Беранже

В ногу, хлопаки, рушайте.

Годі, не вішать рушниці!

Люлька зі мною навіть

У безстроковій відпустці.

Був я вам батьком, хлопаки.

Уся в сивині голова…

Ось вона – служба солдата!

В ногу, хлопаки! Раз! Два!

Грудьми подайся!

Не скиглити, рівняйся!..

Раз! Два! Раз! Два!

Так, я прибив офіцера!

Молодий він ще ображати

Старих вояків. Для прикладу

Мають мене розстріляти.

Випив я… Кров заграла…

Зухвалі чую слова –

Тінь імператора встала.

В ногу хлопаки! Раз! Два!

Грудьми подайся!

Не скиглити, рівняйся!..

Раз! Два! Раз! Два!

Чесною кров’ю солдата

Орденів не отримати вам.

Я поплатився, було,

Завдали ми королям.

Ех! наша слава завмерла…

Подвигів наших чутки

Казкою стали в касернях.

В ногу, хлопаки! Раз! Два!

Грудьми подайся!

Не скиглити, рівняйся!..

Раз! Два! Раз! Два!

Ти, землячку, скоріше

До наших країв вертайся;

Ниви у нас зеленіші,

Дихати легше… Вклонись

Храмам селища нашого.

Боже! Старенька жива!..

Не вимові їй ані слова…

В ногу, хлопаки! Раз! Два!

Грудьми подайся!

Не скиглити, рівняйся!..

Раз! Два! Раз! Два!

Хто там так гучно ридає?

А! я її впізнаю…

Похід на Москву все згадує…

Так, відігрів я усю сім’ю…

У снігу важка дорога

Ніс її сина… Вдова

Вимолить мир мені в Бога.

В ногу, хлопаки! Раз! Два!

Грудьми подайся!

Не скиглити, рівняйся!..

Раз! Два! Раз! Два!

Люлька, ніяк, догоріла?

Ні, затягнуся ще раз.

Близько, хлопаки. За справу!

Геть! не зав’язувать очі.

Цілься вірніше! Не гнутись,

Слухать команди слова!

З Богом додому вертайтесь.

В ногу, хлопаки! Раз! Два!

Грудьми подайся!

Не скиглити, рівняйся!..

Раз! Два! Раз! Два!