Украинские фамилии черкесского происхождения
По данным Сарматского ономастикона в начале первого тыс. н.э. адыги по количеству были на четвертом месте после иранских народов, тюрок и англосаков, составляя 10% всего населения. Все эти народы оставили свои следы в топонимии Украины. Кроме того, в Украине много фамилий, имеющих курдское и древнебулгарское происхождение. Очевидно, остатки сарматского населения степей Украины оставались до прибытия этнических украинцев, постепенно были ими ассимилированы, но в некоторых случаях сохранили свои имена в украинских фамилиях. В этой связи была сделана попытка найти среди украинских фамилии возможного адыгского происхождения, свидетельствующих о присутствии в Украине черкесов. Для поиска использовался кабардинский язык как один из адыгских. Ниже приводятся результаты этих поисков.
Бадзюх, 232 носія цього прізвища, найбільше в Корсунь-Васильківському районі Київської обл. (87) – каб. бадзэ "муха".
Бадзь, 83 носії цього прізвища, найбільше в Жовківському районі Львівської обл. (54) – каб. бадзэ "муха" або бэдж "павук".
Бадзьо, 57 носіїв, найбільше в Ужгородському районі Закарпатської обл. (10) – каб. бадзэ "муха" або бэдж "павук".
Бзенко, 232 носія цього прізвища, найбільше в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської обл. (87) – каб. бзэ 1. "язик", 2. "мова".
Билим, 331 носій цього прізвища, найбільше у Козелецькому районі Чернігівської обл (41) і Машівському районі Полтавської обл. – каб. былым "багатство".
Блащук, 1822 носія цього прізвища, найбільше у Києві (73), Барському районі Вінницької обл (64), Ізяславському районі Хмельницької обл. (62) – каб. благъэ "родич".
Гижа, 180 носіїв, найбільше у Києві (29) і Козятинському районі Вінницької обл. – каб. хъыжьэ "смыливий".
Гупса, 26 носіїв, найбільше у Харкові (12) – каб. гупсэ "середина, центр".
Дей, 257 носіїв, найбільше у Дніпрі (43) – каб. дей "горіхове дерево, ліщина".
Джигун, 258 носіїв, найбільше у Чемеровецькому районі Хмельницької обл. (43) – каб.
джегу "гра, танці", джєгун "брати участь в танцях, вечірці". Походження українського джигун вважається неясним, але зіставлення з кабардинським словом не виключається (Мельничук О.С. 1985, 52).
Джиджора, 150 носіїв, найбільше у Монастириському районі Тернопільської обл. (44) – каб.
джыджэ "блискучий",
Дзига, 249 носіїв, найбільше у Кобеляцькому районі Полтавської обл. (44) – каб.
дзыгъуэ "миша".
Диджик, Діджик, 14 носіїв, найбільше у Новобузькому районі Миколаївської обл. (43) – каб. дыдж "гіркий", дыджа "гіркота", "злість".
Жигадло, 926 носіїв, найбільше у Києві (88) – каб. жыгделэ "клен".
Жигайло, 888 носіїв, найбільше у Жовківському районі Львівської обл. (106) – каб. жыгей "дуб", жыгеилъэ "дубняк".
Жигун, 774 носія, найбільше у Києві (145) і Носівському районі Чернігівської обл. (143) – див. Джигун.
Жигунов, Жигунова, 462 носія, найбільше у Києві (34) – див. Джигун.
Жуматій, 146 носіїв, найбільше у Добровеличківському районі Кіровоградської обл. (22) і Первомайському районі Миколаївської обл. (22) – каб. жумарт "щедрий".
Коцаба, 565 носіїв, найбільше у Коломийському районі Іванофранківської обл. (86) – каб. кусабэ "смугастий".
Кулай, 602 носія, найбільше у Володимирецькому районі Рівненської обл. (68) – каб. къулай "багатій".
Курмак, 48 носіїв, найбільше у Михайлывському районі Запорізької обл. (68) – каб. къурмакъей "горло".
Мамирін, Мамиріна 24 носіїв, найбільше у Снігурівському районі Миколаївської обл. (17) – каб. мамыр "мир, спокій", "тиша".
Мамиркін, Мамиркіна 40 носіїв, найбільше у Макіївці і Луганську (по 7) – каб. мамыр "мир, спокій", "тиша".
Мурафа, 109 носіїв, найбільше у Галицькому районі Іванрфранківської обл. (52) – каб. морафэ "бежевий, світлокоричневий".
Сабала, 35 носіїв, найбільше у Борщівському районі Тернопільської обл. (68) – каб. сабала "курный".
Сабій, 81 носій, найбільше у Сімферопольському районі, Крим (68) – каб. сабий "дитя".
Цибак, 205 носіїв, найбільше у Борщівському районі Тернопільської обл. (52) – каб. цыбэ "волохатий".
Шубак, 96 носіїв, найбільше у Старосамбірському районі Львівської обл. (52) – каб. шубакъ "черепаха".