уваги присутність давніх булгарів-скіфів на території нинішньої Західної України, давні контакти західних слов'ян з тюрками (тюркомовними скіфами) мають реальну основу і пояснення. Тюркські мовні впливи на слов'ян охоплюють дуже широкий період, але пізніші тюркські запозичення, яких дуже багато як в південнослов'янських, так і в східнослов'янських мовах можуть бути пояснені відомими історичними обставинами. А от наявність слів тюркського походження в західних слов'янських мовах може пролити світло на процеси доісторичні. Правда, тюркізми могли проникати в польську мову через українську, а в словацьку і чеську – через угорську. Наприклад, слц. čakan "мотика" явно тюркського походження (чагат. čakan "бойова сокира"), але є угор. csakany, тому це слово не можна брати до уваги. Те саме можна сказати і про слц., ч. salaš, рус. шалаш "хижа", якому є відповідності і в тюркських, і в угорській мовах. Таких слів багато, однак, є в етимологічному словнику Махека приклади тюркізмів, шляхи проникнення яких в чеську та словацьку мови залишаються загадковими (Machek V., 1957). У такій ситуації особливу увагу треба звертати на мовні (в основному лексичні) відповідності між чуваською і західнослов'янськими мовами. Однак є в чуваській мові слова без надійних паралелей в інших тюркських мовах, які мають відповідності в українській. У даному дослідженні в основному будуть розглядатися саме слов'янські відповідності чуваським словам. Запозичення могли бути обопільними. При цьому слід нагадати, що в мовах населення Східної Європи існував спеціальний звук, шиплячий вібрант rz/rs, який міг у різних мовах переходити або в r / l, або в s / š. Те, що такий звук міг існувати, підтверджує польська та чеська граматики, які передбачають позначення rz і ř для певної фонеми, яка замінила в чеській та польській мовах праслов'янський м'який r '. У чеській мові ř відповідає звукам і , а польське rz – звуків ž та š. Оскільки давні предки сучасних чехів заселяли ареал недалеко від ареалу булгарів (скіфів), заміна праслов'янського r' на rz могла відбутися під впливом булгарського субстрату, а в польській мові подібне явище відбулося під впливом чеської. Існування особливого звуку, схожого на r підтверджує і вірменська орфографія, яка розрізняє два звуки, r і rr (довгий). І для написання вірм. antar «ліс», слова, яке має тюркську відповідність andyz, вживається саме довгий rr, чим і відбиваєється той факт, що в даному випадку в мові протовірменів мав місце крім звичайного сонорного r, також дещо інший звук, і це свідчить на користь гіпотези про існування в пратюркській мові звуку rz / rs. Тюрки, які переселилися в Азію, принесли цю особливість своєї фонетики також і туди. Давні предки монголів і тунгусів, запозичивши багато тюркських слів, артикулювали цей звук з самого початку як r, у той час як булгари спростили вимову rz / rs у звичайний r значно пізніше, але однаковий результат заміни складного звуку на більш простий тепер дає підставу говорити про уявні булгарсько-монгольські зв'язки, які насправді ніколи не мали місця. У вченому світі явища гаданих переходів z в r і навпаки називаються ротацизмом або, відповідно, зетацизмом. Детальніше про звук rz говориться в одній з попередніх робіт автора (Стецюк Валентин, 2000). Нижче наводиться список виявлених стародавніх тюрксько-слов'янських лексичних відповідностей, який, природно, буде постійно доповнюватися новими знахідками. З фонологічним особливостей наведених прикладів, крім шиплячого вібранта rz / rs, що позначається буквою ř, можна звернути увагу на досить частий перехід bm.


Укр. бабай “дід”, здебільшого вживається в сенсі “страшний дід”, яким лякають маленьких дітей – чув. папай “дід”. У скіфів, предків чувашів головним божеством, за свідченням Геродота, був Папай. Предки українців чужого бога визнавали, але не шанували і, очевидно, боялись надаючи йому страшних рис.

Укр., рoс. барабан, укр. тарабан, пол. taraban – чув. параппан, тат. daraban, тур. balaban "барабан".

Укр. бачити, пол. baczyć, рос., слц. bačit' – тюрк. bak- "дивитися" (чув. пăх) "дивитися".

Укр. (зах. діалект) батяр, пол. batiar, baciarz “парубок легкої поведінки, гульвіса” – чув. матяр “легковажний, легкодухий”. Можливо, слово походить від спільнотюркського batyr „герой“.

Укр. брага, рос. брага – Макс Фасмер припускає можливість походження слова від чув. пěрага “брага, рідке пиво”. Очевидно, він мав на увазі чув. пăрака "барда".

Рос. бугор, укр. бугір, магура – чув. мăкăр “бугор, шишка”.

Укр. будз “свіжий овечий сир” (виготовляється у формі головки) – чув. пуç “голова”.

Рос., укр. ватага “юрба, група” – М. Фасмер припускає булгарське походження слова (ст. чув. *vătağ “родина, дом”).

Рос. вереница “ряд” – чув. *vĕren “мотуз, канат”).

Укр. вирій, ірій “казкова країна, куди летять птахи восени, теплі краї” – Походження цього слова має таке пояснення. В чуваській мові є слова ир "ранок" та уй «поле, степ». М. Фасмер припускає первісну форму слова як *vyroj. Тоді булгарське *iroj могло означати "ранішній (тобто східний або південний) степ". Коли слов’яни ще жили в лесовій зоні, вони могли бачити, як птахи восени летять кудись на південь, в степи і тоді казали, что птахи летять в “ірій”, вживаючи субстратне булгарське слово.

Сл. vьrĕti, укр. вріти, ч. vřiti, wrzeć “кипіти” – чув. вĕре “кипіти”.

Рос. гать, укр. гать, гатка, ч. hat, серб gat “гребля” – чув. кат “гребля”.

Болг. гъсла, рос. i>гусли укр. гусль, ч. housle, слц. husle – чув. кĕсле 1.“гусли”, 2. "пута для овець".

Західнослов’янське *dǔbati (укр. дбати, пол. dbać, ч. dbati) – чув. тăп "акуратний".

Сл. *zerz “залізо, іржа”. Більшість лінгвістів відновлює слов’янське слово для назви іржі у в формі *rǔdja у відповідності з пол. rdza, болг. rǔžda, рос. ржа, укр. іржа, ч. rez, при слов’янському *ruda “руда”. Але у верхньо-лужицькій мові є слово zerz “іржа”, котре не може бути дериватом слова *rǔdja. Корінь слов’янського слова має тюркське походження. Тюрки вживають слова jez, zez, čes (чув. йěс) для назви міди або бронзи, котрі походять від давньої форми jerz/zerz. Індоєвропейці запозичили це слово з тюркських мов в часи, коли ще не була відома технологія виплавки заліза і використовували його для назви міді і бронзи. Пізніше це слово було перенесене в деяких індоєвропейських мовах на назви заліза (детальніше про індоєвропейські назви металів). Саме первісна тюркська форма назви міді збереглася в лужицькому слові zerz “іржа”. Ця форма трансформувалася в слов’янських мовах в *zelz-o зі значенням “залізо” (Укр. залізо, рос. железо, болг. желязо, пол. żelazo і т.д.). З іншого боку, давня тюркська форма слова zerz в дещо зміненій формі збереглася в укр. жерс-ть (подібне російське слово жес-ть втратило r). Для вчених залишається загадкою, звідки ж в українському слові з’явилось r, якщо і російське, і українські слова походять від тюркського žes, що у принципі визнається.

Сл želězo “залізо” (рус. железо, укр. залізо, пол. żelazo і т.д) – див. zerz.

Укр. каганець, рос. каганец, пол., kaganiec, слвц., ч. kahan “найпростіший світильник з ручкою” – М. Фасмер вважає це слово «темним», але допускає порівняння з чув. кăкан "ручка".

Укр. капар (діал.) “бідный, убогий” – чув. kapar “жадібний до їжі”.

Рос, укр. карман – чув. kărman "кузов" (сюди ж давньогрецьке κορβανασ "храмова скарбниця" ? див. М. Фасмер).

Ч. klobouk, ст. слвц.. klobúk, koblúk, рос. колпак, укр. ковпак “шапка з високим верхом” – тюрк. qalpaq “шапка”. Тюркське походження слов’янських слів вважається загальноприйнятим (чув., тат. калпак, тур. kalpak “шапка”).

Укр. кияк, киях, кіях “рогіз (Typha)” – чув. хăях “осока (Carex)”. Осока і рогіз – схожі водні (болотні) рослини.

Сл. *kǔniga “книга” (рус., укр., книга, пол. kniga, ч. kniha і т. д.)– М. Фасмер та інші лінгвісти згідні з тюркським походженням слова. (д. чув. *koniv ← *konig).

Сл. *kobyla (укр. кобила, рус. кобыла, ч., слвц. kobyla і т.д.), лат. caballus “кінь”, перс. kaval “швидкий кінь», гр. ιπποσ, фін. hepo, ест. hobu “кінь” тв ін. – всі ці слова ведуть своє походження від тюркського jaby “кінь”.

Рос. ковер, ч., слвц. koberec, пол. kobierzec “килим”, анг. cover «накривати, крити» – Макс Фасмер припускає булгарське походження слов’янських слів (чув. *kavêr *kebir), маючи на увазі тюркские слова kiviz, kigiz “килим”. Всі вони можуть походити від тюркського kap- “накривати”.

Рос. ковыль, укр. ковил, ковила, болг. ковил – Карл Менгес давав три можливих варіанти тюркського походження цього слова (Менгес К.Г., 1978). Усі три варіанти далекі семантично і фонетично. (Пор. 1. уйг. qomy “бути в русі, турбуватися”. 2. алт. gomyrğaj “рослина з порожнистим стеблом”, «дудка». 3. тюрк. qavla “скидати шкіру, листя”). Булгарська мова як джерело запозичення підходить більше, бо чув. хăмăл “стебло, стерня” схоже на слово ковла і за формою, і за змістом більше. Слово цього кореня є також і в татарській- qamlı.

Укр. колимага, рос. колымага, рус. ст. пол. kolimaga, ст. ч. kolimah та ін. “віз різного типу” – багато вчених вважають, що це запозичення з монгольської (монг. xalimag “калмик, власне, високий віз”. Але шлях проникнення монгольського слова у слов’янские мови лишається темним. Скорш за все слово має булгарське походження (чув. кÿл “запрягати”, юпахjubax “кінь”). В такому випадку монгольське слово запозичене з тюркських (jabaq, jaby “кінь” широко розповсюджені слова в тюркських мовах). Укр. кульбака «сідло» того же походження.

Сл. korĭcĭ, рус. корец, укр. коряк, пол. korzec та ін. слов. “ківш, коряк, мірка зерна” – чув. курка “ківш”.

Укр., рос. корчма, пол. karczma, ч., слвц. krčma і т.д. “шинок” – М. Фасмер вважав це слово «темним», але воно має булгарське походження (чув. кăрčама “брага”). А. Брюкнер вказував, що у церковно-слов’янській слово мало значення не тільки «шинок», але і хмільний напій.

Рос., костра, укр. костриця “льняна, конопляна костра”, пол. kostra “конопляна костра” та ін. слов. – чув. кăштра “полова, відходи”, очевидно, запозичене раніше з фракійської (алб. kashtё “полова, солома”).

Рос. крица “грудка заліза, покрита шлаком”, укр. криця “сталь” – чув. хурǎç, хурçǎ (тат. korıç, каз. quryš та ін.) „сталь” (раніше „гострий”).

Рус., укр. куга, кука “рогіз (Typha)” – чув. кука “рогіз (Typha)”. Слово присутнє також і в інших тюркських мовах.

Укр. кульбака – см. колимага.

Сл. kyta “жмут сіна, китиця, букет” (укр., рос. кита, слвц., пол. kita та ін.) – чув. кěтě “кущ”.

Укр., рос. лад, пол. lad, ч. lad – чув. лат "користь", "глузд", туркм. alat, тур. alet "прилад", "пристосування".

Сл. lava „лавка, полиця” (рос., укр., лава, лавка, ч. lavice, слвц. lavica та ін.) – чув. лав «віз».

Укр., рус. лоша , рос. лошадь “кінь” – чув. лоша “кінь” ( тур., тат. та ін. alaša).

Сл. *malina “малина” (укр., рус. малина, ч., пол. malina) – чув. палан, тат. balan “калина”. Переніс значення тим більше імовірний при поширеній рифмі "калина–малина".

Ст. ч. maňas “франт, глупак” – чув. mănaç “пихатий”.

Сл. *morzǔ “мороз” (Рус., укр., мороз, пол. mróz, ч., слвц., болг., серб. mraz) – Спільнотюркське buř, тобто burz (чув. пăр, тат boz, тур buz “лід” і т.д.).

Укр. нехай – чув. не “що” + хǎй “сміти”. Див. хай.

Укр. обід, рос. обед, пол. obiad та ін. – чув. апат “їжа, корм”.

Рус. пакость, укр. пакість, капость, пол. pakośċ, ч. pakost' та ін. – чув. пакăç “поганий”.

Рос. пирог, пол. pirog, укр. пиріг, ч., слвц. piroh “пиріг, м’ясний пиріг” – В тюркських мовах є подібні слова (тур. börek, чув. pürěk та ін.), але М. Фасмер заперечував тюркське походження слов’янских слов, оскільки схожі слова відсутні у південнослов’янських мовах. Як нам відомо, західні та східні слов’яни могли контактувати з булгарами і без посередника.

Сл. *pĭšeno “пшоно” (рос. пшено, ч. pšeno, укр. пшоно), серб pšena “особливий вид конюшини” (Meliotus), сл. pĭšenica “пшениця” – чув. пиçен "осот" (Cirsium vulgare). Насіння цієї рослини могло вживатися для їжі до поширення культурних злаків і його запозичена від булгарів назва могла поширитися на просо і пшеницю. Значення сербського слова підтримує це припущення.

Сл. *proso “просо” (укр., рус. просо, пол., болг, ч, слвц. proso) – і М. Фасмер, і В. Махек, і А. Брюкнер вважають, що походження цього «темне». Може слово має булгарське походження? (чув. пăрçа "горох").

Укр. пужално, укр., рус. пуга, «батіг» – чув. пуша „батіг”.

Рос. пырей, укр. пирій – чув. пăри “полба”.

Ч. sálat "палати", слвц. sálat’ "випромінювати, палати" – В. Махек припускав, що попереднє значення слів було «кидати, розкидати». В цьому випадку чув. салат "розкидати" може бути пов’язане зі слов’янськими словами.

Слвц. sanka “нижня щелепа” – чув. санка"лобна кістка".

Рус. сигать, блр. сігаць “стрибати” – чув. сик “стрибати”.

Рус. укр. собака, кашуб. sobaka "собака" – тур. гаг. köpek “собака”.

Укр., рус. сорок – чув. хěрěх “сорок” (в інших тюркських мовах для числівника «сорок» вживається слово qyrq і под.). Загалом, тюркське походження східнослов’янського слова припускаеться багатьма лінгвистами.

Рос. табор, пол. tabor, ч., слвц. tábor, укр. табір та ін. – слов’янскі слова можуть бути запозичені з угорської (уг. tábor “табір”, яке походить від чув. тапăр “водопій (місце водопою”), але булгарське слово могло бути запозичене в деякі слов’янскі мови безпосередньо, оскільки є російське слово табыр “стадо” (М. Фасмер).

Рос. тварог, творог, ч., слвц. tvaroh, пол. twaróg та інші «сир білий» – чув. турǎх “ряжанка”.

Рос. товарищ, укр. товариш – чув. тавраш «рід, клан».

Рос. темя, укр. тім'я, болг. теме та ін – тюрк töbö, töpö (чув. тӳпе) "вершина, вершечок".

Рос. толмач, ч. tlumač, пол. tłumaч та інші. слов’янські слова зі значенням «перекладач» – загальноприйнятим вважається тюркське походження слова.

Укр. тирса “ковила” – чув. тырса “ковила”.

Укр.упир, рос.упырь та ін. слов. "вампір" – чув. Вупăр“нечистий дух”.

Укр. хабоз, хабуз “бузина (Sambucus)”, “осот (Cirsium)”, хабазь “бур’ян” – чув. хăвăш “жимолость (Lonicera)”.

Укр. хай “нехай” – чув. хǎй “сміти”.

Пол. harcerz “скаут” – чув. харсăр "сміливий" походить від тюркського *qors “сміливий, злий”. Польське слово зберегло д. тюрк. звук rz. Подібні слова зі значенням «злодій, розбійник» є в сучасних тюркських мовах. Укр. харциз, харцизяка “розбійник, грабіжник” запозичене з якоїсь з них пізніше, ніж польське слово. Сюди же стосується слово «корсар», поширене у Європі з латини (corsarius), але з коренями, які сходять до тюркської основи.

Сл. xyža “хижа” (укр. хижа, рус. хижина, ч. chýše, слвц. chyža и т.д.) – чув. хÿше „курінь, хижа”. Слова цього кореня присутні в германських мовах (герм. hūsa, нім, Haus анг. house і т.д.). В словнику Ф. Клюге має позначку “походження неясне”.

Сл. xǔmeljĭ «хмель» (рус. хмель, болг. хмел, укр. хміль, пол. chmiel, ч., слвц. chmel и т.д.) – слова цього кореня широко поширені у багатьох індоєвропейських і фінно-угорських мовах. Вчені вважають, що шляхиь їх поширення дуже складні, але погоджуються, що мав бути одне спільне джерело запозичення. Деякі бачать його в мові булгарів (пор. чув. xămla «хміль»), інші ж сумніваються у можливості проникнення булгарського слова далеко в європу (лат. humulus, ст. анг. hymele , півн. герм. humli).

Рус., укр. хомут, ч. chomout, слвц. chomút, пол. chomąt “хомут” – чув. хăмăт “хомут”. Булгарське походження слова можна вважати обгрунтованим, бо подібні слова є також в інших тюркських мовах. Сумніви викликаються тими ж причинами, що і в попередньому випадку. Тим не менше, поява носового голосного ą в польському слові потребує пояснення.

Укр. чакан, рос. чакан „рогіз” (Typha) – чув. чакан „рогіз”.

Укр., болг., рос., блр. та ін. час – чув. час "скоро, бистро, зразу, часто, рано".

Укр. чепурний, слвц., ч. čiperný “жвавий, вправний”, серб. čeperan “жвавий, спритний”, – чув. чипер , тат. čiber "гарний".

Cлав. *čьrtъ (рос. черт, укр чорт, пол. czart, ч., слвц. čert) – чув. хĕрт-сурт „домовик”. Варто нагадати, що чув. х може походити з к, тобто чуваське слово первісно могло звучать як кĕрт, звідки закономірно слов. *čьrtъ. В скандинавській міфології є Сурт „вогняний велетень”. Пор. укр. бабай.

Рус., болг., серб. чета, укр. чота "загін", рум. ceata "юрба" – чув. кĕтÿ "стадо, зграя" від тюрк. kütä "пасти".

Укр. чи – питальне слово – чув. –ши – питальна частка.

Укр чумак – слово не має етимології і, можливо, не є давнім, але цікаво що в киргизькій мові є подібне слово čomču "мандрівний казах-продавець солі".

Укр. ша! “тихо, заспокійся!” – чув. ша! “баста, кінець!”

Укр. шувар “аїр болотний” (Acorus calamus) – Добродомов припускає давньобулгарське походження слова (Див. словник М. Фасмера).

Укр., рус. щука та ін. под. слов. назви риби Esox – Пош. тюрк. čöke "стерлядь" (Acipenser ruthenus).

Сл. *jucha “уха” (укр. юшка, серб juha, рус. уха и т.д.) – чув. яшка “спільна назва перших страв”.

Праслов. *jačmy “ячмінь” (укр. ячмінь, рус. ячмень, ч. ječmen, пол. jęmień і т.д.) – чув. ясмăх "сочевиця”. Переніс назв росли – звичайне явище, особливо тих, що мають спільні якості. В цьому випадку такою якістю є їстивність.


Можна навести буквально «математичний» доказ контакту булгарів зі слов’янами, а саме з предками чехів і словаків й цей контакт міг статися тільки поблизу прабатьківщини останніх. Існує фонетичний і семантичний збіг поодинокого серед тюркських мов чув. салат "розкидати" із слц. sàlat’ "випромінювати, пашіти", ч. sàlat "палати". Махек подає ці слова із старим значенням hàzeti, metati "кидати". Спробуємо підрахувати ймовірність такого збігу для даного конкретного випадку. Для цього нам треба знати певні закономірності словотворення в чуваській мові. Для аналізу таких закономірностей було взято 2100 чуваських слів. З них приблизно 210 слів починаються з букви с. Отже ймовірність того, будь-яке чуваське слово почнеться з с дорівнює 210:2100= 1/10. Проаналізувавши всі слова з початковим с можна знайти ймовірність того, що другою буквою слова з початковим с буде буква а. Ця ймовірність дорівнює 1/6. Так само можна знайти ймовірність того, що третьою буквою буде л, а четвертою знову а. Відповідно ці ймовірності дорівнюють 1/12 і 1/8. Проаналізувавши всі слова типу калах, салах, палах, валах, де друге а – будь-яка голосна, а х – будь-яка приголосна, можна знайти ймовірність того, що подібне слово закінчиться на т. Ця ймовірність теж дорівнює 1/10. Перемноживши всі ці значення окремих ймовірностей між собою, ми будемо знати приблизне значення ймовірності виникнення в чуваській мові слова салат: 1/10x1/6x1/12x1/8x1/10= 1/57600. Тепер треба підрахувати ймовірність того, що слово салат буде мати сенс близький до значення "кидати". Наявні у нашому списку 2100 чуваських слів можна розділити на групи слів, які можуть відповідати певним загальним семантичним одиницям. Такий поділ є до певної міри суб’єктивним, бо границі між семантичними полями є завжди надзвичайно розмиті. Однак, напевно, ніхто не буде заперечувати проти того, що поділ усіх 2100 слів на 100 умовних семантичних одиниць є достатнім для того, щоб змістове поле кожної з цих одиниць в надзвичайно малим ступеню могло би перекривати інше семантичне поле. Тоді ймовірність того, що чуваське слово салат може мати зміст близький до значення "кидати, розкидати, метати, швидко рухатись чи вилітати назовні і т.д." буде дорівнювати щонайменше 1/100. Відповідно, ймовірність того, що у чуваській мові виникне слово фонетично і за значенням подібне до слц. sàlat’ та ч. sàlat "кидати, метати" буде дорівнювати 1/5760000. Якщо подібних "збігів" є кілька, то загальна ймовірність їх випадкового виникнення в різних мовах може визначатися одиничкою з кількома десятками нулів після коми. Практично це означає, що при доброму фонетичному і змістовому збігу двох слів із неспоріднених мов з числом фонем п’ять і більше, одне з них є запозиченим якимось шляхом, при умові, що обидва слова не мають ономатопоетичного, звуконаслідувального характеру, який робить імовірним виникнення подібних слів незалежно в різних мовах. Наприклад, поширеному слов'янському слову дуда, дудка добре відповідає чагат. і тур. düdük “сопілка, свиріль”. Миклошич і Бернекер вважали слов’янське слово запозиченим з тюркських, але Фасмер, посилаючись на Брюкнера, співзвуччя цих ономатопоетичних слів вважає “чистою випадковістю” (Фасмер М., 1964, Т1, 550). Ясно, що тут сумніви відносно запозичення слов’нського слова з тюркських мов мають підставу, отож, слов. дуда не можна включити до множини безсумнівних запозичень.


Література


Brückner Aleksander. 1996. Słownik etymologiczyny języka polskiego. Warszawa.

Holthausen F. 1974.Altenglisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg.

Kluge Friedrich. 1989. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin – New York.

Machek V. 1957. Etymologicky slovnik jazyka českeho a slovenskeho. Praha.

Peisker J.1905. Die älteren Beziehungen der Slawen zu Turkotataren und Germanen. Stuttgart.

Кобів Ю. 2004. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. Київ.

Менгес К.Г. 1978. Восточные элементы в «Слове о полку Игореве». Ленинград.

Скворцов М.И. (ред.). 1985. Чувашско-русский словарь. Москва.

Стецюк Валентин. 1998-2000. Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі. Книга 1, 2. Київ – Львів.

Фасмер Макс. 1964 – 174. Этимологический словарь русского языка. Москва.





Free counter and web stats

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1978 – 2019 В.М.Стецюк

Передрук статей із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на мій сайт

Сайт живе на

Число завантажень : 6194

Модифіковано : 24.05.2019

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.