Раціональна складова
ІІА. Клас раціонально-рефлекторний
До цього класу включена тематика, в якій відбуваються раціональні поняття, позитивні судження.
а) Мало –багато
| Багато – 32 | Много – мало – 336 |
| Більший – 75 | |
| Трохи – 38 | ------------ | ------------ |
| 145 (0,69%) | 336 (1,16%) |
Німці (разом з тематикою "велике – мале") – 1,65%, росіяни – 1,16%, іспанці – 1,06%, українці – 0,69%. Різниці невеликі.
б) Далеко –близько
| Далеко – 27 | Простор – 33 |
| Далеко – близко – 32 | ------------ | ------------ |
| 27 (0,13%) | 65 (1,16%) |
Росіяни – 0,22%, німці – 0,20%, українці – 0,13%, іспанці 0,05%. Значення занадто мали, щоб робити якісь висновки.
в) Однакове – неоднакове
| Неоднакове – 101 | Разное – одно – 213 |
| Однакове – 325 | |
| Річ на двоє – 53 | ------------ | ------------ |
| 479 (2,28%) | 213 (0,73%) |
Іспанці – 4,18%, німці – 4,07%, українці – 2,28%, росіяни – 0,73%. Схильність до порівняння зменшується з заходу на схід.
г) Минуле – майбутнє
| Ті года – 51 | Былое – будущее – 341 |
| Давно діється – 30 | |
| Старовинне -13 | |
| Перевівсь – 37 | |
| Тепер – 11 | ------------ | ------------ |
| 142 (0,68%) | 341 (1,17%) |
Росіяни – 1,17%, іспанці – 1,06%, українці – 0,68%, німці – 0,24%. Можна помітити, що зацікавленість минулим і майбутнім корелюється з емоційністю.
д) Облік – рахунок – гроші
| Лічба – 192 | Счет – 57 |
| Гроші – золото – срібло – 105 | Деньги – золото – 96 | ------------ | ------------ |
| 296 (1,40%) | 153 (0,53%) |
Німці – 1,89%, іспанці – 1,86%, українці – 1,40%, росіяни- 0,53%. Оскільки у Даля розділу «Деньги-золото» нема, підрахунок вівся по інших розділах, але, можливо, не всі прислів’я і приказки цієї тематики були виявлені. Однак видно, що облік, рахунок, гроші більш властиві німцям і іспанцям, ніж українцям і росіянам.
е) Мова
| Річ – мова – 328 | Язык – речь – 409 |
| Народ – язык – 93 | |
| Пословица – поговірка – 36 | ------------ | ------------ |
| 328 (1,56%) | 538 (1,85%) |
Німці – 1,89%, росіяни- 1,85%, іспанці – 1,60%, українці – 1,56%. В цілому різниця невелика, але у Номиса мало йдеться про саму мову, а даються приклади типових запрошень, прощань, глузливих оцінок слів іншого тощо. Про рідну мову практично нічого нема, тому і не диво, вона в українців не в пошані.
є) Назва – ім'я
| Название –имя – кличка – 67 (0,23%) |
У Номиса спеціального розділу з такою тематикою нема, в німецькій і іспанській збірках теж вона чітко не виявлена
Приклади з українського і російського фольклору для всього класу
| • Велике дерево поволі росте | • Из малого выходит великое |
| • У великому судні, та на самому дні | • С миру по нитке – голому рубаха |
| • Хто старший, то не менший | • Мал золотник, да дорог |
| • Єдні дідьки бояться хреста, а другі – батога | • За морем телушка – полушка, до рубль перевоз |
| • Чумак чумака бачить здалека | • Близко видно, до ногам обидно |
| • Сміється верша з сака, бо й сама така | • Украл топор, а говорит, что не вор |
| • Одна дяка, що за рибу, що за рака | • Хрен редьки не слаще |
| • За старого Хмеля людей було жменя | • После дождичка в четверг |
| • Де ся тії часи діли, що самі ковбаси до губи летіли | • Кто старое помянет, тому глаз вон |
| • Три мішки гречаної вовни і усі три неповні | • Хоть редко, до метко |
| • Хвались жінкою не в сім день, а в сім літ | • Знать бы, где пасть, так бы соломки подостлать. |
| • Хіба ж є пани, яким гроші не милі? | • Полтина без алтына, без сорока семи копеек |
| • Лучче цнота в болоті, як не цнота в золоті | • Бог любит троицу |
| • Пословица недаром молвится. |
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)
| • З жінками і грошима не жартуй | • Дешеве стане дорогим, коли непотрібне |
| • Менше говорити, більше робити | • Яка плата, така і робота |
| • Одне необережне слово зіпсує всю справу | • Треба багато часу, щоб зробити мало доброго, і треба мало часу, щоб зробити багато поганого |
| • Міняє лисиця шкуру, але зберігає натуру | • І короткий льон має довге волокно |
| • У маленьких пляшках зберігають добре вино | • Хто говорить все, що хоче, скоро почує, що не хоче |
| • Гроші шукають грошей | • Сміх і плач в одному міху лежать |
| • Хто багато спить – мало отримує | • Година спання перед обідом ліпше, ніж дві після обіду |
| • Багато снігу у полі – багато хліба у стодолі | • Хто драбину тримав, винний так само, як і злодій |
| • Одним ударом вбити три мухи | • Криве дерево горить так само, як і пряме |
| • Чотири ока бачать більше, ніж два, а вісім бачать більше, ніж чотири | • Легкі гроші – легкий крам |
| • З двох поганих вибирають найменше | • Коли двоє роблять те саме, то це вже не те саме |
| • Мало грошей – мало руху | • Припиняй жарти на найцікавішому місці |
| • Хто дурнем народився, дурнем і помре | • Їж варене, пий чисте, говори те, що істе |
Раціонально-рефлекторна складова найсильніше виражена в іспанському фольклорі (11,20% прислів’їв і приказок), далі йдуть німці – 10,82%. В українців і росіян ця частка набагато менша (6,25% і 5,56% відповідно). Невелика перевага українців над росіянами складається головно за рахунок двох розділів "Однакове – неоднакове" і "Облік – рахунок – гроші". Очевидно, українцям більш властиве почуття порівняння, кількісної оцінки, але вони далеко відстають від західних європейців.
ІІБ. Клас раціонально-евалюативний
В цей клас включена тематика, яка відбиває загальні думки, міркування, ставлення до буття взагалі і до трудової діяльності зокрема.
а) Логічне мислення, наука
| Причина – 108 | Повод – причина – 17 |
| Сам винен – 67 | Причина – следствие – 65 |
| Сила в чому – 82 | Причина-отговорка – 78 |
| Наука – 148 | Начало-конец – 188 |
| Забувсь – 15 | Сущность – наружность -366 |
| Грамота – 106 | |
| Ученье- наука -313 | |
| Память – помин -36 | ------------ | ------------ |
| 420 (1,99%) | 1169 (4,03%) |
Іспанці – 7,20%, німці – 4,85%, росіяни – 4,03%, українці – 1,99%. Для західних європейців логічне мислення і важливість для людини науки більш властиве, ніж словнам, але і в російському національному характері ця риса виражена сильніше, ніж в українців.
Приклади з українського і російського фольклору
| • Яке насіння, таке і коріння | • Где дым, там и огонь |
| • Хто не слухає тата, той послухає ката | • Что на зеркало пенять, коли рожа крива |
| • Знайко біжить, а незнайко лежить | • У кого много причин, тот много врет |
| • Хто трудиться, той журиться. | • Была бы голова, будет и булава |
| • Хвилозохв, а кобили в хомут не вміє запрягти | • Не за то волка бьют, что сер, а за то, что кобылу съел |
| • Знаєш ти в гарбузі смак! | • Мал почин, да дорог |
| • У нелюбої куми не смачні і пироги | • Доброе начало полдела откачало |
| • Хто багацько знає, той мало має | • Начало трудно, а конец мудрен |
| • Не учися розуму до старості, але до смерті | • По платью встречают, по уму провожают |
| • І по премудрих чорт часом їздить | • Не место красит человека, а человек место |
| • Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє | • Кто хочет много знать, тому надо мало спать |
| • Я вже більше забув, ніж ти знаєш | • Ученье — свет, а неученье — тьма. |
| • Ти казане кажеш, а я від людей чув | Русак до читанья, хохол до спеванья |
При певній схильності до порівняння українці досить скептично ставляться до науки, очевидно вважають, що і без того досить розумні. Деякі приклади демонструють просто зневажливе ставлення до науки і знань. Українському прислів'ю "Хто багацько знає, той мало має" російського аналога не знайдено. Нехіть до навчання українців засвідчив і Микола Костомаров, коли викладав у Київському університеті в 1846 р.: "Малоросійське юнацтво, уродженці лівого берега Дніпра, за винятком небагатьох обдарованих особливими видатними талантами, відрізняється якоюсь тупуватістю, лінощами і апатією до розумової праці". Очевидно, таке ставлення до науки характеризує , з одного боку, самовпевненість українців, а з другого, воно обумовлене відсутністю суворої необхідності шукати в науці засобу задоволення матеріальних потреб, бо розумовими здібностями українці не обділені.
б) Практичний розум, досвід
| Розум – 66 | Ум –глупость – 593 |
| Дурень – 500 | Толк – бестолочь – 889 |
| Дурниця – 440 | Оплошность – расторопность – 409 |
| Дуріє– 17 | Забота – опыт – 170 |
| Не знається – 97 | |
| Битий жак – 80 | |
| Бувалий – 38 | |
| Клопіт – 67 | |
| Роззявляка – 82 | ------------ | ------------ |
| 1383 (6,57%) | 2061 (7,10%) |
Українці і тут на останньому місці. Однак розділяти практичний розум і досвід з набутими теоретичними знаннями складно. Очевидно ці два підкласи треба розглядати разом. Тоді сумарний розподіл буде такий: іспанці – 14,94%, німці – 13,39%, росіяни – 11,23%, українці 8, 56%.
Приклади з українського і російського фольклору
| • Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть | • Не покупай лишнее, придется продавать нужное |
| • Дурний, коли мовчить, за розумного виходить | • Умный любит учиться, а дурак учить |
| • Не вміє хвоста коню зав’язати | • От добра добра не ищут |
| • Знаємо без попа, що в неділю свято | • Мужик умен – пить волен, мужик глуп – пропьет и тулуп |
| • Розкажи батькові свому лисому! |
в) Енергійність, рухливість
| Бурлак – гайдамака – 22 | Покой – движение – 32 |
| Невмосне – 65 | Тишина – шум – крик – 68 |
| Спокій – 53 | Сон – 74 |
| Сон – 126 | Путь – дорога – 107 |
| Мандрівочка – 41 | |
| Дорога – 168 | ------------ | ------------ |
| 475 (2,26%) | 281 (0,97%) |
Темперамнт населення у країнах з теплим кліматом жвавіший. Тут на першому місці іспанці – 2,84%, українці – другі (2,26%), менше у німців і росіян (відповідно 1,94% і 0,97%) Відчутна різниція між українцями і росіянами (2,26 > 0,97), всупереч думці Донцова про пасивність українців, свідчать що вони значно більш енергійні, ніж росіяни. Очевидно, Донцов не знав росіян в глибині Росії. Подані тут розділи "Спокій, "Сон" не суперечать загальній тематиці:
Приклади з українського і російського фольклору
| • Зі спання не купиш коня, а з лежі не справиш одежі | • Пыль столбом, дым коромыслом – не то от таски, не то от пляски |
| • Хапається, як попівна заміж | • Под лежач камень и вода не течет |
| • Дуріє, бо йому ся добре діє | • В дорогу идти – пятеры лапти сплести |
| • Хто часто в дорозі, був під возом і на возі | • Мечется, как вор на ярмарке |
г) Праця, господарство, ремесло
| Земля – 24 | Работа – праздность – 487 |
| Праця – 138 | Земледелие – 585 |
| Лінивий – 212 | Ремесло – снаряд – 88 |
| Ледащо – 71 | Ремесло – мастер – 111 |
| Дбати – 30 | Торговля – 338 |
| Недбалиця – 24 | Займы – 159 |
| Ремесло – 103 | Надзор – хозяин – 133 |
| Різні ремесла – 200 | Двор – дом – хозяйствр – 231 |
| Купля – продаж – 234 | Животное – тварь – 247 |
| Міньба – 15 | |
| Гроші – 132 | |
| Борг – 61 | |
| Господар – 64 | |
| Догляд – 6 | |
| Хата – 90 | |
| Своя хата – 46 | |
| Прясти – 4 | |
| Скотина – 70 | |
| Птиця – 12 | ------------ | ------------ |
| 1536 (7,30%) | 2369 (8,17%) |
Результати в цьому підкласі досить несподівані Найбільшу частку фольклору, присвяченого праці мають росіяни (8,17%), за ними йдуть українці (7,30%). Виявляється для слов'ян праця має більше значення, ніж для мешканців старої Європи, бо німці мають тут 4,85%, а іспанці 2,67% фольклору. Кількісна перевага росіян дещо втрачає на вазі, коли розглядати якісний бік фольклору, бо до праці можна ставитися по-різному. Деякі подані нижче приклади російських прислів’їв, очевидно, мають подвійний сенс, але не завжди вживаються жартома. В українському фольклорі багатьом російським прикладам зневажливого ставлення до роботи аналогів (в усякому разі в такій самій кількості) не знайшлося
Приклади з українського і російського фольклору
| • Трудяща копійка годує довіку | • Дело не медведь, в лес не уйдет |
| • Хто робить, той голий не ходить | • Лежи на боку, да гляди на Оку |
| • Тільки сир одкладений гарний | • Люди пахать, а мы руками махать |
| • Вчи лінивого не молотити, а вчи голодом | • Люди жать, а мы под межой лежать |
| • Хто любить піч, тому ворог Січ | • Лень прежде нас родилась |
| • Недбалиця гірша од п’яниці | • Хоть бы три дня не есть, а с печи не слезть |
| • Де не положив, там не візьмеш | • Работа веселье любит |
| • Де оком не доглянеш, там калиткою тряхнеш | • От трудов праведных не наживешь палат каменных |
| • Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика Жид, а Жида пан, а пана юриста, а юристів чортів триста | • Без труда не выловишь рыбку из пруда |
| • З однієї липи двічі лико не деруть | • Лежи моя куделя хоть целую нделю |
| • Діло без кінця, як кобила без хвоста | • От работы не будешь богат, а будешь горбат |
| • Щоб рибу їсти, треба у воду лізти | • Не работа сушит, а забота |
| • За все береться, та не все вдається | • Трутни горазды на плутни |
| • Хазяїна і Бог любить |
д) Людина
У Номиса спеціального розділу про людину нема. Згідно з тематикою розділу Даля "Человек" до розгляду був взятий український фольклор наведених нижче розділів, зміст яких відповідає розділам Даля "Человек"і "Баба – женщина".
| Тілисте, виріс- 141 | Человек – 615 |
| Сильний – 145 | Баба – женщина – 84 |
| Гарна – 104 | |
| Замашний – 40 | |
| Бридкий – 97 | |
| Сором – 57 | |
| Нема без вади – 10 | ------------ | ------------ |
| 594 (2,82%) | 699 (2,41%) |
Людина як така більше цікавить іспанців (4,53% іспанського матеріалу присвячено саме їй). Значно поступаються їм у цьому сенсі українці і росіяни(2,82% і 2,41% відповідно). Німці ж властивостям людини приділяють уваги найменше (1,74%). Українці приділяють більшої ваги фізичним властивостям людини. Відповідно до назв розділів у них в пошані здорові, "тілисті" люди. Натомість німці (особливо) і іспанці розглядають людину не з точки зору її зовнішніх або фізичних даних, а більше з точки зору розумових здібностей і рис характеру. У німців досить багато приказок про жіночу балакучість, хитрість тощо.
е) Здоров'я, молодість, старість, хвороба
| Молоде і старее – 196 | Молодость – старость – 241 |
| Хвороба – 144 | Здоровье-хворь – 228 |
| Здоров'я – 33 | |
| Лікарі – 12 | |
| Шептуха – 95 | ------------ | ------------ |
| 480 (2,28%) | 469 (1,61%) |
Найбільше проблемам віку, здоров'я і хворіб турбує українців (2,28%), Недаремно ж серед видатних вчених медиків Росії і Радянського Союзу було багато українців (Богомолець, Бурденко, Заболотний, Стражесько та багато інших. В інших галузях науки ми такого не спостерігаємо. Приблизно так само ці питання турбують і німців (2,13%). Для іспанців вони важать найменше (0,53%), а росіяни десь посередині (1,61%)
Приклади для двох останніх розділів
| • Молода була – дурна була, стара стала – дурна стала | • Что в рот полезло, то и полезно |
| • І так багато лиха всякого, так Бог ще й жінок наплодив | • И худой человек проживет сто лет |
| • Там така, що бублика з'їси, поки обійдеш | • Кровь с молоком |
| • Зуби, як ріпа | • Грудь лебедина, походка павлина |
| • Сором назвати, а гріх потаїти | • Без болезни и здоровью не рад |
| • Діди строють, а баби гноють | • Волосом сед, а совести нет |
| • Щоки як кавуни | • Зелен виноград не сладок, а молод человек не крепок |
| • У сироти два роти: одним їсть, другим бреше | • Береги платье снову, а честь смолоду |
| • Велетню у світі недовго жити | • Рысь пестра сверху, а человек изнутри |
| • Василю, не бери на силу | • Волос долог, а ум короток |
| • Роди, бабо, дитину, а бабі сто літ | • Кривой не беда, а горе криводушный |
| • Як Бог поможе, то й баба поможе | • На то два уха, чтоб больше слухать |
| • Прийде сто баб, та принесе сто лих | • Здоров на еду, да хил на работу. |
є) Життя – смерть
| Смерть – 214 | Жизнь – смерть – 385 |
| Жити – 50 | ------------ | ------------ |
| 264 (1,25%) | 385 (1,33%) |
Тематика життя і смерті найбільше представлена в німецькому фольклорі (3,2%). Однаково турбуються проблемами життя і смерті росіяни і іспанці (по 1,33%), найменше – українці – (1,25), але різниця невелика.
ж) Рід, сім'я, діти
| Чоловік і жінка – 251 | Муж-жена – 356 |
| Рід – 97 | Дети – родня – 297 |
| Діти – 184 | Семья – родня – 260 |
| Син – 54 | Род – племя – 225 |
| Батько – 122 | Одиночество – женитьба – 262 |
| Мати – 82 | Жених – невеста – 153 |
| Дочка – 31 | Сватовство – 92 |
| Брат – 24 | Свадьба – 146 |
| Дядько -17 | |
| Інші -125 | ------------ | ------------ |
| 1269 (6,03%) | 1791 (6,17%) |
Рід, родина відображаються у фольклорі слов'ян значно більше, ніж у німців і іспанців. У росіян цій проблемі присвячено 6,17% приказок і прислів’їв, в українців – 6,03%. В німецькому фольклорі ця частка складає 3,59%, але більша частина приказок стосується одруження, а не взаємин членів родини. При практично однаковій вазі, яку приділяють українці і росіяни родинним зв’язкам, впадає в очі, що у росіян у тематиці "Рід-плем’я" багато йдеться про наслідування дітьми характеру батьків, в той час як в українському фольклорі переважає відображення сімейних стосунків, при чому багато уваги приділяється дітям, особливо синам, а також батькові, менше жінці як матері. Центральне місце матері в українській родині, яке пов’язується багатьма дослідниками з хліборобською традицією в черговий раз не підтверджується. Відміна українців від росіян також у тому, що останні більше уваги приділяють питанню одруження (цій тематиці у росіян присвячена удвічі більша частка фольклору). Іспанців питання родини турбують мало (1,95% фольклору на цю тему)
Приклади з українського і російського фольклору
| •
Жінка, як лозинка, куди схочеш, туди й схилиш |
• Дети крадут, отец прячет, дети воруют, мать горюет |
| • Жінка як торба – що покладеш, то і несеш |
• То и клад, что в семье лад |
| • Коваль кує, а ковалиха до корчми йде |
• Держись, как за родного отца! |
| • Малі діти не дають спати, а великі – дихати |
• От худого семени не жди доброго семени • Род службе не помеха |
| •
Гарна мазана паляниця, а не дитина |
• Уродила мать, что и земля не принимает |
| • Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому |
• Воля и добрую жену портит |
| • Шануй батька та Бога – буде тобі всюди дорога |
• Невеста родится, жених на конь садится |
| • Боягузливого сина мати не плаче | • Шубу бей – тепле, жену бей – милее • Жене спускать – добра не видать |
| •
Дівчата ростуть, як собача лобода, а хлопці – як камінь |
•
Девка не жена, порода не одна • На что отец, коли сам молодец |
з) Їжа
При відображенні ставлення до їжі Номис спеціально не вділив розділу, але за тематикою Даля можуть підійти нижче подані розділи
| Злидні – голод – 77 | Пища – 560 |
| Хліб – 287 | |
| Пити- 31 | ------------ | ------------ |
| 395 (1,87%) | 560 (1,93%) |
Загальнолюдська проблема харчування і голоду однакова для всіх народів і у фольклорі представлена приблизно однаково, хоча різниця між важливістю цієї проблеми для іспанців і росіян все-таки відчутна. Порівняймо: росіяни – 1,93%, українці – 1,87%, німці – 1,69%, іспанці – 1,24%.
и) Час, пори року
| Місяць, (календар, прикмети) – 155 | Времена года – 330 |
| Неділя – 56 | |
| Погода – рік – 250 | ------------ | ------------ |
| 461 (2,19%) | 330 (1,14%) |
Найбільше час, пори року відображені у фольклорі іспанців (3,73% від загалу), за нами слідують українці (2,19%), далі – німці (1,99%) і останні росіяни (1,24%)
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)
| • В торгівлі дурнів нема | • Хто погано одружується, пізно овдовіє |
| • Кувати холодне залізо | • Знання місця не займає |
| • Добра робота сама себе хвалить | • Хто хоче вчитися без книг, той черпає воду решетом |
| • Коли чорт застаріє, він у ченці ся запише | • Багато знають багато, усе – ніхто |
| • Знання – окраса людини | • Великим панам і гарним жінкам треба служити, а не вірити |
| • Хто боїться смерті, тому мед гіркий | • Старанність – матір щастя |
| • Навіть волосинка свою тінь має | • Багато професій псують майстра |
| • Дід, якщо одужає, сто років живе | • Людина ушляхетнює місце |
| • Не той майстер, хто діла боїться, а той майстер, кого діло боїться | • Дурні доми будуть, а розумні їх купують |
| • Від синів нещастя, а від дочок ще більше | • Добросердечна мати виховує вошивих дітей |
| • В добрих руках і бубон добре звучить | • Щоб подружжя було довгим, жінка має бути сліпою, а чоловік – глухим |
| • Голод жене вовка з лісу | • Діла – фрукти, слова – листя |
| • Хто дурнем народився, дурнем і помре | • Жодна сукні так не пасує жінці, як мовчанка |
| • Жорно ніколи не замшіє |
Загалом за значенням раціонально-евалюативної складової національного характеру росіяни, німці і українці майже не відрізняються, в іспанців ця складова помітно менша:
Росіяни – 34,87
Німці – 34,71%
Українці – 34,51%
Іспанці – 31, 85%
ІІВ. Клас раціонально-реактивний
В цьому класі буде розглянута тематика тих прислів’їв та приказок, в яких відбилися діючі в свідомості народів нормативні приписи. Ця тематика охоплює державні категорії, суд, розуміння справедливості, взаємовідношення між представниками різних соціальних станів чи щаблів тощо.
| Цар – 27 | Царь – 88 |
| Гетьман – 17 | Суд приказный – 42 |
| Суд – 132 | Суд – лихоимство – 105 |
| Рада – 48 | Суд – правда – 79 |
| Каяття – 20 | Сознание – улика – 32 |
| Пеня – 50 | Вина – заслуга – 152 |
| Найми – 130 | Преступление – грех – 46 |
| Пан – 388 | Казна – 32 |
| Козак – 118 | Закон – 23 |
| Мужик – 112 | Начальство – приказ – послушание – 141 |
| Начальник – служба – 61 | |
| Звания – сословия – 444 | ------------ | ------------ |
| 1042 (4,95%) | 1245 (2,29%) |
Приклади з українського і російського фольклору
| • Бог батько, государ – дядько | • Где царь, тут и правда |
| • Хоч і сволоч, а цереві в помоч, а ти пан, та баран | • Без царя земля вдова |
| • Цар води не вніме | • Светит одно солнце в небе, а царь русский на земле |
| • Служба вольності не тратить | • До неба высоко, до царя далеко • Род службе не помеха |
| • Що рада, то не зрада | • Не ведает царь, что делает псарь |
| • Без ради і військо гине | • Русский народ – царелюбивый |
| • Інша рада, гірш як зрада | • Послушание паче поста и молитвы |
| • Що вільно панові, то не вільно Іванові | • Старших и в Орде почитают |
| • От тобі хомут і дуга, я тобі не слуга | • В суд – ногой, в карман – рукой |
| • Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи | • Кому служу, того и руку держу |
| • З багатим не судися, з дужим не борисяь | • Хоть лыком шит, а начальник |
| • Казав пан, та й пішов сам | • Повиновение начальству – повиновение Богу |
| • Панська воля – наша доля | • Богатому идти в суд – трын-трава; бедному – долой голова |
| • Дай коневі вівса і жени його як пса | • С солдатом не спорить стать |
| • Не втікає пес від калача, а тільки від бича | • Барская просьба – строгий наказ |
| • На наш крам знайдеться пан | • Двум головам на плечах тесно |
| • Смаруй хлопа лоєм, а він все смердить гноєм | • Не делай своего хорошего, делай мое худое |
| • Казна жалю не зна | • Первый в совете, первый в ответе |
| • Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки | • Не пойдешь в звонари, не попадешь и в пономари |
| • Собака достойна корму | |
| • Повинную голову меч не сечет |
Виглядає дещо дивним, що представників старої Європи питання закону, права, влади турбують значно менше, ніж слов'ян. У іспанців ця складова разом з категорією людської свободи складає лише 1,06% фольклору, у німців 3,64%, в той час як у українців – 4,95%, а у росіян – 4,29%. Можливо, таке співвідношення частково викликане недостатньою репрезентативністю вибірки іспанського фольклору, але тим не менше, кидається в очі різниця того, що в іспанському і німецькому фольклорі є лише одиничні і нейтральні згадки про короля або кайзера, в той час як у російському фольклорі аж у 88 приказках згадується цар як символ всесильної влади. Щоправда, треба мати на увазі, що загальна кількість німецьких прислів’їв і приказок майже у 15 , а іспанських у 20 разів менша, ніж російських. Але в будь-якому випадку, російська приказка "Русский народ царелюбиый" знаходить своє підтвердження і в кількості і в змісті прислів’їв і приказок. В російському фольклорі переважають державницькі категорії (цар, закон, служба, звання, стан тощо), а,для прикладу, в українському – соціальні (пан, найми, мужик, козак). Привертає увагу також наявність розділу "Рада" в збірці Номиса, якому у Даля нема відповідника. Вважаючи на ліпшу природну внутрішню готовність росіян до підпорядкування, можна легко зрозуміти, чому адміністративно-командна система підходить їм більше, ніж українцям, для яких демократичні інституції типи ради мають помітне значення.
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)
| • Закон як лійка – широкий для мене і вузький для тебе | • Де нічого нема, там навіть король втрачає владу |
| • Звичай робить закон | • Сила йде поперед закону |
| • Поки в моєму домі, я – король | • Cуддя має мати однакові вуха |
| • Пани б’ються, а слуги платять за розбиті тарілки | • Ліпше по-селянськи їхати, ніж по-панськи йти |
| • Гроші не мають пана | • Для селянина і міщанина мур не перешкода |
| • Закони діють там, де бажають королі | • Коли князь захоче яблуко, слуги заберуть і яблуню |
| • Без посади нема оплати | • Великі пани – великі помилки |
| • Визнана помилка прощається | • Воля пана сильніше права селянина |
| • Хто має бука, той має і владу | |
| • Пан без грошей нічого не вартий |
В підсумку раціональна складова в національному характері німців за даними фольклору займає 49,17%, українців – 45,76%, росіян – 44,73%, іспанців – 44,11%.
