Початкова сторінка

Валентин Стецюк (Львів)

Персональний сайт

?

Ірраціональна складова


IIIА. Клас ірраціонально-рефлексивний


В цьому розділі мають розглядатися ірраціональні образи у фольклорі обох народів, до яких належать релігійні погляди. Проте згадка Бога у фольклорі обох народів трапляється дуже часто. Не всі вони мають ірраціональний зміст, в більшості випадків під Богом мається на увазі реальний помічник у практичних справах. У цей клас включена паремія суто регiйозного характеру. Через малу кількість відповідного матеріалу в німецькій і іспанській збірках об’єктивно розділити його по трьох класах неможливо. В самому кінці буде зроблена його загальна оцінка, а поки що розглянемо слов'янський фольклор.


Дивується – 150 Чудо – диво мудреное – 93
Огонь-вода – 9
Чує душа – 5
------------------------
164 (0,78%) 93 (0,32%)

Належність поданих розділів до класу ірраціональних образів досить умовна, але й самі ці образи нечіткі, однак видно, що ірраціонально-рефлексивна частка у свідомості обох народів мізерна, отож, говорити про перевагу українців у цьому класі нема підстав.



ІІІБ. Клас ірраціонально-евалюативний


Забобони – 272 Суеверия – 500
Так годиться (прикмети) – 195 Вселенная – 23
Небо та інше – 193 Тайна – любопытство – 43
Потай – 87 Поиск – находка – 115
Сприт – 11 Стихии- явления – 54
Знахідка – 11
Пропав – 84
Віщий -6
Ворожка – 4
------------------------
863 (4,10%) 735 (2,53%)

Включення в цей клас теми "пошук –знахідка", на перший погляд, не є зовсім виправдане, але автор виходив з того, що в потаємному завжди щось містичне, а тема пошуку в збірках як раз і пов’язана з таємницями. У цьому класі, як і в попередньому перевага на боці українців.



ІІІВ. Клас ірраціонально-реактивний


Бог – 222 Бог- вера – 283
Молитва – 63 Вера – грех – 67
Гріх – 57 Вера – исповедание – 17
Віра – 14 Изуверство – раскол – 80
Церква – 123 Изуверство- ханжество – 75
Говіти – 27
Піст – 44
Той світ – 21
Святі – 17
------------------------
588 (2,80%) 522 (1,79%)

І в останньому класі ірраціональної складової перевага на боці українців. Українці здаються більш релігійними, ніж росіяни і ставлення останніх до релігії інакше, ніж у перших. Микола Костомаров цю різницю окреслив так: "в українців більше внутрішнього прив’язання й розуміння, в росіян більше ригористичної практики".


Приклади з українського і російського фольклору для всього розділу

Як Бог годить, то і мокрее горить Бог дал, бог взял
Кого Бог любить, того і карає Бог отымет, Бог и подаст
Богу молись, а сам стережись Господня воля – наша доля
Бачить Бог з неба, що кому треба Даст Бог день, даст Бог и пищу
Кого Бог сотворить, того не уморить Молись, а злых дел берегись
В чім не маєш смаку, не маєш і гріху На Бога надейся, а сам не полошай
Бог нерівно ділить, жде, щоб самі ділилися На человеческую глупость есть Божья премудрость
Чоловік стріляє, а Бог кулі носить На этом свете помучимся, на том порадуемся
Біг гріхом карає Не конь везет, Бог несет
Розумний молиться, а дурний плаче Бог дает путь, а дьявол крюк
Хто чого не знає, тому Бог прощає Грех сладок, человек падок
Коли сіно в стозі, забув о Бозі Ангел помогает, а бес подстрекает
Адам з'їв кисличку, а у нас оскома на зубах Близко церкви, да далеко от Бога
Як начнем постить, то нічого буде хрестить Русский народ не боится креста, а боится песта
Боже поможи, а сам не лежи Жить – Богу служить
Любящих и Бог любит

Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)


o Коли Бог не хоче, святі не допоможуть Якщо довірити таємницю німому, то він почне говорити
o У винограднику Господа все є. Руда борода небезпечна
o Дасть Бог горіхів, коли зубів не стане Намалюй чорта на стіні, то він і з'явиться
o Допомагай собі і тобі Бог допоможе Коли Бог дає посаду, дає і розум
o Бог для того, хто вірить в нього Божий млин працює повільно, але меле файно
o Вже в самому гріху кара Чим ближче біда, тим ближче Бог
o Поглянувши на образи, святим не станеш Коли хоче Бог доброго, то святий Петро поганого не хоче

В цілому найменше приказок про Бога, віру, усілякі таємниці, нечисту силу у іспанців (2,22% усього матеріалу), трохи більше у німців (2,33%). Ірраціональна складова в національному характері значно більше притаманна українцям і росіянам (7,68% і 4,64% відповідно). Кількісний і якісний аналіз фольклору переконує, що для українців більший авторитет має церковна влада, а для росіян – світська. При цьому, за словами В. Яніва, ригоричність росіян проявляється у розумінні Бога як царя і логічно пов'язується з нетолерантністю до інакодумства, що в позитивному сенсі приводить до нетерпимості проти всякого прояву анархії.